Що українцю добре, то кацапу …

Могила Івана Сірка знаходиться у двох кілометрах від села Капулівка, поблизу Нікополя.

Іван Сірко – славний запорожець, народився між 1605-1610 роками, скоріше на Східному Поділлі. Легенда свідчить, що він з’явився на світ із зубами – це було знаменням того, що йому судилося весь свій вік гризти ворогів. І свої й чужі, і друзі й вороги – всі визнавали за Сірком видатний військовий хист. Історики порівнювали його з Чингизханом чи Тамерланом.  Був він самовіддано хоробрим, винахідливим, умів з десятком козаків розбивати сотні ворогів, а із сотнею – перемагати тисячі. Ім’я Сірка було оточено ореолом непереможності, вороги боялись його, як вогню, запорожці говорили, що рівного Сірку в цілому світі нема, здавалось, що якісь вищі сили допомагали йому.

Сірко ненавидів нахабних москалів, які завжди лізли до нас і все тут вважали своїми землями і намагалися поставити нас на коліна. Сірко завжди являв собою велику і ні від кого не залежну військову і духовну силу. Славний син козацького роду, Великого Непереможного Українського Духу, Символ Безсмертної Української Нації.

1660 року Сірко остаточно пориває із зрадницькою гетьманщиною і відправляється на Чортомлицьку Січ. З 1660 по 1680 його 12 разів обирали кошовим отаманом. 1672 року Іван Сірко претендував на велику гетьманську булаву, і щоб цього не допустити, московський уряд заслав його до Тобольську. По повернені з московської неволі і до кінця життя він лишився переконаним противником Московії, обстоюючи автономні інтереси України, і в ім’я цього, встановлюючи зв’язки то з Польщею, то навіть з Кримом і Туреччиною. Слава його прокотилась по всій Європі і всьому світі – Польща, Франція, Литва, Крим, Туреччина, Молдова, пам’ятник Славному  Козацькому Отаману Івану Сірку встановлено навіть на березі Ла-Маншу.

Сірко був організатором численних переможних походів запорожців проти загарбників. Це він протягом двадцяти років боровся проти татаро-турецьких наїздів, змушував своїх ворогів тремтіти за морем і за горами, а коли вони насмілювалися йти на Україну по «ясир», цебто брати людей в неволю, Сірко рубав їх на полі й на морі, продирався через Перекоп аж у самий Крим і наганяв там такого переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й чимдуж поспішати назад боронити свої улуси.

З усіх кошових, що були до й після нього, Сірко був найяскравішим виразником інтересів народних мас і тому мав велику популярність не тільки на Запорожжі, а й серед широких кіл українського селянства.