Ще вчора вони були з-поміж нас…

І по житті з своїм народом крокували.

Та рідну землю бачили в останній раз,

Коли у рейс смертельний вирушали.

Із найріднішими прощались у цей день,

Щоби ніколи вже назад не повернутись.

Невтішним горем для батьків і для дітей

Польоту цьому треба було обернутись.

Вже швидко їх смертельний час проб’є…

Вони ж безпечно у літак сідають.

Вони іще живуть… І в кожному надія є…

Та в небі ангели уже на них чекають.

Тільки серця  бездушні і пусті

В цей день не обливаються сльозою.

Це попередження страшне для нас усіх,

А не трагедія окремого народу.

 Спасіння вже нема…Вогонь, жахливий крик…

А в небесах вже реквієм лунає.

Нехай Господь воскреслий прийме їх усіх.

А на землі нехай їм буде вічна пам'ять.

Проклади мені шлях між зорями,

Розіллюся по небу веселкою.

Обережно зорею прозорою

Шукатиму лиш твого берега.

Упаду дощовою краплинкою

Поміж мрій і сріблястих снів твоїх.

А у серці зостанусь перлинкою,

Мелодійним наспівом весняних вітрів.

Я лиш прошу, в тім серці мене зустрінь

Тихим шепотом щирого слова.

Апельсиновий смак полум’яних надій

Йому світлу покаже дорогу…

В бесконечности дней потерялись

Звездопадом разбросанных мыслей.

На распутье дорог повстречались

Наши странные смелые жизни.

Может, просто бежать устали,

Свет зелёный на красный меняя.

Даже время порой обгоняли,

Лишь влеченью сердец подчиняясь.

Были часто тернисты дороги.

Миражи за собой уводили.

И до крови сбивая ноги,

Силы встать и идти мы у Бога просили.

На развилке судьбы не раз

В своём выборе мы ошибались.

Но, прожив тупиковый час,

На дороги свои возвращались.

И опять перекрёсток путей…

Я у неба прошу молитвой,

Чтоб не сбится с дороги своей,

Чтоб не стала она ошибкой.

Чому так часто ми цінуєм тих, кого втрачаєм?

Чому про головне сказати не встигаєм?

Чому так близько ми когось до серця підпускаєм?

Й себе частинку добровільно залишаєм?

Навіщо ці пусті слова, загальні фрази?

Нема довіри вже, й нема обрАзи.

Їх шовкові серця того не знають,

Що відчувають ті, хто їх втрачають.

Їм бАйдуже, що в комусь пустку залишають.

Для них життя – театр, де маски лиш міняють.

Довірливі серця так легко приручають.

А завтра з кимось іншим у піжмурки пограють.

Чому й навіщо? Не мені про це судити.

І, мабуть, я цього не зможу зрозуміти,

Цього мистецтва – у житті актором бути.

Торкнутись струн душі, а потім все забути…

Выключи мелодию дождей.

Солнышко в душе моей зажги.

Эти тучи временны, поверь.

Ты от них мечту убереги.

Ты ж ведь знаешь, что глаза не врут.

Скажет пусть весенняя листва

О тех чувствах, что во мне живут.

И не сможет их убить молва.

Сколько в жизни пройдено дорог…

И не мало суждено ещё пройти.

Мы среди тумана и тревог

Сохраним нашу мелодию любви.

Зачем ты стучишься в закрытые двери?

Они ведь давно запечатаны.

Тебя здесь не ждут, в твои сказки не верят.

Секреты твои все разгаданы.

Ты ключ от дверей подобрать не пытайся,

Ведь он за семью воротами.

И даром на части ты не разрывайся,

Здесь логика не сработает.

Не стой. И не жди. Всё-равно не откроют.

И время  не трать понапрасну.

Не станет тебе путеводной звездою

Чужое разбитое счастье.

Ты двери захлопнул весенней порою

Душе, нараспашку раскрытой.

Теперь, обманувшись своей же игрою,

Ты плачешь у двери закрытой…

Душа не умирает…

Она лишь тихо плачет,

Когда уходят чувства

И ничего не значат.

Она страдает молча,

Она на части рвётся,

Но, несмотря на это,

Душою остаётся.

И всё ж она восстанет,

Из пепла возродится,

И с чьим-то светлым сердцем

Навек соединится.

Вона не тебе кохає …

Чому ж неспокійне серце?

І сумніви душу крають,

І думка до тебе рветься?

І не у твоїх обіймах

Щоночі вона засинає.

Чому ж все частіше у мріях

Тебе вона зустрічає?

А, може, вона втомилась

У цих лабіринтах блукати?

Вона просто долі скорилась,

Та не розучилась літати.

Скажи, хто вона для тебе?

Відверто і без вагання.

Бо, може, вона чекає

Лише на твоє зізнання…

Дзвони із неба линуть,

Віщають веселу новину.

Спів ангелів чути з небес,

Радійте!Христос воскрес!

Молитва увись злітає,

Весь Всесвіт Його прославляє

Піснями відкритих сердець.

Радійте!Христос воскрес!

У ці найсвітліші хвилини

Хай кожен з нас душу відчинить.

Світ радістю сповнився днесь.

Радійте!Христос воскрес!

Він кличе до кожного серця,

І з нами навік зостається

Вогнем благодатним з небес.

Радійте!Христос воскрес!