Як розіп'яти бабушку

     Побутова подія. Іду по ринку. Бачу дивні пучки кропу. Товаром править сільська огрядна молодичка

 (думаю данх, точно, тільки молодше років на 30). У молодички, біля прилавку, чимось цікавиться якась жіночка бальзаківського віку, думаю років 50.

     Далі діалог.

     Я:

-скільки коштує кроп?

Молодичка продавчиня:

-          П'ять рублей. (і це сільська українська молодичка)

Я:

-Нє рублей, а гривень.

Тьотічка «бальзаківського» (що рядом стояла):

-          Да и рубли ничего. Всє ми тіпа брат'я, саюзниє .

Я:

-Бачив я рублі,і тих хто їх штампує. (чесно, без злоби до жіночки)

   Признаюсь, до «бальзаковскої» в очі не заглядував, конфлікту на базарі не шукав. Поки пакував пучок кропу, за спиною почув голос «бальзаківської», до свого думаю чоловіка:

-мєнья сейчас чуть нє убілі…

Подивився, їйо мужик  таки ухильнувся від спілкування ,може запісяв,хз.

А ,таки просте слово про гривню,ставить коцапів в ступор, до розп'ятих  бабушек.

 Йопть, я ЇЙО ГРИВНЕЮ ЧУТЬ НЄ УБІЛ…