Колишній віце-прем'єр з питань європейської інтеграції й екс-глава Секретаріату Президента стомився від політики й сьогодні займається громадськими проектами.

На стадії закупівлі зерна врожаю 2010 року Аграрний фонд повністю втратив функцію зі здійснення фінансових інтервенцій, пов’язаних із ціновим регулюванням. Такий висновок зробила Колегія Рахункової палати за матеріалами відповідного аудиту, повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Як відзначили в прес-службі, використання коштів державного бюджету, які спрямовуються Аграрному фонду на формування державного інтервенційного фонду, Рахункова палата перевіряє щорічно. Результати останнього аудиту засвідчили, що Аграрний фонд у 2010 році не сприяв ані створенню конкурентного середовища у сфері державних закупівель, ані розвиткові добросовісної конкуренції та забезпеченню раціонального й ефективного використання коштів держбюджету.

Скориставшись нормою введеного в дію у другій половині 2010 року закону «Про здійснення державних закупівель», Аграрний фонд при проведенні закупівель зернової продукції до державного інтервенційного фонду застосував процедуру закупівлі в одного учасника, погодивши такі дії з Мінекономіки. Підприємству-посереднику, що не є сільськогосподарським товаровиробником, з держбюджету було авансовано 65% коштів від загального обсягу. Водночас безпосередні сільськогосподарські товаровиробники до формування державного інтервенційного фонду не були залучені, відзначають в Рахунковій палаті.

Не проводилися в 2010 році і належні товарні інтервенції на організованому аграрному ринку. Аграрним фондом, використовуючи кошти державного бюджету, здійснювалося накопичення зерна на хлібоприймальних підприємствах, а потім у сконцентрованих обсягах за тією ж вартістю проводилась його реалізація окремим підприємствам. При цьому витрати за зберігання зерна відшкодовувались з державного бюджету.

Більше того, Аграрний фонд, з дозволу Кабміну, проводив реалізацію зернових культур окремим зернотрейдерам, що не було пов'язано з державним ціновим регулюванням. Близько 70% зерна інтервенційного фонду реалізовано у 2010 році шести підприємствам, які отримали квоти на експорт зерна.

«Структура, створена стимулювати виробництво сільгосппродукції та розвиток аграрного ринку, діяла практично у зворотному напрямі, — зауважив голова Рахункової палати ВалентинСимоненко. - На сьогодні маємо тотальне порушення засадничих принципів Аграрного фонду! По-перше, безпроцентне кредитування отримує не сільський аграрій, а багатий посередник. І по-друге, зерно, яке було реалізоване з державного інтервенційного фонду окремим підприємствам, не забезпечило врегулювання споживчих цін та попиту на внутрішньому ринку». http://www.dt.ua/online/articles/77043#article

Таксі до «Пущі-Водиці» для блатних сусідів Януковича і Медведчука коштує $100 тисяч

ДО «Автобаза Державного управління справами» надасть послуги таксі на 2011 рік за 830 тис грн. Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

Згідно обґрунтування закупівлі, проведеної по неконкурентній процедурі «закупівля у одного учасника», яке є в розпорядженні НГ,  послуги таксі купується для жителів державних дач Пущі-Водиці, які забезпечені державною охороною.

«Територія комплексу відпочинку є закритою, перебування та проживання на ній дозволяється особам, які мають на це право та членам їх сімей. В’їзд (виїзд) на територію комплексу відпочинку дозволяється за перепустками і талонами до них, виданими Державним управлінням справами», – йдеться в обґрунтуванні.

За повідомленнями ЗМІ, станом на 2009 рік в «Пущі-Водиці» мали житло чи земельні ділянки наступні високопосадовці (ким працював/працює, партійна належність):

екс-Генпрокурор Медведько О.І. , екс-голова адміністрації президента Медведчук В.В. (СДПУ(о)), голова Федерації футболу України Суркіс Г.М. (СДПУ(о)), екс-керівник секретаріату адміністрації президента Пачків І.В., екс-перший заступник глави адміністрації президента Загородній Ю.І., (СДПУ(о)), заступник секретаря РНБОУ Шуфрич Н.І. (Партія регіонів, СДПУ(о)), екс-керівник головної служби документального забезпечення секретаріату президента Стасенко І.В., екс-міністр юстиції Оніщук М.В. («Наша Україна»), екс-голова Верховної Ради Плющ І.С. («Наша Україна»), екс-керівник служби першого віце-прем’єра Онопрієнко В.Т. (БЮТ), екс-прокурор Києва Присяжнюк В.С., колишній посол у РФ, екс-перший заступник глави адміністрації президента Дьомін О.О., радник президента Віктора Януковича Демянко М.І. (Партія регіонів), екс-міністр охорони здоров’я Поляченко Ю.В., голова ДУС Кравець А.В. (Партія регіонів), начальник Головного управління держслужби Мотренко Т.В., нардеп 4 скликання Петров О.В. (блок «За Єдину Україну»), екс-голова НБУ Стельмах В.С., екс-посол Росії Черномирдін В.С. (нині покійний), на той час екс-прем’єр-міністр Янукович В.Ф. (Партія регіонів), екс-заступник глави Конституційного суду Вознюк В.Д., екс-заступник глави Конституційного суду Німченко В.І., громадянин Діденко В.О., пенсіонер, екс-міністр Кабміну Доценко І.П., екс-перший заступник міністра оборони Олійник О.М., екс-міністр внутрішніх справ Білоконь М.В. (договір оренди на 49 років розірвано), екс-віце-прем’єр Слаута В.А. (Партія регіонів), екс-суддя Конституційного суду Мироненко О.М., екс-голова Державної податкової адміністрації Буряк С.В. (БЮТ), член Центрвиборчкому Писаренко А.А., екс-суддя Конституційного суду Домбровський І.П., екс-міністр у справах преси та інформації Онуфрійчук М.Я., голова Контрольно-ревізійного управління Андрєєв П.П., екс-голова Центрвиборчкому Шаповал В.П., екс-заступник міністра Кабміну Шаго Є.П. (БЮТ), голова Рахункової палати Симоненко В.К., заступник генпрокурора Кузьмін Р.Р. http://nashigroshi.org/2011/02/28/taksi-do-puschi-vodytsi-dlya-blatnyh-susidiv-yanukovycha-i-medvedchuka-koshtuje-100-tysyach/

 У своїх листах середини XIX сторіччя Тарас Григорович не соромився міцних слів і неполіткоректних означень.

До О.І.Хропаля.

[26 ноября]. (1844р.)

Щиро шануемій и многоуважаемый Алексій Иванович!

Мени оце прішлось до скруту: сегодни цензура выпустыла изъ своихъ пазуривъ мои безталанніи думы, та такъ проклята одчыстыла, що я ледве пизнавъ свои диточкы, а издатель, кацапська душа (Кожанчиковъ) половины не дае того, що я прошу и що мени прытьмомъ треба.

Зъ такымъ моимъ лыхом я оце до васъ зъ Платономъ Федоровичемъ: вышлить мени, будьте ласкави, 1100 карбованьцивъ, и я вамъ зъ велыкою дякою прышлю къ новому року экземпляривъ кныгы на такую сумму, або черезъ рикъ грошы з невелыкымъ процентомъ. Зробить якъ знаете и якъ вамъ Богъ на розумъ положе.

Поклонться одъ мене тричи Кондрату Михайловичу, Федору Степановичу и всимъ, и всимъ! Титаривну жъ тричи поцилуйте за мене, нехай воно здорове росте, та щаслыве буде!

Оставайтесь здорови! Нехай вамъ Богъ помагае на все добре!

Не забувайте искренняго вашого Т.Шевченка.

P.S. Якъ побачите Табашникова, то заплюйте ему всю его собачу морду. Дыво мени, що таку подлую, гнусную тварь земля носыть. Другымъ разомъ я вамъ напышу, що винъ хотивъ зо мною зробыть.

Якби вибори відбулися у наступну неділю, то понад 50% виборців не знали б, за яку партію або кандидата в президенти України проголосувати, взагалі не мали б намірів брати участь у виборах або проголосували б проти всіх. Про це свідчать результати опитування, яке GfK Ukraine здійснила у січні 2011 року. При цьому 54% громадян переконані, що сьогодні країна рухається неправильним шляхом, а 55% населення України не довіряють президенту України Віктору Януковичу. Така ситуація спостерігається в усіх регіонах України. Зокрема у Києві 65% виборців не визначилися з партією, за яку могли б проголосувати, взагалі не мають намірів брати участь у виборах або планують проголосувати проти всіх. В Північному регіоні цей показник становить 58%, Східному – 55%, Центральному – 53%, Південному – 48%, Західному – 41%. Нагадаємо, що за даними опитування КМІС, президентський рейтинг Януковича лише за останні чотири місяці впав на 12,5 п.п. - із 29,4% до 16,9%. Аналогічне зниження зафіксовано і в Партії регіонів — із 28,5% до 16,8%. Дуже близькі за масштабами зміни відбулися й у Південному регіоні, де поширеність позитивних оцінок політики влади скоротилася від 68% до 18%, а поширеність негативних — зросла від 11% до 45%. http://www.dt.ua/online/articles/76994#article ======= Динаміка росту рейтингів показує, що підтримка Юлії Тимошенко не перевищує 15% і не має тенденції до збільшення. Дещо покращується рейтинг Яценюка - біля 8% Що ж до решти опозиційних угруповань, то їх показники потрапляють у зону статистичної похибки - 2-3%. Це говорить про те, що народ України дозрів до того, щоб змінити чинну владу, але наразі немає альтернативи.

Чому дані про наше майно, прописку, офіційні доходи, цивільний стан і безліч іншої інформації потрапляють до брудних сторонніх рук? Яку роль у всьому цьому відіграє ТОВ "Софтлайн"?
Розшук генерального відповідального за масштабні витоки секретної інформації про українських громадян - в розслідуванні Костянтина Усова.

Журналіст Костянтин Усов: Чи можливо в Україні уникнути покарання за умисне, особливо жорстоке групове вбивство? Так. Якщо Ваш родич член Партії регіонів. Справа Демішкана-сина.

Як захистити своє немовля від лікарів? Журналіст Костянтин Усов розслідує жахливі таємниці пологових будинків міст Кривий Ріг та Дніпропетровськ.

Розслідування Костянтина Усова пролило світло на неймовірні таємниці існування професійних крадіїв заліза.

Що таке реальна боротьба

Потенційних кандидатів у депутати по мажоритарним округам можна умовно поділити на 4 групи: "провладні", "опозиціонери", "псевдоопозиціонери", "одинаки" (сюди входять регіональні лідери, шукачі недоторканності, "відставники" і тому подібні).

Зрозуміло, що найкомфортніше можуть почуватися провладні висуванці. На них працюватиме відточена місцевими виборами машина адмінресурсу (а попереду ще півтора року!). Представники "опозиції" перебувають у найскладнішій ситуації. Проти них варто очікувати застосування ще більш жорсткіших методів боротьби, аніж це було на місцевих виборах.

Йдеться, як про перешкоди в реєстрації, зняття із перегонів, перешкоди в зустрічі із виборцями, відверті фальсифікації протоколів, тиск на спонсорів, близьких та рідних тощо.

Що стосується "псевдоопозиціонерів", то для частини із них вготована роль "розпилювача" опозиційного електорату. Але в особливо проблемних регіонах (зокрема, на Галичині) їх завданням буде перемога, щоб потім поповнити ряди провладної команди в парламенті.

Серед ризиків для таких кандидатів варто відзначити той факт, що їм, як мінімум, доведеться боротися із справжніми опозиціонерами.

Четверту умовну групу складають "одинаки". Серед інших йдеться про регіональних лідерів, котрі "окучуватимуть" відомий їм округ. Це можуть бути і "проблемні" мери, котрі не можуть реалізуватися на своїх посадах та переможені на останніх місцевих виборах та інші.

Серед їхніх переваг: впізнаваність, можлива недооцінка опонентами, їм немає потреби боротися за показники для партії, що дає можливість повністю зосередитися на особистих виборах.

Балотуватимуться в парламентарі і просто шукачі депутатської недоторканості. Запорука успіху Повернення до виборів на мажоритарній основі дає охочим стати депутатом нові можливості.

При цьому існує низка ризиків, на які, як правило, не звертають уваги. Мажоритарні вибори – це боротьба не стільки абстрактних ідей, скільки конкретних людей.

В Україні зросло ціле покоління амбітних політиків, котрі вміють спілкуватися із виборцями лише через телевізор.

Але часто забувають той залізний аргумент, що атмосфера політичних телешоу так само далека від реальних зустрічей з "живими" виборцями, як реальний боксерський бій на рингу від гри на "Playstation".

В силу суб’єктивних та об’єктивних причин такі політики просто відірвані від реального стану речей в суспільстві, яке обрало їх нардепами "втемну".

Час віртуальних виборчих кампаній за списками минув остаточно.

Багато потенційних кандидатів живуть ілюзією, що зайшовши в той або інший округ за 2-3 місяці до виборів і вклавши круглу суму грошей, можна легко перемогти.

Насправді таку розкіш можуть дозволити собі або політики першого ешелону (яких не більше півтора десятки), або кандидати, на яких системно працює весь адмінресурс.

Але, як показує практика, навіть адмінресурс не гарантує перемоги.

Всі ці фактори свідчать про те, що потенційний кандидат, який реально хоче стати депутатом, повинен готуватися до виборів заздалегідь. Фактично уже зараз.

По-перше, варто обрати потенційний округ і почати роботу в ньому до появи там основних конкурентів. По-друге, треба провести переговори із політичними силами на випадок відсутності права самовисунення.

По-третє, провести соціологічне дослідження, яке виявить проблеми округу, потенційних суперників і образ ідеального депутата. По-четверте, добрати команду для агітаційної мережі і членів комісій. По-п'яте, попрацювати на впізнаваність і створити експертний і журналістський пул.

І, по-шосте, негайно почати розробку стратегії для майбутніх виборів.

Це дасть можливість не тільки частково або повністю нівелювати існуючі ризики, але й значно здешевить вартість проведення кампанії.

За підрахунками фахівців, вступ в кампанію за півроку до виборів порівняно із стартом за рік збільшує її вартість в 2 рази, а за 3-4 місяці до виборів – в 4-5 разів.

Правильно увійти у виборчу кампанію і розподілити ресурси – ключовий чинник перемоги на наступних виборах. А політична цінність перемоги саме у мажоритарному окрузі очевидна.

Такий депутат набирає вагомі бали в очах своєї політичної сили, а також має опору для політичного майбутнього, враховуючи наявність виборців, які підтримали саме його, а не політичну силу.

Це також відмінний майданчик для старту нового проекту.

Тарас Березовець, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу Berta Communications, Ярослав Макітра, партнер компанії, для УП