У дзвін відплати радо доля б’є...

У дзвін відплати радо доля б’є.

Тьмяніє світ і хочеться кричати…

Лонгін… Альбін… і ти, дитя моє…

Чом вас багато? Чом вас так багато?

Хто вас зібрав у зграю хижаків

І як його підтримати змогли ви?

Нема… нема довкруж чоловіків,

Як на одного всі разом сміливі!

Я вірив вам! Ішов в чужі краї,

І бивсь за вас і ваші привілеї!..

Тепер втішайтесь, зрадники мої,

Посмертному дарункові Помпею.