Розквітає весна дивоцвітом

У твоєму розкритому серці.

Сонця променями оповита,

Лебедина мелодія ллється.

А в очах твоїх тепле літо,

Несподіване і незнане,

У душі виграють самоцвіти

ВеслкОвими кольорами.

І неначе до неба торкаюсь

До твого семиструнного серця.

Ароматами перших конвалій

Ніжно щастя хай в ньому озветься.

Спи,моє сЕрденько,вже вечір стелиться.

Срібним туманом землю вкриває.

Зоряним сяйвом хай серце наповниться,

Хай Світлий ангел твій сон зберігає.

З мрій заповітних віночок сплітаючи,

Нехай тебе лагідно ніч обіймає.

І до очей твоїх ніжно торкаючись,

Нехай колискову тобі заспіває.

Нехай принесе тобі сни кольорові,

І намалює пейзажі казкові.

Хай тобі все,про що мрієш,насниться.

І у житті нехай все це здійсниться.

Красивая,добрая,милая,

Ты любящая и любимая.

Весёлая,стильная,страстная,

Ты,словно,весна,прекрасная.

Сегодня твой День Рождения,

Виктория,Вика,Викусечка.

Пусть небо всегда будет синее,

Всего тебе самого лучшего.

Любви тебе самой преданной,

Друзей тебе верных и искренних.

Всегда будь такою же светлою,

Всех радуй улыбкой лучистою.

Пусть Пречистая Богородица

От всех бед и тревог бережёт тебя.

Пусть добро в твоём доме умножится,

Пускай счастьем наполнится жизнь твоя!

Весь цвіт весни зібравши у букет,

Усе тепло її вмістивши у долоні,

Малює доля нам веселковий сюжет,

Всю ніжність з серця випускаючи на волю.

Весна дарує нам палітру кольорів,

Лунає в серці срібним передзвоном.

Струмочком чистим,щебетом птахів

Життя наповнює,не знаючи кордонів.

Мелодією тихою звучить

Кохання музика у глибині сердечній.

Весна наповнює собою кожну мить,

Й веде з собою в світ любові безкінечний.

Всё кончено...Я ухожу...

Ухожу от тебя навсегда.

Ты будешь звать и искать,

Но я не вернусь никогда.

Расходятся наши пути,

Нет смысла нам дальше идти,

Пустые надежды питать,

Мозаику чувств собирать.

Напрасны твои все слова,

И,может быть,я не права.

Я сердце заставлю забыть,

Но не заставлю насильно любить...

Я хочу к губам твоим коснуться,

Раствориться в сладостном плену.

В нежности пучину окунуться,

В океане страсти утонуть.

Мои губы с привкусом ванили

Ты своими властно обнимаешь.

Ласковой чудесной силой

Ты за день усталость всю снимаешь.

И безвольно сердце замирает,

Переполнившись твоею теплотою.

И куда-то души улетают,

Растворившись в беспредельности покоя.

Все твои слова – одна вода,

Звук пустой,что ничего не значит.

В твоей жизни было так всегда,

Просто не умеешь ты иначе.

Вся твоя любовь – сплошной обман,

А твоя душа – блестящий фантик.

По профессии ты просто Дон Жуан,

Расшифрую – неудавшийся романтик.

Каждый вечер на охоту ты идёшь,

Свои сети ловко расставляешь.

Только сам же в них однажды попадёшь,

Когда совести остатки потеряешь.

О любви ты сказки сочиняешь,

Только как любить,коль сердца нету?

Мир фантазий безграничных открываешь,

Где на все вопросы есть ответы.

В лабиринтах лжи себя теряешь,

Чувствуешь себя над всеми властным.

Только сам того не замечаешь,

Что становишься рабом своей же страсти.

Жизнью ты своей не управляешь,

Свои силы понапрасну тратишь.

Ты себя до капли расплескаешь,

И тогда всё же наступит час расплаты.

Молодость уйдёт,и не заметишь,

И задумаешься ты о всём серъёзно.

Изменить ты жизнь свою захочешь,

Но,увы,быть может слишком поздно.

Ти зранив серце.Ти убив кохання,

А разом з ним усі надії й сподівання.

Від болю на частини серце рветься.

Може,це сон…І це мені здається.

Ні,це не сон.Розбилося життя.

Кохання вже іде у забуття.

А в серці ще звучать твої слова,

Й розлука вже отримала права.

Чому?Навіщо?Де твоя довіра?

Та ти нікому у житті не вірив.

Не було зрад.Але горять мости між нами.

Ти у хорошому завжди бачив погане.

Та є й моя у тім,без сумніву,провина,

Що лиш тобі я всю себе розкрила.

І інший світ впустила в свою душу,

Та за безумство це розплачуватись мушу.

Я лиш тобі всю свою волю підкорила,

І розум слухати я зовсім не хотіла.

Моя єдина і непрощена провина,

Що я понад життя тебе любила…

                                                      20.02.08