“Я за життя стiльки сала з’їв, що соромно свиням в очi дивитися”.

“Лариса Павлівна, прошу вас, кінчайте швидше, бо я вже не можу”, — Ларисі Скорик під час її тривалого виcтупу.

“З дитинства і по сьогодні від трудових ста грамів не відмовляюсь”.

“Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися”.

“Вони хочуть впихнути невпихуєме. Ну то чого ж його пхати, як воно не лізе”.

“Депутат Хмара, не висіть над головою!”

“Увімкіть мікрохвон у задньому проході!”

“Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!” –на адресу народного депутата Івана Зайця.

Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: “Які Зайці, така й екологія”

 "Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!" 

Нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: “Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?”