Слова: невідомий
Музика: невідомий
Виконує: гурт Рушничок
Рушничок я тобі вишиваю
На біленьким ллянім полотні,
Бо письмо переслать до Сибіру
Заборонено було мені.
Заборонено нам сповістити,
Що хтось плаче у ріднім краю.
І хотів би думками ділити
Із тобою недолю-судьбу.
То ж прийми цей подарок від мене,
Пригорни рушничок до лиця.
І нехай тобі, сину, здається
Що це не полотно - тільки я.
Бо в нитках і у цім полотенці
Найдеш сліз материнських сніги.
Бережи їх у своєму серці
Бережи, сину мій, назавжди.
Слова : Микола Матола
Виконує;; Василь Лютий
Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже нелегко й мені самому.
Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна вогні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.
Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
З сивіла дружина приходить у сні.
А нам би відверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
І знову прикрили московські полки.
І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!