Його звати - Француз…

Його звати  - Француз…

Знати ім’я людини, яка знаходиться і виконує свої обов’язки в зоні проведення АТО це знак вищої довіри. Більшість людей при зустрічі замість імені називає свій позивний. А є люди, про яких складають легенди та розповідають їх від блокпосту до позицій. От наприклад  «Француз». Людина залізних нервів та просто титанічної сили духу.  Його робота – це «тиха смерть». Іншими словами різноманітні міни та вибухові речі, які щедро полишають за собою терористи. Про себе Француз каже, що він просто звичайний військовий сапер. Та я не погоджуюсь з його визначенням «звичайний» бо далеко не кожна людина наважиться організовувати мінні поля під шаленим вогнем противника, як то було під час оборони Савур Могили. І повірте, далеко не кожен піде під вогнем снайперів розміновувати переправу, щоб врятувати міст і дати нашим військам час і можливість для маневру. Та коли хлопці чують в раціях, що на поле виходить «Француз», вони спокійні. Бо знають, свою роботу цей сапер зробить сумлінно. Після нього жодного  «сюрпризу» під ногами не буде.

  Часто трапляється так, що виїжджати на розмінування доводиться зненацька. Як наприклад, коли мешканці Краматорська зауважили між могилами на міському цвинтарі натягнутий дріт. За якихось п'ятнадцять хвилин Француз був на місті. За час війни, яку нав’язали Україні політики сусідньої держави люди не часто ходили відвідувати своїх померлих. Вони радше рятували своє життя від свавілля терористів так званого ДНР. Тому цвинтар поріс глибокою густою травою. Люди вказали місце. Дійсно це був неприємний сюрприз з минулого – звичайна розтяжка. Та уважно оглянувши простріляні пам’ятники Француз вирішив оглянути всю площу цього сектора. Він потім пояснив, що знав, за свідчицями «спецназерів», коли російські найманці пробували штурмувати цей аеродром, звідкись звідси велась стрільба з мінометів та гранатометів. Отже, терористи обладнали позицію прямо між могилами. І само собою, щоб убезпечити себе найімовірніше вони заклали  по периметру ще кілька подібних сюрпризів абсолютно не турбуючись про те, що рано чи пізно бойові дії закінчаться, і до могил своїх близьких прийдуть звичайні люди.

 Обережно, крок за кроком сапер обійшов всі пам’ятники. В результаті він знайшов місце вогневої позиції терористів. Та знешкодив ще кілька небезпечних знахідок. Зокрема гранати від гранатомету.

  До речі, мало, хто знає, що сапер за час своєї роботи втрачає кілька кілограм ваги. Та якщо запитати у тих, хто ходить по «тиху смерть», чи хотіли б вони змінити професію? То переконаний, що у відповідь би почув тверде ні.

  Коли готувався цей матеріал, Француз повернувся з чергового завдання. Він знешкодив ще кілька протипіхотних мін керованої дії «МОН-50», та «МОН-90». Остання, це сім кілограм пластиду, дев’яносто квадратних метрів ураженої території та кілька мільйонів уламків. Тепер вони безпечні і в руках сапера.  А це означає, що батьки якогось піхотинця не отримають жахливої звістки. Та і Француз додав, до власного «тротилового тоннажу» ще кілька кілограмів перемоги.

Тарас Грень.

Фото автора.