РОК змусив ДБР відкрити кримінальну справу за формулу Штайнмаєра

Завдяки наполегливості активіста Руху Опору Капітуляції Кропивницького Дмитра Сінченка Державне бюро розслідувань відкрило кримінальну справу за фактом можливої державної зради за спроби узаконити проросійську автономію окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Дмитро Сінченко зазначив, що провадження відкрито Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Миколаєві, за його заявою.

Реалізація цього задуму, ймовірно, почалася під час саміту лідерів “нормандського формату” з підписання нових домовленостей на розвиток так званої “політичної частини” Мінських протоколів (т.з. «формула Штайнмаєра»), з подальшим ухвалення відповідних законів більшістю українського парламенту, та спробами прийняття змін до Конституції України.

«Існування автономії в ОРДЛО призведе до подальшої автономізації інших українських територій, а відтак – до повзучої федералізації і подальшого розвалу України на частини. За умов активного втручання Росії така автономія стане прикладом автономізації для решти регіонів, а також плацдармом для сприяння і допомоги подальшому відділенню інших територій України. Відтак автономізація Донбасу може лише відтермінувати воєнний конфлікт з Росією, який в подальшому поглибиться, призведе до нових окупацій та анексій українських територій іноземними державами, а також нових воєн за ці території», — йдеться у заяві Сінченка.

У ДБР попередньо кваліфікували провадження за ч. 1 ст. 111 КК України (державна зрада), яка передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Нагадаємо, раніше за позовом Дмитра Сінченка Верховний Суд України відкрив провадження у справі щодо ненадання президентом України Володимиром Зеленським публічної інформації.

Украина ему не нужна. А не пошел бы он на...?

Українцям все більш і більш стає очевидним, що ані національної свідомості, ані національної ідентичності у Зеленського нема. Ніякої ідентичності взагалі!

І чим далі, тим більше ця відсутність ідентичності вилазить на поверхню і підриває довіру до президента з боку суспільства.

«Какая разніца», «договоріться посєрєдінє» - це не вигадані його технологами словесні конструкції. Ці вислови давним-давно закладені в свідомості нинішнього президента. Схоже, Зеленський комплексує з приводу того, що йому довелося жити в країні, яка не є передовою економікою світу, а відчайдушно бореться за виживання. Він не пишається, а комплексує з приводу свого єврейського коріння. Аналогічно комплексували деякі діячі більшовицької партії єврейського походження, які записувалися в паспорті як «рускій» і при цьому іноді поводилися як відверті антисеміти.

До речі, Зеленський в номерах «95 кварталу» також підживлював побутовий антисемітизм, доносячи до публіку через комічні сценки меседжі, що буцімто всі євреї хитри й жадібні (така собі форма інформаційного антисемітизму).
То чи варто дивуватися, що теперішній президент порівнював Україну з повією, мешканців Західної України виставляє рагулями, а мешканців Донбасу – бандитами. Пригадується ще одна його сценка про колаборантів з так званих «ДНР/ЛНР», в якій він запустив в ефір меседж про донбасівців «нєчто срєднєє мєжду Украіной і Росієй». Що ж, мабуть Зеленський вважає себе чимось «срєднім» між українцем і росіянином (звідти і переконання, що десь посередині домовимося).

Всі його фрази і дії вказують, що він досі не усвідомлює, що Росія агресор, що для більшості українців справжні герої – це вояки армії УНР, УПА, АТО/ООС, а не Лобановський з Малевичем, що більшість українців хоче в НАТО, а не позаблоковості. Дійсно, яка різниця, з ким воюємо? Яка різниця, якою мовою говоримо і яких героїв вшановуємо? Яка різниця – томос чи «термос»? Яка різниця, хто ти за походженням і громадянином (і не просто громадянином, а президентом!) якої держави ти є? Отака логіка Зеленського.

У мене вже нема ілюзій щодо того, що перед нами Янукович-2. Дії влади вказують, що вона все більше і більше калькує режим Януковича. Політику Офісу Зеленського можна охарактеризувати двома словами – колабораціонізм і капітулянтство. Подібне було і за Януковича. Та чим могло бути інакше – Яник теж не мав національної ідентичності, він вважав себе «донецьким пацаном», чимось «середнім» між українцем і росіянином.

«А нужен нам парєнь донєцкій, которим гордіться страна!» - співали колись прихильники Януковича в 2009 році. Зараз у нас щось схоже – тільки тепер у нас не «парєнь донєцкій», а «парєнь совєцкій». Може цьому «парню» і «какая разніца». Але нам – точно ні. І нам очевидно – такий президент становить небезпеку для існування України. Нам такий «преЗедент» не потрібний!

Сергій Пархоменко, член Координаційної ради Руху Опору Капітуляції

#Ні_капітуляції #РОК