Азаров і сосиски
- 14.12.11, 11:32
- Твоя Україна
Сергій Лещенко
Журналіст "Української правди"
13 грудня 2011,
Керівник українського уряду Микола Азаров порадував новими відвертостями – виявляється, він "відмовився від ковбаси і сосисок" і перейшов на натуральні продукти.
Сталося це, за словами прем'єра, через погану якість продуктів.
"На превеликий жаль, я взагалі відмовився від ковбаси, від сосисок і перейшов лише на натуральні продукти, – заявив Азаров. – Хоча і в натуральних продуктах може бути все, що завгодно. Отже разом ми з вами боротимемося за якість продуктів".
Читати таку заяву було і смішно, і гірко.
Тому що це слова не директора гастроному, а прем'єр-міністра, керівника виконавчої гілки влади в 46-мільйонній державі. Це сказала друга за статусом особа в державі, яка навіть наділена правом виконувати обов'язки президента в разі імпічменту або інших прикростей, що можуть спіткати Віктора Януковича.
Якщо Азаров не може перемогти виробників поганих сосисок, то як він може протистояти набагато серйознішим викликам?
А чого варта фраза "разом ми з вами боротимемося за якість продуктів"?
Громадяни України наймали на роботу Азарова не для того, щоб він "разом з нами" боровся за якість продуктів.
Його завдання – убезпечити нас від продуктів поганої якості, оскільки в нього в руках весь арсенал влади.
Ви можете уявити Ангелу Меркель, яка розповідає журналістам, що разом з німецькими бюргерами буде боротися за якість сосисок? Я – ні, бо такий канцлер просто розписався би у своїй профнепридатності. З усіма очевидними наслідками.
В основу сценария положен дневник немецкой журналистки Марты Хиллерс, который она начала вести в берлинском бомбоубежище 20 апреля 1945 года – в день рождения Гитлера, за десять дней до его самоубийства. Она повествует, что за первые несколько дней после взятия Берлина была неоднократно изнасилована советскими солдатами. Такая же судьба постигла многие сотни тысяч немецких женщин, сообщает издание. Военные с криком «Komm Frau!» прочесывали разбомбленные города. В дневнике Хиллерс сообщается, что они предпочитали толстух; описывается сцена, как солдаты долго гонялись между руин за женой местного булочника, пока не повалили ее на землю.
