Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Травневий день забіг за половину...

Травневий день забіг за половину, Уже грози відгрюкав тулумбас, У небі місяць білий якір кинув. Зірок нема. Ще не настав їх час. В канаві показилася ропуха, Ідуть хвилини в затишні краї. Іду і я. Тримаю капелюха, І вітер рими пробує мої.[Приєднана картинка]

Золотавий промінь рано...

Золотавий промінь рано Пробігає по щоці, Чути як на кухні мама Розколочує млинці, Хтось на вулиці балака (всі новини – в п’ять хвилин) Тихо гавкає собака, Захворів, напевне, він. Піє півень. Прохолода Із вікна цілує в ніс, І тікає сон городом, Бо його чекає ліс. [Приєднана картинка]

Мовчи! Не треба говорити...

Мовчи! Не треба говорити. Хіба слова замінять очі? Он бачиш, небеса умиті До твого погляду охочі? Он бачиш, осінь ходить містом І хмари до дерев прикуті? Дивись! В словах немає змісту, Ані свободи, ані суті. [Приєднана картинка]

Я був отут. Я знаю цю дорогу...

Я був отут. Я знаю цю дорогу, Де у траві сховалися віки, Де хмари щедро роздають вологу, І тчуть туманні спогади думки, Де в золоті дерев блукають чари, Які можливі тільки восени, І втомлені додому йдуть отари, Де їх чекають затишок та сни.[Приєднана картинка]

Коли закінчиться війна

Коротко: Музика - Олена Вінник-Ліщинська (Порт-Сент-Люсі, Флорида), слова - Олена Вінник-Ліщинська і трохи мої.Виконує: Анастасія Данилюк (Нью-Йорк)

Я йшов на гору Фудзіяму...

Я йшов на гору Фудзіяму, Дрімало небо на руках, Дощем налита хмарна пляма Вологий прокладала шлях. Душа, думками оповита, Свої шукала береги, Трава хилилась соковита (не від поваги – від ваги). Вітри гуділи над полями, Ховав птахів співочих ліс, Я йшов на гору Фудзіяму І сонце в подарунок ніс. [Приєднана картинка]

Ранковий триває сеанс...

Ранковий триває сеанс, Чужих географій ідилія, В тарілці панує Прованс, І запахом з чашки – Бразилія. Халва – і уже муедзин Витьохкує східну симфонію Та сонцем пече апельсин, Яскраве дитя Каталонії. Уява стікає вином І дня розмиває формальності. Даремно той дощ за вікном Мене спокушає реальністю. [Приєднана картинка]

Під променями давньої звізди...

Під променями давньої звізди, На кульках циркулюючих планет, Хорошим словом платять за труди, А не лише жовтавістю монет. І хоч туди не ходять кораблі, І жоден не прокладено маршрут, Ніколи не шкодуйте добрих слів,Такі слова цінуються і тут.[Приєднана картинка]

А я люблю зануритись в природу...

А я люблю зануритись в природу, В зелену зачарованість лісів, І жадібно ковтати прохолоду Із присмаком пташиних голосів. Запалювати блискавок неони, Перевертати сивих злив купель, І хмарні відправляти галеони На відкриття загублених земель. Ідуть століття, бешкетують моди, Дуріє люд, ламаються списи, Тому й люблю зануритись в природу – Єдиний вічний прихисток краси.

Біля шинку

Скакали в вікнах Сонячні сайгаки, Під шинком захмелілі голоси Співати пнулись «Їхали козаки», Та тільки скавучали Наче пси. Стояли тіні, Сірі та хитливі, В повазі та прихильності Клялись, Вони були, мов дурники, Щасливі, З якими вічно Розмовляє вись. Крихке відлуння Падало на плечі, Була якоюсь змазаною Яв, І волочивсь по небу Ранній вечір Та разом з гультяями Підвивав.