Я не втомився!

Вчора Христина була у нас в бригаді. Вітала бійців своїми піснями. Дуже хотілось побачитись. До Авдіївки наче й недалеко, але у мене так і не появилось можливості вирватись, а їй до нас приїхати не дали дозволу. Поспілкувались телефоном й домовились зустрітись пізніше.
" Я не втомився, сили я маю. Я ворогів у твій дім не пускаю... Наче два різні світи. Я не втомився! А ти?"
Дійсно- два різних світи. Я ж буваю дома, читаю новини, спілкуюсь з друзями. Балачки та трьопчик... За жах війни, трудності окопного життя писати не буду. Кому це цікаво? Кому цікаво що за рік з дружиною я був 26 діб й ще три ночі, що мати стара потребує опіки? Ремонт стоить третій рік, льготи не всі на комуналку бо часу немаю і можливостей добити ці питання. Кому цікаво про що думаєш під грохіт арти і про що, коли чуєш: " Убд? А мені ж зароблять потрібно". Я не жалкуюсь. "Проблеми индейцев шерифа не е@ут". Я сам вибрав таке життя. І я не втомився, сили я маю...
Хочу просто подякувати людям, яким доля України не бадужа, які підтримують її і нас не забувають.
З новорічними святами!!!