В этот день Церковь возвращает нас к Тайной вечери. Событию, которое
произошло перед тем, как Христа взяли под стражу. Тайная Вечеря - это
последний ужин, трапеза Христа со Своими учениками накануне Его
крестных страданий.  Во время богослужения в храме вспоминают четыре
евангельских события, произошедших именно в четверг. Первое событие -
омовение Христом ног Своим ученикам перед Тайной Вечерей. Это омовение
было знаком глубочайшего смирения Христа и  Его любви к Своим ученикам.
Во время этой же вечери, как сказано в Евангелие, "диавол уже вложил в
сердце Иуде Искариоту" мысль предать Христа. И Иисус, видя сердце
предателя, сказал об этом на вечере, как бы давая Иуде возможность
остановиться. Об этом евангельском  эпизоде  тоже говорится во время
службы.

Третье событие, которое мы вспоминаем во время
богослужения, очень важно для каждого верующего.  Дело в том, что
именно во время Тайной вечери Христос установил Таинство Евхаристии.
Греческое слово "евхаристия" означает "благодарение". В христианстве
Евхаристией называется Таинство причащения Тела и Крови Христовой,
Таинство благодатного (то есть совершенного по воздействию благодати),
единения верующего с Богом. Установленное Христом во время Тайной
вечери, Таинство и поныне совершается в каждом храме во время каждой
Божественной Литургии. Многие верующие стараются причаститься именно в
Великий Четверг.

И, наконец, четвертое евангельское событие,
которое вспоминают во время Литургии в Великий Четверг - это молитва
Христа в Гефсиманском саду. Иисус знал, что Ему предстоит, "душа Его
скорбела смертельно", и,  как сказано в Евангелии, Он молился "до
кровавого пота". Это моление Христа часто называют "молением о чаше",
потому что,  взывая к Богу Отцу, Христос просил, чтобы, если возможно,
"миновала Его участь сия": "Авва Отче! Все возможно Тебе; пронеси чашу
сию мимо Меня",  - но дальше добавлял слова полного смирения перед
грядущей участью и волею Бога Отца: "впрочем, не как Я хочу, но как
Ты".

Вот эти четыре важнейших евангельских события вспоминают в
храмах в Великий Четверг Страстной недели во время Божественной
Литургии. Во время вечерней службы в Великий Четверг читаются
двенадцать евангельских отрывков, повествующих о страданиях крестной
смерти Христа, вспоминаются слова Христа на кресте, Его распятие и
погребение.
По давней православной традиции во время чтения двенадцати Евангелий
верующие стоят в храме с зажженными свечами. И потом, после службы этот
огонек приносится домой, и на переплетах окон, на дверных косяках
коптится крестик. Этот обычай идет со времен ветхозаветной Пасхи.
Верующие, пришедшие в храм вечером в Великий Четверг,  заранее готовятся
к тому, чтобы  донести до дома свечку не потухшей, помещая ее для
этого в специальную лампаду.
Великий Четверг называют еще Чистым Четвергом. С одной
стороны, это день духовного очищения - в этот день все стараются
исповедоваться и причаститься, а  с другой стороны,  имеется в виду
бытовая сторона  нашей жизни. Именно в Чистый Четверг верующие
стараются подготовить дом, свою одежду, куличи и пасху к Великому
Светлому Воскресению.

В третий день Страстной недели во время богослужения вспоминают, как
доме Симона прокаженного, куда Христос пришел в гости, грешница омыла
слезами ноги Иисуса и возлила  драгоценное миро Ему на голову. Миром в
те времена не только помазывали царственных особ, но и умащивали тела
умерших перед погребением. Так, грешница, сама того не ведая,
предуготовила Христа к погребению. В тот же день Иуда Искариот пошел к
первосвященникам и спросил у них, что они дадут, если он выдаст Христа.
Первосвященники предложили Иуде "тридцать сребреников, и,  - как
сказано в Евангелие, - с того времени он искал удобного случая предать
Его" Кроме этих отрывков из Евангелия в Великую Среду во время Литургии
в последний раз читается молитва святого Ефрема Сирина, с тремя
великими поклонами. С этого дня, вплоть до Праздника Святой Троицы,
поклоны в храме отменяются - это тоже имеет свой смысл. Земной поклон
показывает, что мы, люди, грехом ниспали на землю. А отмена земных
поклонов во время Богослужения подчеркивает то, что Господь искупил
наши грехи, и напоминает нам о том, что Воскресение Христа стало
прообразом будущего века. На вечерней службе в среду верующие стараются
исповедоваться.

В этот день Церковь вспоминает притчи, рассказанные Христом ученикам
незадолго до крестных страданий. Вообще, Спаситель открывал Своим
ученикам духовные истины, облекая их в форму притчи - короткого
иносказательного рассказа, взятого из обычной жизни. Дело в том, что
ученики Христа были простыми людьми, а притча, с одной стороны, легка
для восприятия и запоминания, а с другой - содержит глубочайший
духовный смысл, иллюстрирует Божественные законы на примерах нашей
земной, обыденной жизни. Так вот, во время богослужения в Великий
Вторник вспоминают притчу о десяти девах, притчу о талантах и рассказ
Христа о воскресении мертвых и Страшном суде. Все вместе эти
Евангельские чтения призывают верующих к духовному бодрствованию, к
тому, чтобы мы не "закапывали в землю" дарованные нам таланты,  и,
наконец, к тому, чтобы не уставали творить дела милосердия. Господь
говорит, что Царствие Небесное унаследуют те, кто накормит алчущего,
напоит жаждущего, примет странствующего. Потому что, говорит Господь:
"так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали
Мне

Первые три дня Страстной недели посвящены воспоминаниям бесед Иисуса
Христа с народом и учениками. В Великий Понедельник во время
богослужения вспоминают бесплодную смоковницу, иссохшую до корня - как
образ человека, погибающего в нераскаянии. В Великий Понедельник также
происходит событие, которое совершается только раз в году.  В этот
день  Патриарх читает молитвы на начало чина  мироварения. Миро - это
особая смесь растительных масел, благовонных смол и душистых трав
(всего 50 веществ), которая используется во время Таинства
Миропомазания (совершается после Крещения), а также при освящении новых
престолов в храме. Миро вариться в течении трех первых дней Страстной
недели и сопровождается это чтением специальных молитв. Сваренное миро
освящается Патриархом в Великий Четверг. Каждый крещенный помнит, что
сразу после совершения над ним Таинства Крещения, священник  совершал
помазание ему миром лба, глаз, ноздрей, рта, ушей, груди, ладоней и
ступней, произнося при этом "Печать дара Духа Святого. Аминь". При этом
Таинстве Миропомазания человеку сообщаются Дары Святого Духа. Так вот,
миро, которое потом будет использоваться при крещении новых членов
Церкви и при освящении новых престолов в храмах, начинают варить именно
в Великий Понедельник, первый день Страстной недели.

Минулі 17 квітня в Фінляндії парламентські вибори принесли несподівані результати. Головний з яких - різке зростання популярності молодої партії «Справжні фіни», що отримала 19,1% голосів і, відповідно, 39 місць у парламенті з 200. На минулих виборах 2007 року ця партія мала всього 5 місць.
«Справжні фіни» представляють із себе дивну на перший погляд  обивателя суміш ідеологій. Спочатку партія утворилася на основі «Сільській партії Фінляндії»після її розпаду в 1995 році. У своїй внутрішній політиці вона дотримується украй лівих поглядів. Це різке зростання податків на доходи компаній і надприбутки багатіїв. Це збільшення акцизів на міцні спиртні напої і, навпаки, агітація фінів споживати вино. Збільшення різного роду допомог та взагалі допомоги бідним (наприклад, мінімальна допомога по безробіттю не повинно бути нижче 900 євро). Збільшення дотацій селянам.
Але абсолютно дивовижний «коник» «Справжніх фіннів » - «багатство є обтяжуючою обставиною при злочині ». У Фінляндії вже діє закон про «пропорційні штрафи», коли за одне й те саме правопорушення, наприклад, при водінні машини, на бідну людину можуть накласти стягнення в 100 євро, а на багатія - у сотні разів більше. Приміром, в 2009 році в країні був виписаний найбільший штраф за її історію: суд засудив місцевого мільйонера Яри Бара до сплати штрафу у розмірі 111 тисяч 888 євро за перевищення швидкості всього на 22 км / год - по вулиці, де можна їхати 60 км / год, Яри Бар рухався зі швидкістю 82 км / ч. Тепер же «Справжні фіни»передбачають поширити це правило і на кримінальні злочини. Так, за шахрайство бідняк може отримати термін 2-3 роки, а мільйонер - 6-8 років (і так пропорційно по всіх злочинів).
Але у зовнішній політиці і пов'язаної з нею політиці внутрішній «Справжні фіни»виступають як украй праві. Вони виступають за різке обмеження міграції із слаборозвинених країн. «Щоб потрапити до нас, такий мігрант повинен заробити це право», - заявляв не раз лідер партії Тімо Сойне.
«Справжні фіни» також виступають за різке зменшення допомоги для іммігрантів, а деякі члени партії взагалі вважають, що в перші три роки жодних виплат вони отримувати не повинні. Ще одна пропозиція, яку пробиває верхівка партії, грунтується на результатах анкетування вчителів в 2010 році. Останні запропонували законодавчо обмежити кількість дітей іммігрантів у класах - хоча б на рівні 20%. Крім того, партія виступає за більш рівномірний розподіл іммігрантів по всій території країни. «Вони вважають за краще селитися в Гельсінкі та інших великих містах. Чому мігранти не їдуть на північ, в оленярські  райони і на лісозаготівлі? Треба виправляти таку ситуацію », - говорив у своїх передвиборних промовах Сойне.
«Пройшлися» у партії й по власних нацменшинах - в першу чергу шведам, які становлять близько 8% населення Фінляндії. «Справжні фіни»вважають, що в школах потрібно скасувати обов'язкове викладання шведської мови, а також ряд інших привілеїв цієї нації.
«Справжні фіни» також виступають за припинення допомоги південноєвропейським країнам - Греції і Португалії. «Ми працюємо в поті чола у важких кліматичних умовах, багато - в умовах полярної ночі. А ці люди (греки та португальці ) танцюють і п'ють вино на наші гроші. Якщо у них немає роботи - нехай їдуть до нас рубати ліс », - обурювався Сойне.
«Справжні фіни»виступають за найтісніший союз з Ізраїлем, і закликають до такого союзу «всі прогресивні сили ЄС». «Я друг Ізраїлю, країни, що живе у ворожому арабському оточенні. У Ізраїлю є право на існування », - говорив лідер партії Сойне. - «Ізраїль - це форпост європейської цивілізації на Близькому Сході. Він стримує орди людей, які з радістю, потрапивши до нас на континент, стали б його варварськи руйнувати ».

Новый русский приходит в Церковь. Купил десяток самых дорогих свечек
поставил их у самых богато окрашенных образов, как мог, помолился и
пошел на выход. На выходе стоит урна для пожертвований. Он кидает туда
100 баксов и выходит на улицу. Он просто физически ощущает, что ему
простили все его грехи, что теперь ему до смерти будет сопутствовать
только удача, и вообще его теперь Бог хранит.
Он садится в свой Мерседес, и только он отъехал от тротуара,
мимо проносится огромный грузовик и сносит ему полмашины.
Новый русский лежит на асфальте, чуть живой, в глазах искреннее удивление и
видит, как к церкви подъезжает БМВ. Из него выходит такой же новый
русский, достает 100 баксов и пытается бросить их в урну.
Первый кричит ему:
- Братан! Не кидай! Она не работает.

Чому люди такі злі стають? Адже ж від того, що вчиниш комусь зле, самому краще не робиться.

http://www.yapfiles.ru/show/216505/62267d378ed0f29681b05ef9375f8f2b.flv.html

 «Це символ нової, розумної України»  






http://sd.org.ua/news.php?id=19617

Такий момент - три дні на Луганщині хлібозаводи без муки, а значить, люди без хліба ( недорогого, по крайній мірі ). В Луцьку на хлібзаводі муки - вщерть, працює там родич, розповів. З держрезерву. І от яку несподівану паралель я побачив - ГУЛАГ.
Коли читав Солженіцина і ін. очевидців, то серед особливостей табірного життя описувались і міжлюдські відносини. Кримінальні злочинці завжди намагались верховодити і забирати собі всі доступні матеріальні блага. І в основному за рахунок "шпигунів", "шкідників", "уклоністів" і т.п., тобто за рахунок людей, які були загнані в табори в якості безкоштовної робочої сили.
І практично не вв'язувались в масштабні конфлікти з "бандерами", співіснуючи паралельно. Бо ті були згуртовані і не вважали, що потрапили в табір випадково.На відміну від "політичних", кожен з яких вважав себе невинною жертвою ( а так і було ) і були розособлені.
Але це все невеликий екскурс в історію. Яка в вигляді фарса повторюється зараз. Криміналітету, що захопив владу в Україні, поки нема бажання воювати з "бандеровщиною", дрібні випади табачників і інших антишухевичів і антибандер можна не рахувати. Пресують "своїх", за яких, з зрозумілих причин, ніхто масово не заступиться.
Все по гулагівським сценаріям. Що далі?
 Чи буде щось на зразок Кенгірського повстання?
Бо по сценарію має бути.