Цікава книга = "ВІЙСЬКОВО – ПОЛЬОВА МЕДИЦИНА ДЛЯ ПАРТИЗАН".

Читаю в новинах, що стало небезпечним звертатися до лікарів... – тому
що в лікарнях поранених людей чекають "цікаві тваріщі", які відвозять
їх у невідомому напрямку...
Та й далеко не завжди конче потрібно звертатись до лікарів - якщо САМ ЗНАЄШ,
ЩО ТРЕБА РОБИТИ у даному випадку!
А у мене давно є книга "Військово-польова медицина для партизан" – якраз
"Саме те!", що необхідно для САМО-ДОПОМОГИ при ПОВЕРХНЕВИХ
ПОРАНЕННЯХ (не внутріпорожнинних – тут потрібен хірург!), та ОПІКАХ...
===
Цитата з книги:

Запоминаем ТРИ СТАДИИ любого раневого процесса как "Отче наш!"

Всё остальное – это неважно.... Всё остальное: пуля или нож, тайга или пустыня, зима
или лето, носилки или на своём горбу, разные лекарства в разных странах и т.д. – это
важно, но это частности.

А вы должны помнить ГЛАВНОЕ ОДНО - знать СТАДИИ раневого процесса и как
организм САМ отвечает на повреждение. Потому что только тогда вы сможете
НЕ МЕШАТЬ - а ПОМОЧЬ организму самоизлечиться!

Потому что в большинстве случаев раненые умирают не только от неоказания медицинской
помощи, но и от оказания медицинской помощи НЕПРАВИЛЬНЫМ способом!

А неправильный способ оказания медицинской помощи - это какой?

Это тот, который МЕШАЕТ НОРМАЛЬНОЙ РЕАКЦИИ организма на повреждение.

 Если вы будете знать нормальную реакцию организма на повреждение, то вы
сможете оказать помощь, даже если вы в лесу - и ничего у вас с собой нет...

===

Книгу можна знайти в Інеті, або завантажити тут (я виложив на ЕХ три варіанти):
http://www.ex.ua/75744113
11111.rar

http://fs55.www.ex.ua/get/d61e382b078ac6aa1056b9514183cde9/92089029/11111.rar
 

І ще є мій особистий досвід по нетрадиційному застосуванні поширеного

ГОСТРОГО (ПЕКУЧОГО) ЧЕРВОНОГО ПЕРЦЯ.

ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГОСТРОГО ЧЕРВОНОГО ПЕРЦЮ.

Влітку минулого року я різав "болгаркою" сталевий куточок, і притискав його
ногою, взутою у босоніжок ... Вже в кінці роботи диск "закусило", він вирвався
з прорізу - і вп'явся мені в великий палець ноги, прорізавши босоніжок, ніготь
і "м'ясо" аж до кістки... Хлинула кровіща...
Я швиденько затиснув палець ганчіркою, доскакав до авто, вихопив з аптечки
пакет ЧЕРВОНОГО ГОСТРОГО ПЕРЦЮ "ЧІЛІ", звільнив рану – і рясно засипав

її перцем, а потім забинтував .
*** І НІЯКОЇ БОЛЮ чи ПЕЧІННЯ! Перець пече ТІЛЬКИ на СЛИЗОВИХ ОБОЛОНКАХ!
А в рані я відчував тільки приємне ПОКОЛЮВАННЯ і ТЕПЛУ ПУЛЬСАЦІЮ в такт

з ударами серця!
Через 2 дні розв'язав палець – і здивувався: від глибокого прорізу 3-мм. діском
залишився лише тонюсенький рубець, а весь перець "видавило" з рани у вигляді
чорного джгутика! А через тиждень – слідів прорізу взагалі не було, якщо
не рахувати проріз в нігті.
---

ПЕРЕЦЬ ЛІКУЄ РАНИ і САДНА!
Працювали ми біля гаража... Дивимося, летить хлопчина на велосипеді..,

дуже швидко летить – явно в поворот вже НЕ вписується... Загальмував,

його занесло – і далі "голова-ноги" + удар плечем об бордюр...

Лежить - кричить ....
З пачкою ПЕРЦЮ, пляшкою горілки, бинтом і лейкопластиром – ми быгом до

нього! Промили садна – засипали перцем, заліпили бинтом і лейкопластиром.
Рвану рану на плечі – теж засипали перцем, стягнули 3 шматками бинта і
лейкопластиру. Відвезли додому до мами...
Та як почула про ПЕРЕЦЬ – накинулася на нас:
"Нелюди!!! Як же дитина терпить такий пекельний біль?! Воно ж ПЕЧЕ!!!".
Усміхнений хлопець заспокоїв мамашку: "Мам, та мені навіть НЕ БОЛЯЧЕ!
Через два дні він вже знову літав!
---

ГОСТРИЙ ПЕРЕЦЬ ЛІКУЄ ОПІКИ.
Теща вивернула на себе 2-літрову каструлю з окропом – вона впала з
плити, і плюхнула окропом на обидві ноги... Лікарню і аптеку в їхніх краях
давно закрили – тож дзвонять мені, щоб купив терміново щось протиопікове,
да переслав їм ранковим автобусом...
Рекомендую ПЕРЕЦЬ! Поклали її, сиплять перець на опік, і провертають
ногу, замотуючи марлею... Зверху – теплу панчоху.
Біль припинився майже відразу – тільки пульсуюче тепло!
Через 3 дні марлю з відсталою ошпареною шкірою зняли, а під нею –
дуже ніжна розовенька нова шкіра! І нема ніяких ран і нагноєнь!
Теща розповіла про це родичці-"просунутому медику", та відразу

видала свій "вердікт" про мене = "ИДИОТ! Хіба ж так можна?!".
Теща відповіла: "Ідіот, чи НЕ ідіот... – А ОПІК ВИЛІКУВАВ!" :-)
===

СОЛЕВЫЕ ПОВЯЗКИ с "ГИПЕРТОНИЧЕСКИМ РАСТВОРОМ СОЛИ"

Этот рассказ был найден в старой газете – об удивительных целительных
свойствах СОЛИ, которую применяли еще во время 2-й МИРОВОЙ ВОЙНЫ
для лечения раненых солдат.
Во время Великой Отечественной Войны я работала старшей операционной
сестрой в полевых госпиталях с военным хирургом И.И.Щегловым.
В отличие от других врачей он успешно применял при лечении раненых
ГИПЕРТОНИЧЕСКИЙ РАСТВОР ПОВАРЕННОЙ СОЛИ.
На обширную поверхность загрязненной раны он накладывал рыхлую,
обильно смоченную солевым раствором большую салфетку.
Через 3-4 дня рана становилась чистой, розовой.., а температура, если была
высокой, опускалась почти до нормальных показателей.
Спустя еще 3-4 дня раненых отправляли в тыл.
Гипертонический раствор работал прекрасно – у нас почти не было смертности.

Лет 10 спустя после войны я стала изучать влияние солевого раствора на
такие болезни, как ХОЛЕЦИСТИТ, НЕФРИТ,  ХРОНИЧЕСКИЙ АППЕНДИЦИТ,
РЕВМОКАРДИТ, ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ В ЛЕГКИХ, СУСТАВНОЙ
РЕВМАТИЗМ, ОСТЕОМИЕЛИТ, АБСЦЕССЫ после инъекции и так далее.
В принципе это были отдельные случаи, но каждый раз я получала быстро
положительные результаты. Позже яработала в поликлинике и могла бы
рассказать о целом ряде довольно трудных случаев, когда повязка с солевым
раствором оказывалась более эффективной, чем все прочие лекарства.
НАМ УДАВАЛОСЬ ИЗЛЕЧИВАТЬ ГЕМАТОМЫ, БУРСИТ, ХРОНИЧЕСКИЙ
АППЕНДИЦИТ.

Дело в том, что солевой раствор обладает АБСОРБИРУЮЩИМИ свойствами
и ВЫТЯГИВАЕТ ИЗ ТКАНИ ЖИДКОСТЬ С ПАТОГЕННОЙ ФЛОРОЙ.
Однажды во время командировки в район, я остановилась на квартире.
Дети хозяйки болели КОКЛЮШЕМ. Они беспрерывно и мучительно кашляли.
Я наложила им на спинки на ночь солевые повязки – и уже через 1,5 часа
кашель прекратился и до утра не появлялся. После четырех повязок болезнь
исчезла бесследно.

В поликлинике хирург предложил мне попробовать солевой раствор при
лечении ОПУХОЛЕЙ. Первым таким пациентом оказалась женщина с
РАКОВОЙ РОДИНКОЙ НА ЛИЦЕ. Она обратила на эту родинку внимание
полгода назад. За это время родинка побагровела, увеличилась в объеме,
из нее выделялась серо-бурая жидкость.
Я стала делать ей солевые повязки. После первой же наклейки опухоль
побледнела и уменьшилась.  После второй еще больше побледнела и
как бы сжалась. Выделения прекратились.
А после четвертой наклейки родинка приобрела свой первоначальный вид.
С пятой наклейкой лечение закончилось без оперативного вмешательства!
===

Просьба перепосту!!! - бо мені реклама заблокована...