І кількість, і якість

На початку цього тижня тисячі мобілізованих із різних регіонів України спеціальними поїздами й автобусами прибули до навчальних центрів, де вони поновлять навички і знання за своїми військово-обліковими спеціальностями. Одразу на схід, тим більше в АТО, не відправляють. Навпаки, ешелони з рекрутами прямують у протилежному напрямку — на захід. Так, за даними «УМ», лише полігон біля села Старичі Яворівського району Львівської області в ці дні прийняв близько п’яти тисяч мобілізованих. Тут вони навчатимуться та проходитимуть злагодження як мінімум упродовж місяця-півтора. Принаймні про це кажуть працівники військкоматів, зокрема київських. Першу партію київських резервістів — а це переважно досвідчені чоловіки віком за 35 років — відправили саме в Старичі.

За словами військкомів, головна відмінність нинішньої черги мобілізації, однієї з трьох, які нас чекають у 2015 році, — це прискіпливе (у порівнянні з першою, «дикою» мобілізацією 2014-го) ставлення до стану здоров’я потенційних військовослужбовців та всіх супутніх обставин. А, як відомо, за новим законом від мобілізації звільняються чоловіки, на утриманні яких перебувають троє й більше неповнолітніх дітей, ті, хто самостійно виховує неповнолітню дитину, особисто опікується інвалідом I або II групи тощо. За даними джерел «УМ», у Києві з тисячі тих, хто приходить до райвійськкоматів після отримання повістки, придатними до військової служби визнаються тільки приблизно 600 осіб.

До армії зараз насамперед беруть людей, які свого часу пройшли відповідну підготовку та мають визначену військову спеціальність — танкістів, артилеристів, десантників, піхотинців, зв’язківців, ремонтників, водіїв, механіків тощо. Не факт, що всі вони після «учебки» і бойового злагодження потраплять в АТО. Адже в зоні антитерористичної операції задіяно трохи більше чверті особового складу Збройних сил. При цьому постійно відбуваються ротації, і після кількох тижнів на передовій бійці вирушають у більш спокійні місця, отримують регулярні відпустки додому.

«Нині головне завдання ворога — зірвати мобілізацію»

Тим часом ще напередодні оголошення нової хвилі мобілізації в інтернеті поширилися скептичні настрої щодо ефективності як такого заходу, так і військової кампанії загалом, оскільки для підняття патріотичного духу бійцям потрібні перемоги, а стан так званого «перемир’я», без наступу, але з регулярними втратами, мав зовсім зворотний ефект. Усе частіше в інтернеті почала з’являтися критика дій (частково — справедлива, частково — від неможливості отримати бажане) як рішень командування Генштабу, так і дій Президента. Втім, фахівці встигли розгледіти в цих тенденціях не лише щире бажання патріотів розібратися з тим, що відбувається, щоб уникнути помилок і підказати командирам, як краще, скільки вмілі маніпуляції тих, кому такий стан речей лише на руку. «Нас зливають» — це елемент телевізійного тероризму. Більше того, я підкреслю, що тероризм у першу чергу переслідує інформаційну мету, і тільки в другу чи третю — фізичний вплив. Зараз головне завдання нашого ворога — зірвати мобілізацію, посилити негатив на адресу уряду і в результаті привести нас до третього Майдану», — заявив нещодавно в інтерв’ю відомий соціальний психолог Олег Покальчук.

З цим можна було б посперечатися (головна ознака правильної маніпуляції — її жертва ніколи це не запідозрить і буде свято переконана, що це її думки і її позиція), якби підтвердження цьому ми не почули з вуст… самого Володимира Путіна. «Треба людям допомагати. До речі, багато хто уже уникає мобілізації, намагається до нас переїхати, тут пересидіти деякий час. І правильно роблять, бо їх просто штовхають туди, як гарматне м’ясо, під кулі», — співчутливо заявив російський президент в інтерв’ю одному з телеканалів.

До речі, за даними «УМ», найменший відсоток явки до військкоматів за повістками, — у Західній Україні, в Закарпатті та в Києві.

Армія чи добровольчі батальйони?

Із соціальними мережами пов’язані й інші тенденції щодо зміни мобілізаційних настроїв. «Серед моїх знайомих призовного віку іти служити у ЗСУ — не більше 5 відсотків. Тому що вважають, що «паркетні генерали» і офіцери «старої закалки» — корупціонери і кар’єристи, а армію і далі волонтери забезпечують. Тому що не розуміють, задля чого мерзнути в окопах і бухати з відчаю і холодриги, бо наказу атакувати керівники держави і ЗСУ не дають. Тому що вважають, що військовий конфлікт на Донбасі все більше нагадує закулісні «договорняки», за які гинуть звичайні пацани. Але — ці ж мої знайомі питають, як їм влаштуватись у добровольчі батальйони!» — написала напередодні початку мобілізації журналістка радіо «Свобода» Богдана Костюк.

Популярність саме добровольчих батальйонів та певну їх романтизацію зумовила саме їхня присутність у соцмережах: постійні «звіти» про ситуацію комбатів та фото волонтерів, які взяли на себе забезпечення добровольчих батальйонів. Складається ілюзія, що в армії панує хаос і корупція, а в добровольчих батальйонах — бойове братерство. Частково це твердження було справедливим, особливо на початку. «Добровольчим батальйонам постійно допомагали волонтери. В них і з обмундируванням краще, і продуктами харчування вони завжди були добре забезпечені, хоча ми зараз теж голодними не сидимо. Стосовно форми, то те, що нам привозили восени, взагалі не можна було назвати одягом: тканина, з якої була пошита форма, м’яко кажучи, не гріла, до того ж, коли намокала — все тіло було зеленкуватого відтінку. Про взуття я взагалі мовчу», — розповів «УМ» військовий Григорій Завальний. Втім, чиновники запевняють, що голими й босими мобілізовані бійці не залишаться. Куртки, берці й утеплені штани нового зразка вже є практично на всю четверту чергу — передусім це гуманітарна допомога з Канади та інші постачання.

Однак професійні військові застерігають, що у бійців добровольчих батальйонів та військовослужбовців ЗСУ — дещо різні можливості і бойові завдання. Так, артилерія і важке озброєння може бути лише в армії, в той час як добровольці більше оперують автоматами і гранатометами. Тому й воюють вони переважно поряд. Так, у Пісках разом із ДУК «Правий сектор» та батальйоном ОУН пліч-о-пліч стоять і бійці 93-ї окремої механізованої бригади з Дніпропетровщини. Тому фахівці рекомендують покладатися не стільки на розмови та «рекламу», скільки на свої навички і служити там, де ти будеш найбільш ефективним. Сумний досвід Надії Савченко — прекрасної льотчиці, яка пройшла кілька миротворчих місій, але в складі батальйону «Айдар» не змогла правильно зорієнтуватися і потрапила в полон — зайве тому підтвердження.

Гроші замість служби

Із наближенням мобілізації почастішали розмови про можливість заміни служби в армії на грошову компенсацію. Першим це питання порушив відкрито комбат «Донбасу», нині — народний депутат Семен Семенченко. «Є люди, які не хочуть служити на фронті. Повірте, вони там і не потрібні. Навіщо нам «тягар», який буде тікати після будь-якого удару? А щоб вони не платили хабарі військовим комісарам, треба це легалізувати. Зробити державний фонд, до якого людина, яка не хоче служити в армії може заплатити, наприклад, суму, еквівалентну 2 тисячам доларів. Це буде йти безпосередньо на протезування, на соціальне забезпечення бійців АТО», — заявив він іще влітку в ефірі радіо «Свобода».

Цю ідею підтримують і інші його колеги. «У моєму окрузі є села, у яких до 80% населення — протестанти. Вони не можуть брати до рук зброю з релігійних переконань. В радянські часи таких людей змушували служити або судили і кидали до в’язниці. Зараз вони теж до війська не підуть, але й не хочуть почуватися осторонь того, що відбувається в країні. Вони самі ще влітку просили мене порушити це питання в парламенті, щоб і громада була чистою перед державою, і користь від цього була», — розповів «УМ» депутат-мажоритарник із Рівненщини Василь Яніцький.

Однак утілити ці наміри найближчим часом навряд чи вдасться. «Закон про три нові черги мобілізації в 2015 році вже прийнято, мобілізація триватиме 210 днів, і ніхто її правила в процесі міняти не буде. Можливо, це стосуватиметься наступних черг мобілізації, якщо у них буде потреба», — висловив припущення мобілізований торік журналіст «УМ» Дмитро Лиховій.

А поза тим, мобілізація триває. Попри песимістичні прогнози скептиків, за перші три дні мобілізації до військкоматів звернулося понад 1 460 добровольців, повідомив журналістам заступник начальника департаменту інформаційних технологій Міністерства оборони України Сергій Галушко. А загострення ситуації на сході тільки згуртувало українців.

Зрештою, ефективність бійця в першу чергу залежить від внутрішньої мотивації. Тому всім, хто чекає повістку чи ще вагається, «косити» від армії чи ні, хочеться нагадати слова журналістки Ірини Гищук: «Нікому не скажу «йди» і нікого не відмовлятиму. І це може бути лише ваш вибір, чоловіки. Але саме ваш — не галасливих журналістів, пропагандистів і не сусідського Петра, Івана чи Василя. Не прикривайте слабодухість голослівними заявами про «незаконність мобілізації» та «продажність влади» і не впадайте у сліпу патетику з портретом Бандери чи гаслом «Україна — понад усе!». Просто прийміть своє рішення і не нав’язуйте його іншим».

УМ

Інформація про заміну одіозної ДАІ на новостворювану Патрульну поліцію викликала справжній ажіотаж серед охочих спробувати себе в новій ролі. За тиждень, відколи почали приймати анкети, до спеціальної комісії було подано понад 17 тисяч заявок. Причому багато претендентів були з кількома вищими освітами, 37% iз них — жінки. У вітчизняному МВС зізналися, що конкуренція буде дуже напруженою, але зазначили, що в кінцевому пiдсумку нову роботу у столицi отримають лише 2 тисячі найкращих. Заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе нагадала, що в бюджеті-2015 закладені кошти, які дозволять виплачувати працівникам зарплату в розмірі 6-8 тисяч гривень.

Учора у столичному Будинку вчителя для претендентів провели перший етап тестування. Тест, який мають скласти майбутні полісмени, широко застосовується в таких країнах світу, як США, Канада та Великобританія. «Ця перевірка не вимагає ніяких спеціальних знань iз правоохоронної тематики. Кандидати мають півтори години для того, щоб відповісти на 60 запитань в електронному вигляді та скласти іспит», — коментують у вітчизняному МВС. Запитання орієнтовані на те, щоб перевірити логіку й аналітичні здібності майбутніх патрульних та комунікативні навички, які знадобляться в роботі. Щоб не було підозри у фальшуваннi, по закінченні тесту претендент на екрані монітора може одразу перевірити, скільки правильних відповідей він дав. Наступний тур передбачає іспит із фізичної підготовки, медичний огляд, тест MMPI, психологічний тест особистості та співбесіду.

Утiм початок тестування не означає автоматичного завершення набору претендентів. Анкети прийматимуться до 6 лютого. Нагадаємо, що випробувати долю можуть громадяни України віком від 21 до 35 років, із повною загальною середньою або вищою освітою.

Паралельно зi створенням патрульної поліції, якій частково перейдуть функції ДАІ, відбудеться розформування старої структури. Тим правоохоронцям, які залишаться за бортом, Ека Згуладзе пообіцяла соціальний захист, проте який саме, поки не уточнюється. Самі ж ДАІвці не поспішають записуватись до лав новоствореного правоохоронного органу.

Із майбутніми поліцейськими зустрівся учора і мер столиці Віталій Кличко. Він пообіцяв, що всіляко сприятиме тому, щоби «на вулицях Києва таки з’явилися ввічливі, добре оснащені поліцейські, які дотримуватимуться законів і самі пишатимуться своєю роботою». Сама ж патрульна поліція з’явиться на вулицях Києва уже в червні.ПоЛюстрація.

Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». Три дні відпустки — і Олексій знову в «гарячій точці», селищі Піски. Саме там хлопець поліг у бою з російськими диверсантами. Мати зустріла домовину з «вантажем 200» в новорічну ніч...

Портрет та обліковий запис малого Льоші досі можна знайти на сайті Федерації футболу. Він дуже любив футбол, грав за київські команди різних вікових рівнів у чемпіонаті української дитячо-юнацької ліги України. Звідси й позивний, який хлопець узяв собі на війні: «Динамо».

Перед війною з Росією Дурмасенко працював у сфері ландшафтного дизайну в Підмосков’ї, на знаменитій Рубльовці. Його послугами користувалися російські «селебрітіз», серед яких актор і режисер Федір Бондарчук, співачка Глюкоза.

На війну Олексій пішов добровольцем, зголосившись до лав ЗСУ влітку в агітаційному наметі на майдані Незалежності. Мешканець Оболоні, він був мобілізований через Дарницький райвійськкомат.

Перебування в аеропорту припало і на період «реально гарячих», як казав Олексій, боїв, і на початок так званого перемир’я, коли з боку супротивника стріляли лише зрідка та влаштовували поодинокі провокації.

У «спекотний» час доводилося навіть у туалет «по маленькому» виповзати навколішках — щоб не потрапити під обстріл. «Ми ховалися за бетонною колоною й намагалися поменше їсти, щоб нужду рідше справляти», — розповідав «Динамо» журналістам. При цьому «кіборг» з Оболоні скромно зазначав: «Не вважаю, що був у пеклі. Інші заставали тут жорстокіші обставини».

Але Олексій в аеропорту не раз і не двічі ризикував життям. Найбільше — коли з двома побратимами перебував на прицілі ворожого снайпера, здійснюючи вилазку на дах нового терміналу, аби встановити в полі зору терористів синьо-жовтий прапор. На той час на старому терміналі вже висів прапор так званої «Новоросії». Український стяг мав замайоріти вище. «Ми подумали, що було б добре, якби ці потвори бачили його щоранку, прокидаючись у своїй казармі навпроти», — розповідав Дурмасенко.

«Динамо» показав відеозйомку вилазки: відчергувавши на найбільш прострілюваному посту нового терміналу, який зветься «Ромео», хлопці пригинцем ідуть по розгромлених коридорах, виходять на дах, переступають розтяжки, прямують до краю відкритого майданчика. «І тут їхній снайпер почав по мені стріляти, — зневажливо посміхається Олексій. — Черевика прострелив! Куля пройшла за міліметр від ноги. Взуття порвало, а ногу лише обпекло, слава Богу». А над нескореним аеропортом замайорів синьо-жовтий стяг — щоб у каналу «Лайф ньюс» не було підстав брехати, ніби летовище взяла «армія ДНР».

Знаючи, скільки вибухівки наставили мінери в Донецькому аеропорту, Олексій висловлював переконання, що цей термінал простіше було б підірвати і збудувати з іншого боку злітно-посадкової смуги новий аеровокзал.

Відступ української армії з ущент розтрощеного аеропорту «Динамо» вже не застав...

— Я вам хочу сказати, що вся ця ситуація не просто так. Вона формує нове покоління чоловіків, дає дуже багато плюсів, — висловлював упевненість Олексій Дурмасенко. — Війна знімає з чоловіка всю шкаралупу й показує тебе повністю, який ти є — сміливий чи боягуз, надійний чи ні, друг чи зрадник. Війна знімає відчуття якоїсь недомовленості. Ти можеш або сховатись, як нікчема, або проявити себе, як герой. І от ці мужики прийдуть із війни, виявлять зрадників серед політиків, які домовляються з бандитами про всілякі «перемир’я», і наведуть порядок у країні.

Олексій «Динамо» проявив себе як справжній герой. Нам залишилася пам’ять про одного з легендарних воїнів-«кіборгів». Пам’ять про те, як простий хлопчак із сусіднього двору може стати прикладом визначної самопожертви в ім’я свободи своєї Вітчизни, свободи свого народу.

Те, що атаками на Донецький аеропорт справа не завершиться і рано чи пізно російські найманці робитимуть чергові спроби «прорубати вікно» до моря через Маріуполь, було зрозуміло давно. Однак те, що замість підрозділів ЗСУ терористи холоднокровно розстріляють мирних жителів, передбачити не міг ніхто. Проте саме густонаселений мікрорайон Східний став черговою мішенню для російських «градів». Перший обстріл стався в суботу о 7.30 ранку. Обстріл здійснювали ще кілька разів і припинил+и лише о 14:20, коли бойовики отримали інформацію, що до місця, звідки вели обстріл, вирушили представники ОБСЄ. Пізніше, близько 15:30, вони вп’яте здійснили обстріл, після чого отримали наказ рухатися до кордону з Росією. Як стало відомо, по місту було випущено кілька повних боєкомплектiв «градів» та «тюльпанів».

Побачене шокувало навіть тих, хто вже за цей час надивився багато чого. «Пекло. Розбиті будинки, вибиті вікна, калюжі крові, задимлені автомобілі, люди з сумками родинами залишають свої будинки. Багато вiйськових, пожежники, міліція, ДАІ. В голові туман. Бачу жінку і дівчину з дитиною, які тягнуть свої пожитки подалі від місця, яке могло годину тому стати їхньою могилою. Саджу їх до машини. По дорозі беремо ще пасажирів. Люди родом iз Росії, вісім років живуть тут. Усі в стані шоку, діти схлипують, оскільки не розуміють, що відбувається і за що якісь дяді хочуть їх убити», — описує ситуацію очевидець Володимир Цеповатенко. Пізніше стало відомо, що від снарядів загинуло на місці й померло в лікарнях 30 осіб. Серед них — цілі родини, вагітні жінки, двоє дітей. Ще 105 осіб перебувають у лікарнях Маріуполя, 12 iз них — у важкому стані, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Попри шок, Маріуполь швидко самоорганізувався і почав допомагати постраждалим. Біля пунктів збору крові вишикувалися черги донорів для здачі крові жертвам обстрілу. Біля самого ринку «Східний», на подвір’ї храму було організовано польовий госпіталь для надання першої медичної допомоги. Люди скупили практично всі ліки в аптеках і передали їх до лікарень. Багато підприємців запропонували плівку, щоб тимчасово затулити вибиті вікна у будинках. На вулицях ДСНС оперативно організувала пункти обігріву та роздачі гуманітарної допомоги, харчів і ліків. Людей, які лишилися без даху, розселили в санаторіях, готелях та на квартирах небайдужих.

Про те, що стрiляли саме з російської артилерійської батареї, беззаперечні докази надала Служба безпеки України, яка перехопила переговори бойовиків із коригувальниками, а пізніше затримала і їх самих. Один із коригувальників на прізвище Кірсанов повідомив, що стрiляли з Новоазовського району. Він же підтвердив, що чотири з шести установок «Град» знищили українськi збройнi сили, а дві тих, що лишилися, переховували на території селища Маркіне, а потім вiдвели на територію Росії.

МІЖНАРОДНА РЕАКЦІЯ

У зв’язку з трагедією в Маріуполі в Україні 25 січня було оголошено жалобу. Світова громадськість надіслала Україні з цього приводу співчуття, а Рада Безпеки ООН учора ввечері скликала екстрене засідання, щоб обговорити кризу на Донбасі. Спеціальне засідання по Україні проведе і постійна рада ОБСЄ.

Жодним словом про трагедію не обмовилася лише Росія — на сайті російського МЗС у суботу з’явилася лише одна заява — про занепокоєння... у зв’язку з утисками російськомовного населення в Литві. А в неділю міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров у розмові з держсекретарем США Джоном Керрі заявив, що «загострення ситуації в Україні стало наслідком постійних обстрілів населених пунктів iз боку українських військ, що грубо порушують Мінські домовленості». Він же звинуватив Київ у тому, що той не пристав на пропозицію Путіна про негайне відведення військ від лінії фронту.

Таке відверте лукавство може обійтися Росії новими санкціями. Про це вже заявили уряди Канади та Німеччини, а Україна заявила, що теж нарешті приєднується до європейських санкцій щодо Росії. Питання тиску на Росію обговорювали й на вчорашньому засіданні сесії ПАРЄ. ЄС готовий поновити переговори щодо визнання «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями. Чи вплине це на Росію, чи вона й надалі гратиме замість шахів у «чапаєва», покаже час.

УМ