Ніч. Замети і площа.

Ніч. Замети і площа.

Б’є на ратуші дзвін.

Я рушаю на прощу

У краї перемін.

Бовваніють скульптури

На краєчках дахів,

Я складаю зажуру

У таємний архів.

Погляд містом стрибає,

Зачепивсь за вікно,

Господь є чи немає –

Якось вже все одно.

Сумнів більше не трощить,

Не зворушує світ.

Ніч, замети і площа,

Перші видих і слід.