Сидів поет середньої руки
- 05.06.18, 20:00
Сидів поет середньої руки,
Папери слугували йому ложем,
У капелюх пірнали мідяки,
Що кидали мовчазні перехожі.
Він знав секрети потаємних слів,
Які у ньому в речення складались,
Він навіть дружбу з музами водив,
А може, це йому лише здавалось.
Поет, можливо, все ще не збагнув,
Що він живе, що він не просто
мріє,
Але він до нестями щирим був,
Так мало хто на цій землі уміє.
І наближався час останніх снів,
Коли пора збиратись в потойбіччя,
І поруч з тим...
