Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині.Кожна матір робила для своєї дитині ляльку, щоб та гралась.

Лялька буває різної форми - великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею - ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки. Якщо для шлюбу, то ляльки виготовляли дуже ретельно. Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону, на голову також до ляльки -молодої обов'язково робили пару - молодого, і що ж за весілля без дружб... Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню до посоха робили ляльок. Коли ж дівчина виходила заміж, то в родині чоловіка дозволялось, допоки в молодят немає діток, гратись лялькою, і чим більше, тим швидше, і тим здоровіші будуть діти. А коли вже народжувалась дітвора, то , звісно, лялька віддавалась їй. Існувало повір'я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім'я скоро чекатиме не поповнення. Якщо ж їх робили діти, вони часто робили собі товариша і порадницю. Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під'юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску - підібрано все в традиціях Подільського краю. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи - минулий, теперішній і майбутній; обов'язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір - очіпок, стрічка чи хустка - що символізує зв'язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника.

Насправді ляльку -мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та мінімальні знання вишивки свого регіону. І пам'ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша- автентична...лялька-мотанка!

http://garbuz.org.ua/Narodni-zvichai/2009-02-05-14-32-34.html

Шануймося!

9 вересня 2010 Київ

ПРЕС-РЕЛІЗ СБУ ЗАТРИМАЛА ІСТОРИКА ЗА РОБОТУ ІЗ РОЗСЕКРЕЧЕНИМИ ДОКУМЕНТАМИ (ОНОВЛЕНО) 8 вересня було незаконно затримано директора Національного меморіалу «Тюрма на Лонцького». 9 вересня припинено доступ співробітників до службових приміщень і робочих місць Меморіалу. 9 вересня порушено також кримінальну справу проти Забілого. Вчора о 7:30 зі Львівського поїзда на київському вокзалі шестеро (!) співробітників СБУ затримали Руслана Забілого, історика, директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів) і відвезли на Володимирську, 33. Чотирнадцять з половиною годин без жодних санкцій на затримання, без права зателефонувати, без можливості дізнатися прізвища співробітників, які проводили допит. Підстава, за словами службовців — усна вказівка керівника Служби В. Хорошковського. Причина — перешкодити на надуманих підставах роботі із раніше розсекреченими матеріалами і таким чином обмежити їх поширення. Без законних підстав після безуспішних спроб вмовити пана Забілого «добровільно» віддати матеріальні цінності, в нього вилучено приватний ноутбук і 2 зовнішніх жорстких диски. Там містилися електронні копії історичних матеріалів і його наукові дослідження. Останні, у випадку неповернення, будуть втрачені, і для Руслана Забілого як науковця буде складно їх швидко відновити. СБУ переконувало директора Національного музею покинути історичні студії і йти працювати вчителем в школу, цікавилося контактами із закордонними науковцями, чи може надати докази, що тема його досліджень не є державною таємницею. Руслан Забілий пише про стратегію і тактику УПА. Руслан Забілий 9 вересня подав скаргу на ім’я Голови СБУ: «Я вимагаю від пана Валерія Хорошковського пояснити дії співробітників служби і негайно повернути мої приватні речі — комп’ютер і зовнішні накопичувачі. Там знаходяться лише копії історичних документів, мої наукові дослідження та приватна інформація. Я звертаюся до вас, шановні журналісти, допомогти спільними зусиллями припинити цензуру та тиск, які поширилася вже на історію та істориків». Також Директор музею просить роз’яснити керівництво СБУ на яких підставах була дана вказівка керівника львівського обласного СБУ не допустити на робочі місця і до робочих комп’ютерів дирекцію і наукових співробітників музею. Нагадаємо, що у 2009 році СБУ передала приміщення колишньої тюрми КГБ для створення музею. Володимир В’ятрович, історик, екс-директор Архіву СБУ: «Співробітники СБУ не лише намагаються приховувати злочини сталінізму, але й використовувати його практику сьогодні, наче за вікном не 2010, а 1937». Пан В’ятрович переконаний, що «полювання на істориків» — все це ланки одного ланцюга, поряд із цензуруванням підручників з історії та припинення доступу до архівів. «Я раджу владі витрачати кошти платників податків не на «спецоперації» із затриманням науковців, а зосередити свої зусилля на боротьбі із шпигунами і корупціонерами». СБУ зараз встановлює коло осіб, яким призначалася «таємна» історична інформація від Руслана Забілого. «Я як законослухняний громадяни допомагаю слідству і говорю — ця інформація призначалася історикам, журналістам, громадянам, всім, хто цікавиться правдивою історією України», — прокоментував Володимир В’ятрович. Прес-центр Центру досліджень визвольного руху тел./факс: +38(032) 2994515

+38-063-6286869

Друзі, Ваші пропозиції до наступних  дій???

Цей український байкар заслуговує на постійну увагу. 

Автор фото: Олеся Коваль

Сашко Лірник (справжнє ім'я Олександр Власюк, 24 січня 1963, Умань) — казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій»,сценарист,актор,телеведучий,автор телепрограм, член журі фестивалю авторської пісні «Срібна підкова»,постійний учасник фестивалів "Країна Мрій","Шешори","День Незалежності з Махном". Має почесне звання "Заслужений працівник культури України". Має учнів в Україні,Росії і США. Біографія Народився 24 січня 1963 року в Умані. П'ятнадцять років прожив у Росії, в Мурманську, де створив українське земляцтво. В 1995 році Олександр Власюк повернувся в Україну. Нині мешкає у Києві. Володіє такими музичними інструментами, як колісна ліра, дримба, варган, «жаби», пугач, бубон, барабан,гітара. В 2000 році дитячим журі обраний "кращим дитячим письменником України" В 2009 році Указом Президента України Олександру Власюку присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України" В 2010 році отримав приз глядацьких симпатій і став лауреатом кінофестивалю "Відкрита Ніч" за кращий сценарій(мультсеріал "Моя країна-Україна") Отримав приз глядацьких симпатій міжнародного кінофестивалю "Кінолев-2010"за серіал "Моя країна-Україна"(сценарій)

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сашко_Лірник

Друзі, прошу вас гарненько придивитись до цього користувача http://narod.i.ua/user/3361794/ і подумати чи потрібна вам така людина в друзях. Судячи з його поведінки, коментарів та іншого, в мене склалось враження, що він - звичайнісінький провокатор, який хоче дискредитувати український патріотичний рух. 

Проте, маю надію, що я просто помиляюсь.

Гарно, що батьки займаються зі своїми дітками. 

Друзі, прошу поплюсувати ще одного "нашого" користувача http://narod.i.ua/user/1038207/ За ніч рейтинг впав до нуля! Дякую !