Любовь - Земле


Земля в ладонях…
Луч Любви
Из сердца направляем на планету.
Она же, изумрудным озарясь огнем,
Подарит ЖИЗНЬ в ответ…
И эту
Святую обоюдную Любовь
Мы укрепим,
друг другу улыбнувшись.
И полюс Света возродит нас вновь,
Целительной волной
души коснувшись.
09.05.07

Молитва лягушки

Из сборника рассказов-медитаций Энтони де Мелло "Молитва лягушки"

"Однажды ночную молитву брата Бруно нарушило громкое кваканье гигантской лягушки. Все его попытки не обращать внимания на эти звуки оказались безуспешными, поэтому он крикнул из окна: "А ну, тихо! Мне нужно помолиться".
Брат Бруно был святым, и его просьба была выполнена незамедлительно. Все живые существа замолкли, чтобы молитве ничто не мешало.
Но тут раздался еще один звук, помешавший Бруно восхвалять Бога. Внутренний голос сказал:
- Может быть, Богу кваканье этой лягушки слышать не менее приятно, чем пение твоих псалмов.
- Как может кваканье лягушки радовать уши Господа? - насмешливо возразил Бруно.
Но голос не собирался сдаваться:
- А зачем, по-твоему, Бог изобрел звук?
Бруно решил выяснить это. Он высунулся из окна и приказал "Пойте!" Воздух наполнился равномерным кваканьем лягушки под сумасшедший аккомпонимент сородичей со всех ближайших водоемов. Бруно прислушался к звукам, и голоса перестали раздражать его, он обнаружил, что если не сопротивляться им, то они лишь обогащают тишину ночи.
С этим открытием сердце Бруно ощутило единые вибрации со всей Вселенной, и впервые в своей жизни он понял, что означает истинная молитва".


Как часто, раздражаясь по какому-либо поводу, мы забываем, что всё в этом мире Едино и имеет право быть. А отгородившись от неприятного нам фактора раздражением - закрываем себе путь к совершенству внутренней гармонии

Українська афористика-3

Юрій Липа (1900 - 1944)    Письменник, історіософ, лікар. (Джерело те ж , що й у попередніх публікаціях)

 

-          Ми нація, сузір’я мільйонів, ми – серце воль, ми - буйна кузня сили.

-          Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну.

-          Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації.

-          Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.

-          Там, де є українці, там завжди є мистецтво.

-          Історія нашого духу і крові – то історія наших провідників, нашої еліти.

-          Хто може дати право українцям? Воно в них самих.

-          Зв’язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.

-          Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.

-          Найважливіші здобутки людства зростали і зростатимуть в українській расі.

Українська афористика-2

З книги “Українська афористика Х-ХХ ст. “ 

(”Київ, видавничий центр “Просвіта” – 2001р.)

 

В’ячеслав Липинський (1882 – 1931)   Філософ, історик, дипломат.

 

-          Без традиції нема культури, без культури нема нації.

-          Без власної держави нема й не може бути нації української.

-          Нація наша роз’єднана політично, ідейно й культурно. Щоб не згинути навіки, вона мусить створити свою державу, свою одну національну державну ідею... одну національну культуру, таку, що об’єднує кожну націю на цілім світі в одно тіло.

-          Державу українську може здійснити наша любов до неї, а не зненависть до її ворогів.

-          Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути.

-          Коли хочемо знищити анархію на нашій землі, то знищімо її насамперед у собі.

-          Українським єсть і повинно бути все, що осіло (а не кочує!) на нашій землі і що тим самим стало частиною України.

-          Кожне національне відродження починається з відродження еліти.

 

 

Українська афористика -1

З книги “Українська афористика Х-ХХ ст.

(”Київ, видавничий центр “Просвіта” – 2001р.)

 

Микола Міхновський (1873-1924)

Адвокат, публіцистичний, громадський, військовий діяч. Автор статті “Самостійна Україна”(1900).

 

-          Народ має право жити, коли він має силу жити.

-          Ми не попустимо. щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах: ми розіб’ємо їх до схід сонця свободи!

-          Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що ламає свої кайдани, прокинувшись до життя.

-          Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець ... доти усі покоління українців йтимуть на війну.

-          Націоналізм – рух світла і волі.

-          Головна причина нещасть нашої нації – брак націоналізму серед широкого загалу її.

-          Усі, хто в цілій Україні не за нас – ті проти нас.

-          Ми сильні нашою любов’ю до України.

 

Мы видим друг друга сердцем


Мы видим друг друга сердцем

Любовь , истинная ЛЮБОВЬ, не знает расстояний и времени. И даже смерть ей не подвластна. Ведь душа бессмертна. Душа, центром которой является Сердце... Сердце духовное имеет доступ к Единому, поэтому связь на уровне Сердца подобна молнии, озаряющей тьму, подобна рассвету, зачинающему новый день, подобна Океану, в котором сливаются мириады капелек Жизни

Анімація Ференса Жако

Анімація з піску угорського режисера-аніматора Ференса Жако.

Це щось неймовірне!!!

Добре, що в Україні є небайдужі до біди ближнього!

На одному з ресурсів  побачила банер на підтримку Андрія Лазарєва, якому потрібно лікування за кордоном. Компанія, яку розгорнули його друзі і близькі, просто вражає. Я рада, що в Україні є стільки небайдужих до чужої біди людей. Приєдналась до допомоги і пропоную й читачам блогосфери i.ua ознайомитись з матеріалами сайту і зробити свій вибір

http://saveandrey.com/ua/main

Івана Купала

Івана Купала
Ніч з 6 на 7 липня (за старим стилем) святкували свято Купала. Зараз це свято в народі відзначають як 21-22 червня (день літнього сонцевороту), так і 6-7 липня, оскільки на давнє язичницьке свято наклалось християнське свято Івана Хрестителя.
В прадавні часи за давніми віруваннями цей день (коли день найдовший, а ніч найкоротша, коли Сонце літнє у найбільшій силі) вважався шлюбом Води і Сонця (Лади з Купалом)

Ой на Івана, на Купайла вийшла Лада так, як панна. На ню парубки заглядаються, єї займати стидаються. Ой нема чому дивувати, не старалася на ню мати.    Єї Нестерко постарався, єї сватати обіцявся.

Мелодія...

Детальніше...