qarpa, про мову
- 01.06.12, 22:00
Мене завжди цікавила мотивація людей, питомих українців, що відмовляються розмовляти в Україні українською.
Відмазка №1: Я погано розмовляю українською, мені соромно її коверкати.
Благородно. Пуристи, що втрачають свідомість від кожного русизму й отримують інфаркт від слова «дупа» вас за таке похвалили б. Вони, поборники чистої, як сльоза, солов’їної мови, взагалі би 99% українців скотч на роти поприклеювали б. Мова – вона жива, вона постійно змінюється, нею ідеально говорити неможливо, і важливо лише одне: говорити нею. І думати. Якщо мені вдалось з геть чужою індонезійською, невже у когось може не вийти з рідною українською?! Не треба себе недооцінювати. Ви вже нею говорите – вона живе у вашій підсвідомості. Діставайте її – побачите, скільки енергії вивільниться. Спосіб перевірений.
Відмазка №2: У мєня так гаварілі в сємьє. Мая мама русская.
Ану давай поживи з такими закидами у США, відмовляючись вивчити англійську. Що, кажеш, виживеш? Ах ти ж точно... Таки виживеш. Але тільки в ґето, на Брайтон Біч. Питання: нащо було взагалі кудись переїздити, аби все життя таритися у магазині «Русскіє продукти» і рипіти: «Какую страну развалілі...»
Відмазка №3: Ну у нас же общяя історія!
Ага. Історія гноблення, колонізації, постійних військових зрад, підстав, репресій? Всім ностальгунам за «общєй історієй» раджу прогулятися в Меморіал жертвам Голодомору, просто бодай цитати Лєніна зі Сталіним і Ко почитати, якщо нервів не стане дивитись на фото.
Відмазка №4: Ета мьортвий язик. На ньом гаварят толька в кніжках і па тєлєвізару інагда.
Той, хто це стверджує, він або некромант, або блаженний. В нас такий був в університеті жевжикуватий викладач... конституційного права. Я відмовилась ходити на його лекції. А згодом карма спрацювала в вірний бік – з національного університету його звільнили. Ким він став? Помічником депутата, припускаю, а їм в наступному переродженні світять елітні щурячі нірки.
Добре, що дивним чином відмазка про те, що українська – мова селюків, трансформувалася в інший закид: «Ти шо, із етіх, із свідомих? Арістакратка, да?!» Оце я лишу без коментарів.
Відмазка №1: Я погано розмовляю українською, мені соромно її коверкати.
Благородно. Пуристи, що втрачають свідомість від кожного русизму й отримують інфаркт від слова «дупа» вас за таке похвалили б. Вони, поборники чистої, як сльоза, солов’їної мови, взагалі би 99% українців скотч на роти поприклеювали б. Мова – вона жива, вона постійно змінюється, нею ідеально говорити неможливо, і важливо лише одне: говорити нею. І думати. Якщо мені вдалось з геть чужою індонезійською, невже у когось може не вийти з рідною українською?! Не треба себе недооцінювати. Ви вже нею говорите – вона живе у вашій підсвідомості. Діставайте її – побачите, скільки енергії вивільниться. Спосіб перевірений.
Відмазка №2: У мєня так гаварілі в сємьє. Мая мама русская.
Ану давай поживи з такими закидами у США, відмовляючись вивчити англійську. Що, кажеш, виживеш? Ах ти ж точно... Таки виживеш. Але тільки в ґето, на Брайтон Біч. Питання: нащо було взагалі кудись переїздити, аби все життя таритися у магазині «Русскіє продукти» і рипіти: «Какую страну развалілі...»
Відмазка №3: Ну у нас же общяя історія!
Ага. Історія гноблення, колонізації, постійних військових зрад, підстав, репресій? Всім ностальгунам за «общєй історієй» раджу прогулятися в Меморіал жертвам Голодомору, просто бодай цитати Лєніна зі Сталіним і Ко почитати, якщо нервів не стане дивитись на фото.
Відмазка №4: Ета мьортвий язик. На ньом гаварят толька в кніжках і па тєлєвізару інагда.
Той, хто це стверджує, він або некромант, або блаженний. В нас такий був в університеті жевжикуватий викладач... конституційного права. Я відмовилась ходити на його лекції. А згодом карма спрацювала в вірний бік – з національного університету його звільнили. Ким він став? Помічником депутата, припускаю, а їм в наступному переродженні світять елітні щурячі нірки.
Добре, що дивним чином відмазка про те, що українська – мова селюків, трансформувалася в інший закид: «Ти шо, із етіх, із свідомих? Арістакратка, да?!» Оце я лишу без коментарів.
-
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
10
Коментарі
Гість: Глас Лерки
11.06.12, 22:11
Уже позднее время.
S_LUCAS
21.06.12, 22:12
розмовляю вільно, але не розмовляю
анонім
31.06.12, 22:12
а як не маю жодної відмазки?просто говорю й все,більше того "ставлю на місце" багатьох росіян,й пояснюю що вони не праві...До речі,елементарно лікується то,авторитетом та якщо ви самі говорите мовою,оточення теж переходить на мову й вживає саме її.Просто слід говорити на мові в реальному житті,й мати авторитет та повагу - самий вірний спосіб.
Streleckaya
41.06.12, 22:13
А чому немає варіанту - просто незручно. (Російськомовне оточення, в дитинстві виховувалися російською..)
Однобоко
Panya
51.06.12, 22:13
на своём родном буду общаться и не морочте мне голову своей украиньской
qazse
61.06.12, 22:14
Я разговариваю на русском 42-ой год и мне без разницы по какой отмазке.
Streleckaya
71.06.12, 22:14Відповідь на 4 від Streleckaya
пардон, неуважно прочитала.
про дитинство там закреслити.
людина має право розмовляти такою мовою, якою їй зручно.
І також не розумію фанатиків української
Кассиус
81.06.12, 22:20
ідіть у гузно.!Достали.....
анонім
91.06.12, 22:20Відповідь на 7 від Streleckaya
я російською говорю лише з Мамою,бо вона українську знає дуже слабко,наприклад.З усіма решта українською,й рідко з ким російською,але буває часто,що пересікаюсь з росіянами з РФ.
Істерію,якщо розібратися спричиняють саме росіяни,й ці проблеми,а це не жарти.
Й часто спілкуюся з іноземцями,я запросто з ними спілкуюся їх мовою й не облисів від того))))тому,в данному випадку,я підтримую саме українців - позиція росіян мені огидна,хоч я сам по суті теж частково москалик
qazse
101.06.12, 22:22
А шо таке ,,qarpa",на якій це мові?