Національний олімпійський комітет України (голова С.Бубка) за результатами тендеру 9 березня уклав угоду вартістю 1,78 млн грн. з ПП «Кримський Дозор» (Сімферополь) на послуги з організації спортивного заходу «Герої спортивного року».
Про це повідомляється в «Віснику державних закупівель».

П’ята урочиста церемонія «Герої спортивного року» відбудеться відбудеться 31 березня в Київському національному академічному театрі оперети. Українські атлети різних часів – члени Академії спорту – таємним голосуванням вже визначили найкращих спортсменів минулого року, імена яких будуть оголошені під час церемонії.
НОК фінансується з державного бюджету України.

http://nashigroshi.org/2011/03/16/bubka-zaplatyv-krymskij-firmi-2-miljony-za-shou-v-kyjivskij-opereti

Верховні «регіонали» за допомогою Світового банку та Євросоюзу знищують систему державних закупівель, ховаючи від очей виборців грошовий потік у розмірі 172 мільярди гривень.

Саме в ці дні розгорнулась одна з найпотужніших лобістських війн нашого часу. Уряд вніс до парламенту законопроект №7532, який має докорінно змінити систему держзакупівель таким чином, щоб пересічний українець не мав жодного шансу дізнатись про багатомільярдні оборудки високо посадовців. Це не перебільшення, або згущення фарб. Це чорним по білому написано в документі, який найближчим часом з подачі уряду та під тиском Банкової мають розглянути слухняні народні депутати.

Урядовий законопроект насичений новелами, які докорінно змінюють існуючу систему держзакупівель. Але перед аналізом цих змін потрібно зафіксувати – що таке державні закупівлі. Це придбання державними установами та підприємствами послуг та товарів за кошти держбюджету, або власні кошти держпідприємств. Між цими грошима є відмінність. Перші – це безпосередньо гроші платників податків, другі – це кошти підприємств, які мають працювати на поповнення доходної частини держбюджету, тобто опосередковано на збагачення всіх українців. Проте чиновники вважають кошти держпідприємств так би мовити «приватними». Мовляв, це не гроші платників податків, а кошти саме підприємства. Тому директори можуть витрачати їх на свій розсуд. Яскравий приклад такого витрачання продемонструвало одне з держпідприємств в сфері Мінюсту, яке минулого літа купило «мерседес» за мільйон. А через скандал, піднятий в мас-медіа, міністр Олександр Лавринович був змушений наказати підлеглим здихатись над коштовної іномарки.

Саме через держпідприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків (наприклад, «Нафтогаз», «Укрнафта», «Дніпроенерго»), проходить левова доля всіх «держзакупівельних» коштів. За даними Держкомстату, у 2010 році на них припало 132 млрд грн. з 172 мільярдів, які пройшли через державні тендери. Мова йде про дві третини всіх держзакупівель. Тому саме до новел, які змінюють закон про держзакупівлі в частині держпідприємств, і має бути прикута головна увага. І саме в цьому напрямку законопроектом 7532 пропонуються найбільш одіозна новела.

Уряд пропонує повністю виключити з-під дії закону державні та казенні підприємства, господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків або держава має більшість в наглядовій раді товариства. А надалі регулювання їх закупівель має бути прописана окремою постановою уряду. Ця зміна прописується в частині змін до Господарського кодексу.

Народний депутат Олександр Бондарь (НУНС) вважає цю норму надзвичайно корупційноємкою: «Вони виведуть держпідприємства з під закону, а потім кожне міністерство створить собі ще по підприємству і виведуть на них ті рештки закупівель, які формально мають залишитись під дією закону».

В свою чергу голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає таку ініціативу слушною, оскільки «держпідприємства надзвичайно важко вести господарську діяльність і конкурувати з приватним сектором через складність тендерних процедур, які займають багато часу».

Нинішній закон про держзакупівлі вимагає від замовників та учасників торгів багато паперової роботи. Вона і справді перетворює тендери в суцільну муку, оскільки вимагає стоси паперів, які мають бути надіслані до Києва для публікації в «Віснику державних закупівель» та погоджень Міністерства економіки, вповноваженого органу в сфері держзакупівель. І будь-яка некоректна печатка, або її відсутність можуть на місяці затягнути проведення закупівлі, яка може бути вкрай необхідна вже зараз. Наприклад, не можна переривати харчування солдатів, бо навіть страшно подумати як буде шукати їжу голодний боєць з автоматом.

Тож автори 7532 вирішили піти назустріч тендерникам і в цьому питанні – знімається вимога опублікування майже всіх документів торгів. В тому числі знімається вимога щодо опублікування таких документів як «звіт про результати проведення процедур закупівель» та «протоколи розкриття пропозицій». Саме в цих документах публікуються дані про учасників конкурсу (переможця та переможених), та їх цінові пропозиції. Саме ці документи дають можливість громадськості та журналістам перевіряти чи не приймали участь у тендері дві фірми, які належать одній людині, та чи дійсно ціна переможця краща від ціни переможених. Саме тому оприлюднення цих даних вкрай важливо. І тут мова йде вже не просто про контроль з боку громадськості, а й щодо відкритості тендерних потоків (нагадаємо, 172 млрд грн. за минулий рік) для контролюючих органів.

«Як тільки після в публікації в «Віснику державних закупівель» надходить інформація, що у конкурсі приймає участь лише одна компанія, ми втручаємось, – розповів керівник ГоловКРУ Петро Андрєєв. – Після цього багато керівників самі відміняють такі торги, оскільки розуміють, що якщо гроші підуть, вони понесуть кримінальну відповідальність. Так аудитори попередили укладення ДП «Обслуговування повітряного руху України» угоди генерального підряду з ЗАТ «Інком» на виконання будівель-монтажних робіт на суму 54,1 млн грн., умови якого не відповідали умовам тендерної пропозиції учасника торгів. І так по кожній області».

Отже маємо дві головні новели: закриття процедур від очей громадськості і контролюючих органів, і виведення держпідприємство просто з під дії закону. Натомість законопроект 7532 пропонує регулювати тендерні потоки підприємств окремою урядовою постановою. Але ця ініціатива буде мати наслідком лише одне – держзакупівлі повернуться до хаотичного стану річної давнини. Коли, за даними ГоловКРУ та Рахункової палати, прем’єр-міністр Тимошенко та перший віце-прем’єр Олександр Турчинов тишком видали розпоряджень про всілякі виключення та погодження неконкурентних закупівель на суму понад 30 мільярдів гривень. Як бачимо уряд Миколи Азарова вирішив наступити на ті самі граблі. Але граблі вже в кілька разів більші. Оскільки подалі від закону виводиться вже набагато більший грошовий потік всіх держпідприємств.

Під час розмови з Олександром Єфремовим «Тиждень» повідомив чільнику «регіоналів» про кілька випадків, які навіть за нинішнього законодавства на жаль вже не є виключенням з загальної картини. 1 лютого Полтавська регіональна філія держпіприємства «Центр державного земельного кадастру» за результатами «відкритих торгів» уклала угоду на оренду офісу з одним із місцевих приватних підприємств. Відразу оговоримось, що полтавська філія кадастрового підприємства – це аж ніяк не сотні людей. Проте піврічна оренда кабінетів вилилась в… 22,36 млн грн. Це не в Києві, а в Полтаві. На це пан Єфремов зміг відповісти лише те, що такі випадки мають бути «об’єктом уваги правоохоронних органів». Але, як вже йшлось вище, 7532 ховає дані про тендери навіть від цих самих правоохоронних органів. І фактично знищує саму систему держзакупівель, оскільки під дією закону залишаться хіба що мізерні потоки якихось шкіл чи лікарень щодо закупівлі їжі. Та й в цьому не можна бути впевненим, оскільки навіть управління освіти можуть створити «господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків» і вивести закупівлі на них.

Водночас в інформаційному просторі відбуваються досить дивні події. Світовий банк, Єврокомісія та представники Євросоюзу зайняли досить категоричну позицію – вони не тільки підтримують законопроект 7532, а навіть шантажують український уряд позбавленням фінансової допомоги на суму понад 600 мільйонів євро якщо цей законопроект не буде найближчим часом прийнято у вигляді закону.

Під час телефонної розмови з представником Світового банку (він побажав не афішувати своє ФІО, оскільки, за його словами, не був уповноважений на проголошення позиції від імені установи) з’ясувалось наступне: Світовий банк підтримує проект 7532 з деякими застереженнями. Однак надати перелік цих застережень співрозмовник відмовився. Мовляв, це ж переписка з урядом. Тому Світовий банк з точки зору ділової етики має просити в уряду окремий дозвіл на оприлюднення своїх зауважень. Тож позицію міжнародних структур, які завжди стояли горою за прозорість держзакупівель, а тут стали на підтримку напрочуд корупційноємкого законопроекту, довелось з’ясовувати по крупицям.

В кількох «санкціонованих» матеріалах, що з’явились в пресі, прозвучала позиція Євросоюзу: потрібно наближати наше тендерне законодавство до світових стандартів. А саме шляхом впровадження такої конкурсної процедури як «рамкова угода». Це можливість для державних замовників проводити дозакупівлі якогось товару чи послуг у фірми, яка вже виграла тендер. Також пропонується повернути під дію закону закупівлю енергетичних товарів та послуг з їх транзиту (електроенергія, опалення, газ, вода).

Ще одна, на думку ЄС, надважлива річ – зміни до положень про «термінову закупівлю». Зараз закон передбачає, що закупівля по процедурі «у одного учасника» може проводитись у «випадку виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах». В Єврокомісії слушно вважать, що під це формулювання можна підвести будь-яке порушення. Наприклад, минулого літа київські чиновники по процедурі «закупівля у одного учасника» витратили кілька мільйонів на послуги з організації святкування Дня незалежності України. Необхідність витрачати гроші без відкритих торгів (це дає шанс купити щось за дешевшою ціною) вони мотивували надзвичайними обставинами. А саме – урядові органи запізно прийняли відповідні постанови про святкування, тому часу на тендер не залишилось.

«Тижню» вдалось з’ясувати з своїх джерел в міжнародних структурах, що безапеляційна підтримка 7532 з боку Світового банку викликана нібито банальною непоінформованістю про норми щодо виключення держпідприємств з під впливу закону та закриття інформації про тендери. Але від цього не змінюється кінцевий результат. Вже в березні Адміністрація президента та уряд розраховують, що законопроект буде прийнятий незважаючи на всі його недоліки. Тим більш, що в них є не просто благословення від міжнародних інституцій, а навіть вимога пришвидшити прийняття.

Спеціально для експертного середовища процитуємо «Висновок на проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» Головного науково-експертного управління Верховної Ради (повністю текст тут):

«Внаслідок виключення з Господарського кодексу норми про застосування Закону України “Про здійснення державних закупівель” до процедури закупівель комунального унітарного підприємства ця процедура стала невизначеною, що, на наш погляд, може сприяти поглибленню корупції в органах місцевого самоврядування»;

«…державні казенні підприємства, державні комерційні підприємства та господарські товариства, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50 відсотків, здійснюватимуть державні закупівлі не відповідно до правил, визначених базовим Закону України “Про здійснення державних закупівель”, а згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України. Такий підхід не повною мірою узгоджується з вимогою абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, згідно з якою умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом»;

«В абзаці 19) частини третьої статті 2 Закону пропонується не поширювати дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» на послуги з оренди нежитлових приміщень для розміщення бюджетних установ. Вважаємо, що така пропозиція не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів»;

«На наш погляд, розширення переліку товарів, робіт та послуг, державні закупівлі яких здійснюватимуться на підставі окремих законів, може призвести до ускладнення законодавства про державні закупівлі, послабити його цілісність, системність та узгодженість, а також ускладнити процедури державних закупівель»;

«На наш погляд, необґрунтованою видається пропозиція виключити пункт 8 частини першої ст. 8, за змістом якого до функцій Уповноваженого органу віднесено «погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника відповідно до цього Закону», з огляду на суспільну значущість прозорості та законності проведення таких процедур»;

«У змінах до частини першої статті 10 Закону пропонується змінити порядок оприлюднення інформації про закупівлю та звузити перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню. Проте докладних обґрунтувань щодо доцільності запровадження такої пропозиції у поданих до проекту документах не наведено. При цьому слід зауважити, що запропонований порядок оприлюднення інформації дещо ускладнить пошук інформації щодо процедури закупівлі для її учасників, оскільки вона не буде сконцентрована на одному вебпорталі. Як наслідок, реалізація такої пропозиції дещо послабить відкритість, прозорість та доступність процедур державних закупівель»;

«Норма, згідно з якою процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовником у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин (п. 3) ч. 2 ст. 39 Закону), є нечіткою і складною для застосування з можливими негативними наслідками. При цьому незрозуміло, чи можна вважати положення “які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, зокрема пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам” таким, що є вичерпним при застосуванні попередньої норми»;

«[щодо проведення без застосування процедур закупівель послуг та товарів для спортивних збірних України, протезно-ортопедичних товарів, навчання безробітних] Вважаємо, що така пропозиція не повною мірою узгоджується з основною метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів».

Це все сказали експерти Верховної Ради, які вже давно з’їли не одну собаку на аналізі законів. І це все стосується того, що так хочуть зробити керманичі уряду та Адміністрації президента за згоди Євросоюзу та Світового банку.

Вперше опубліковано в “Українському тижні
http://nashigroshi.org/2011/03/12/7532-%E2%80%93-chyslo-dyyavola/

====

Верховна Рада 15 березня прийняла у першому читанні законопроект №7532, яким вносяться зміни до діючого законодавство щодо державних закупівель. «За» проголосували 254 депутати провладної коаліції.

Під час розгляду законопроекту голова Верховної Ради Володимир Литвин звернувся до комітету з економічної політики, який має готувати законопроект до другого читання, з проханням виключити норми, які порушують Конституцію України. Серед іншого спікер визнав таким передачу Кабінету міністрів повноважень по регулюванню держзакупівель.
http://nashigroshi.org/2011/03/15/parlamentski-yanukovychi-zrobyly-pershyj-krok-do-lehalizatsiji-tendernoji-korruptsiji/

Іван Красовський - День Ангела (А.Карпенко - М.Ткач)

Випущено: Укркінохроніка 1993
Автор сценарію та режисер: Микола Вінграновський
Текст читав: Микола Вінграновський
Оператор: Віктор Єфіменко
Використана музика: І.Гайдна

Скачати:
http://www.ex.ua/view/5785599

Випущено: Укркінохроніка 1993
Автор сценарію та режисер: Микола Вінграновський
Текст читав: Микола Вінграновський
Оператор: Віктор Єфіменко
Використана музика: І.Гайдна

Скачати
http://www.ex.ua/view/5785435

Норми витрат на одного депутата на 2011 рік

Пункт 1. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тисяч 109 гривень за спецформулою.

Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за “особливий характер роботи та інтенсивність праці” 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера.

У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа.

Якщо депутат – голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 тисяч 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч.

Окрім того, на оздоровлення влітку депутату положено дві місячних зарплати без податків. Оскільки жодної роботи під час відпустки депутати не роблять, то гроші за цей час ідуть їм не як зарплата, а як так звана “матеріальна допомога”, яка зазвичай становить близько 35 тисяч.

У 2010 році від матеріальної допомоги відмовилися лише шестеро депутатів – Горбаль, Гриценко, Литвин, Прутнік, Скудар і Яценюк.

Ще дев’ять депутатів не писали заяву про відпустку, через що втратили можливість отримати ці гроші: Буряк, Зубик, Калетнік, Ілляшов, Оробець, Сандлер, Хомутиннік, Шершун і Янковський.

Пункт 2. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників.

Пункт 3. Найцікавіше – депутату також положено так зване “відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень”. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік, або 17 425 – на місяць. Це – еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків).

Про цю особливість депутати не поширюються вголос, але “Українській правді” випадково вдалося довідатися від одного з нардепів, що “відшкодування витрат” нардеп отримує кешем та не несе за них жодного звіту.

Тобто фактично це – друга зарплата депутата, яку він може використовувати як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає.

“Ці гроші отримуються готівкою, – розповів глава бюджетного комітету Валерій Базаров. – У мене на прийом приходять сотня осіб. Бабусі щось дав, ліки придбав, комусь транспорт оплатив… Ці гроші непідзвітні, тому теоретично можете ці гроші віддати дружині на шубу і нічого не робити. Але що ви тоді за депутат, і кому ви тоді потрібні?”.

Пункт 4. Окрім того, депутату положено безкоштовний проїзд по території України на суму 26 тисяч 800 гривень на рік. Щоб скористатися цією пільгою, депутат просто приходить до авіа- або залізничної каси та за своїм посвідченням отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з бюджетних коштів перераховує відповідну суму структурі, що виписала квиток народному обранцю.

Хоча бюджетом передбачено верхнє обмеження видатків на проїзд депутата по Україні протягом року, однак, як виявляється, народні слуги часто перевищують цей ліміт, що не тягне за собою жодного покарання.

Скандал трапився у 2009 році, коли протягом першого півріччя регіонал Сергій Ківалов злітав з Києва до Одеси і назад 38 разів на 57 тисяч гривень, а БЮТівець Володимир Лемза також до Одеси – 53 рази на 80 тисяч гривень, нашоукраїнець Андрій Парубій на 70 тисяч гривень налітав до Львова, регіонал Владислав Лук’янов до Донецька – на 51 тисячу гривень.

Пункт 5. Окрім того, депутат може замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць.

Пункт 6. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат має 4 890 гривень на рік.

Пункт 7. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачає 708 гривень на рік.

Пункт 8. Існує ще така стаття як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Тобто депутат має право на узаконену “джинсу” – щоправда, в межах смішного бюджету.

Пункт 9. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні з бюджету 5 тисяч гривень на рік.

“Це – совковий архаїзм, – каже глави комітету з питань свободи слова Андрія Шевченка, – Колись ці гроші замислювалося як виплата газеті за оголошення про прийом виборців, а зараз це легалізована символічна підтримка лояльної місцевої преси. Велику пресу за це не купиш, а для районки 5 тисяч гривень на рік є приємним доповненням”.

Так чи інакше, 5 тисяч гривень, помноживши на 450 депутатів, виходить вже 2 мільйони 250 тисяч гривень на те, щоб обранці народу могли прорекламувати себе в пресі. Хоча, за логікою, якщо депутат цікавий журналісту, він отримає трибуну безкоштовно.

Пункт 10. На відрядження своїх помічників у округи депутат має 3 600 гривень на рік. Однак, оскільки даний парламент не обирався за мажоритарними виборчими округами, то відряджати помічників також немає куди.

У деяких фракціях частину депутатів серед округів розподіляє саме керівництво, але ця процедура є неофіційною. Щоб отримати ці кошти, помічник депутата має подати в бухгалтерію документи про відвідання якогось населеного пункту за межами Києва з відповідними штампами про відрядження.

Пункт 11. Окрім того, ще в депутата є 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Але, знову ж таки, ці депутати не обиралися за округами і частина з них ніколи не залишає межі Києва. А, по-друге, запланована сума є смішною за цінами великого міста – таким коштом депутат може орендувати хіба що стілець на вокзалі.

Але ці гроші все одно вперто записують пакеті депутатських привілеїв. Дехто з тих, хто рішенням фракції закріплений за віддаленими округами, може за ці гроші орендувати в селі або райцентрі невелике приміщення під свою громадську приймальню.

Здавалося, 2 тисячі гривень – це невелика сума. Але в розрізі 450 депутатів – це майже мільйон гривень.

Пункт 12. Депутат має навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також велика загадка, що саме нардеп зможе орендувати за ці гроші.

Про наявність такої статті в своїх фінансових можливостях багато депутатів навіть не знають. 670 гривень – це дрібна сума, але помноживши її на весь кількісний склад Верховної Ради – виходить 301 тисяча 500 гривень. В Охматдиті цим грошам були би раді.

Пункт 13. Також за депутатом зарезервовано 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто, коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставить прямо до трапу – чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві.

За цей пережиток совдепії бюджет втрачає на всіх депутатах 765 тисяч гривень. Які можна спрямувати наприклад, на придбання одного реанімаційного автомобіля.

Окрім того, зараз навіть родичі депутата отримали право на пільгове обслуговування в залі офіційних делегацій.

Пункт 14. Ну і, звісно, щоб енергійно тиснути на кнопки за командою Михайла Чечетова чи Андрія Кожемякіна, депутат має добре відпочити влітку. Платники податків і тут мають підтримати депутата. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсують 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість.

Якщо він вибере не підвідомчий санаторій, то віддадуть 4 тисячі гривень – теж непогано. По-мінімуму це виходить 1,8 мільйона гривень на всю Верховну Раду – наприклад, стільки на весь 2011 рік передбачено для фінансування Центральної державної науково-технічної бібліотеки.

Тепер просумуємо наведені цифри. З урахуванням усіх пільг, мінімальної зарплати в розмірі 17 тисяч 425 гривень та матеріальної допомоги, утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету в 700 тисяч гривень на рік. Це – без витрат у разі, якщо депутат також замовлятиме автомобіль з гаражу Верховної Ради.

Сергій Лещенко, Українська Правда
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/03/16/6018199/

Боротьбу із корупцією треба починати із контролю за бюджетними витратами та доходами чиновників - вважає заступник голови партії "Сильна Україна", екс-голова Державного комітету з підприємництва Олександра Кужель.

Під час інтерактивної програми, пані Кужель також розповіла про те, чому малому бізнесу важче працювати у корупційному середовищі, аніж великому бізнесу, чому "відкати" на митниці стали більшими, і про що свідчить нехтування жінками в українських чоловіків-політиків.

Утім, лідер "Сильної України" віце-прем’єр Сергій Тігіпко вже заявив, що деякі публічні заяви його соратниці, зокрема, і ті, що набули широкого резонансу після інтерв’ю Олександри Кужель "Українській правді", "трохи заважають" його роботі в уряді.

Олександра Кужель: З чого починати боротьбу з корупцією? Коли Януковича обрали на посаду президента, я, обіймаючи посаду голови Держпідприємництва, відправила йому два листи. В одному з листів я написала: шановний пане президенте, якщо ви дійсно збираєтесь боротись із корупцією, то для цього потрібно зробити ось такі кроки.
Я не отримала відповіді, я вже знала, що мене знімають із посади, але не в цьому річ – я єдина в країні була представником всесвітньої організації боротьби з корупцією. Два рази на рік вона збирається в Америці, там я слухала різні доповіді із різних країн про те, як у них відбувається боротьба з корупцією. І я точно знаю, що перший і найголовніший крок, який треба зробити державі, – це стовідсотковий, щоденний контроль ефективності використання бюджетних коштів.
Що це означає? Наприклад, віце-прем’єр Швеції на кредитну картку віце-прем’єра купила памперси онуку. На наступний день вона повернула ці гроші на картку, але в той же день всі журнали та газети написали, що вона використала державні кошти у власних цілях. І ця жінка, дуже перспективна жінка, пішла у відставку. Бо населення країни не сприйняло, що вона, хай навіть невелику суму, використала на власний розсуд.

А якщо ми починаємо контролювати чи переслідувати чиновника після зняття його з посади, тоді й виникає відчуття, що це є політичне замовлення. А в цей час ніхто не відслідковує, яким чином, приміром, відбуваються тендерні закупки, яким чином закуповуються ліки. Чому такі дорогі ліки? Тому що мінімум 30% треба дати "відкату". Чому страшні відкати при будівництві доріг, соціальних об’єктів – лікарень, шкіл і таке інше?

Бі-Бі-Сі: Ви заявляли про те, що рівень корупції і, так би мовити, "ціна питання" зросла за останньої влади, а перед цим вона сильно зросла за попередньої влади. Наскільки критична ситуація сьогодні?

Олександра Кужель: Насамперед, треба сказати, в чому критичність ситуації саме зараз. Корупція завжди є, в кожній країні. Корупція у цивілізованих країнах відрізняється ось чим – там людина ніколи не візьме хабар за рахунок бюджету. Вона може взяти хабар в тому, що вона втратить трохи в прибутках.

Бі-Бі-Сі: Тобто в нашій країні крадуть нахабно прямо із бюджету?

Олександра Кужель: Сто відсотків, це так. Але за “помаранчевої” влади (я до неї, до речі, не належала, а була запрошена працювати в уряд) все ж таки була свобода слова, і люди виходили, казали свою думку.
На жаль, сьогодні, навіть після інтерв’ю "Українській правді", я вже отримала з деяких телеканалів сигнали, що не рекомендовано вставляти мої коментарі. Я здивована, це жах, за останні 5 років ми, мабуть, звикли, що кожен має право на свою думку. Але я не здивуюсь, якщо я буду перекрита, і більше буду у вас в гостях, ніж на українських каналах. Я вважаю, що це невірно.

Отже, з приводу корупції є два пункти, і вони повинні робитися одночасно. Перше – це контроль за використанням бюджетних коштів, друге - впровадження непрямих методів оподаткування контролю над президентом, чиновниками всіх рівнів. Це означає не тільки декларування своїх видатків, а також те, що за чиновником мають стежити, якщо є сигнал, що він живе не по тих грошах, які отримує. В багатьох газетах написали, що Кужель пропонує "стукати", але це не так! Згадайте, коли в Англії Тоні Блер хотів взяти кредит на купівлю будинку, всі журналісти йому сказали – у вас, пане прем’єре, немає доходів, які змогли б покрити ті видатки. Якщо, наприклад, я отримую заробітну плату 5 чи 10 тисяч гривень, то я не можу кожен місяць витрачати 20 тисяч, якщо я не задекларувала попередньо, що в мене є доходи, рахунки, що маю акції, дивіденди і таке інше.

Бі-Бі-Сі: Але ми бачимо, що загалом говорити в Україні - це не така вже проблема, адже багато веб-сайтів пишуть про конкретні прибутки і видатки політиків. Але питання в іншому – де ж ті карні справи, де судова система?

Олександра Кужель: Це дуже тяжке питання, тому що ми почнемо говорити про судову систему, якої в нас нема. Інші всі органи приходять під чинну владу. По-перше, тут повинно бути питання до громадянського суспільства - вони обирають таких, читають про них і знають, і все одно обирають. Були й такі відповіді серед виборців, коли казали: ну й що, що вкрав, значить і нас навчить, мовляв, а хто не краде? Тобто, це в суспільстві сприймається, і тому не викликає жахливого обурення.

Бі-Бі-Сі: Але якщо це не карається, то як інакше суспільство може це сприймати?

Олександра Кужель: Карається, але не в таких розмірах, в яких крадуть. Колись я була у Чернівцях, в колонії, де перебувають покарані за тяжкі злочини. Там більшість - молоді хлопці, і я кажу: дитино, за що ти сидиш? Він каже - я сиджу за те, що вкрав у великих розмірах. Я питаю – хто ж тебе туди допустив, а він каже - я вкрав пересувну електростанцію. Я заридала, бо знаю, в яких розмірах крадуть інші… Але ті розміри дозволяють не дійти до суду.

Тому ми повинні відверто сказати, чи готове наше суспільство сприймати чесних політиків, чи готове воно відстежувати, або й далі буде голосувати серцем чи печінкою…Але я тут хочу поставити ще один наголос: не завжди преса дає достовірну інформацію. Я прочитала про себе, що в мене є великий будинок у Криму із золотими колонами. Я сказала, що кожному відразу подарую, як тільки знайдуть його. Також я читала, що в мене є нерухомість у Франції, на що я теж відповіла: дарую кожному. Тобто повинна бути взаємна відповідальність – якщо я декларую і відповідаю, то я готова далі - і до суду йти.

Бі-Бі-Сі: Корупція, очевидно, вражає малий і середній бізнес. Наскільки йому тяжко?

Олександра Кужель: Так, з корупцією йому боротись тяжче, ніж великому, тому що співвідношення між отриманням виручки і сплатою хабарів інше, йому важче, кожна копійка дуже тяжко дається.

Питання від слухача Бі-Бі-Сі: Якщо корупція нездоланна, то сильна вертикаль влади – це нові корупційні тарифи?

Олександра Кужель: Так, можливо, ви знаєте, коли прийшла помаранчева революція, 3-4 місяці не брали хабарів, підприємці мені телефонували і казали: що робити? Нічого не рухається, не підписується жодне рішення, не рушає товар, не йдуть торги. Після того почали брати, але вартість хабара піднялася у десять разів. Зараз вже ніхто нічого не боїться, на тій же митниці, де, до речі, працює багато порядних людей, - з них буквально вимагають збирати кошти, відправляти в "общак".

Тому я і звернулась до президента. Підприємці скаржаться нам на корупцію, і зазначають, що їм кажуть, мовляв, перепрошую, але так вимагають зверху. Я і просила президента, щоб він пояснив, який це самий великий верх. Тому у жорсткій вертикалі, якщо людина збирає (тому що їй так наказали), треба знати, що відповідати буде той, хто збирає.

Більше всього інформації щодо збитків митниці дають саме ті люди, які там працюють. Вони дуже переживають, бо ви пам’ятаєте, коли прийшов пан Хорошковський, він збільшив митну вартість, збільшились надходження до бюджету, потім прийшов пан Макаренко, всі працювали по тим же збільшеним цінам. Сьогодні коли читаю, як пишуть комуністи про мене - мовляв, Кужель організувала, щоб всі контрабандисти вийшли на боротьбу із митницею, то мені просто хочеться ридати. Вони забули, що контрабандист – це людина, яка пов’язана кримінально із митницею, вона не існує окремо від митниці.

Сьогодні я, наприклад, прочитала інформацію з Румунії, що вони зловили контрабанду, велику кількість цигарок, яка йшла з Молдавії в Україну. Скажіть, будь ласка, якщо нема змови з митницею в Чернівцях, яким чином ці сигарети могли приїхати до Румунії? Так, у Румунії це відкрили, там знімають з посад людей, розслідують. А в нас тихо, і ніхто не каже, як ці сигарети приїхали до Молдавії через дві митниці України?

Бі-Бі-Сі: Про діяльність митниці, мабуть, знають в адміністрації президента, очевидно, знає і сам президент. Чи відомі вам певні плани зайнятися цією ситуацією, і взагалі не тільки митницею?

Олександра Кужель: Наскільки я знаю, після нашого відкритого звернення до президента на понеділок заплановане спеціальне засідання. Зараз збирають інформацію щодо випадків порушень, і ми відправляли сьогодні теж таку інформацію, Сергій Тігіпко просив нас подати всі звернення громадян, які ми отримали щодо порушень. А таких звернень дійсно багато, від так званих прозорих, "білих" бізнесменів, які не бояться назвати свої прізвища. Але я вважаю, що потрібно виписати новий Митний кодекс, і ми його підготували. Але найстрашніше, що зараз комуністи (представник Компартії очолює Держмитком – Бі-Бі-Сі) підготували свій проект, зареєстрували його у Верховній Раді, а там вся корупція, яка є сьогодні, узаконюється. Якщо він буде ухвалений, як то кажуть "не приходячи до тями", то це буде біда.

Запитання слухача Бі-Бі-Сі: Що робити приватним підприємцям з першого квітня, закриватися?

Олександра Кужель: Першого квітня люди очікують внесення змін у Податковий кодекс щодо спрощеної системи оподаткування, автором якої є я. 11 років тому я придумала це, і я горда цим, як кажуть, хто написав хоч один гарний вірш, може назвати себе поетом, так от я вважаю, що маю право називатися політиком.

Але хочу сказати таке - поки переживати не треба, треба працювати, тому що проекту закону, який би став паритетом між державою і бізнесом, немає. Як кажуть, хай вони переживають, ви працюйте, це ж наша з вами держава. Головне – матисвою громадянську позицію і коли треба, захищати свої права.

Бі-Бі-Сі: Розкажіть про вашу співпрацю із відомими політиками - ви багато років дружили з Віктором Ющенком, в той же час ви добре відгукуєтесь про співпрацю з Юлією Тимошенко на особистому рівні. Як ви до них ставитесь, і що думаєте про Віктора Януковича?

Олександра Кужель: Дійсно, з 1994 року я багато років дружила з Віктором Ющенком і вважаю його стовідсотковим українцем, він дуже любить Україну. Але чому я потім виступала проти його кандидатури на пост президента, бо я знала, що він як менеджер не зможе бути президентом.

Загалом, на мій погляд, він дуже ревниво ставиться до жінки, він просто не може сприймати, що жінка може бути кращою, розумною, і це було суто чоловіче, не президентське ставлення. Якщо б він тоді призначив своїм першим прем’єром Петра Порошенка, може, і не було б такого конфлікту в державі.

Бі-Бі-Сі: А нинішній уряд, де немає жодної жінки – як щодо Миколи Азарова чи Віктора Януковича?

Олександра Кужель: Теж не можуть працювати із жінками, і не буде в них нічого гарного. Тільки розумний чоловік, який працює з жінками, має гарну кар’єру. Бо жінки дуже гарно відпрацьовують, дуже вірять в лідера.

Але, відверто кажучи, дуже багато хто не сприймає жінок у політиці, і, на жаль, в суспільстві загалом. І я просто була здивована, коли читала коментарі, коли про мене писали "стара жінка", спитали, хто з ким спить, Я подумала: чому я за все життя ніколи не чула, щоб казали "старий мужик", обговорювали, який в нього живіт або лисина, з ким він випиває або спить. Чому дозволяється у суспільстві зовсім інакше ставлення до жінки? Я це не сприймаю. Бо я вимагаю до себе ставлення як до професіонала. Я тримаюсь як жінка, але ніколи не прошу преференцій собі як жінці. І завжди в політиці я працювала розумом, професійністю, серцем і відповідальністю.

Із Олександрою Кужель розмовляла Світлана Пиркало
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/03/110313_kuzhel_int_az.shtml

Литва платит Газпрому одну из самых высоких цен в ЕС, потребляя при этом около 3 млрд кубометров в год. Ранее премьер-министр Андрюс Кубилюс заявлял, что тысяча кубометров газа обходится Литве почти на 100 долларов больше, чем, например, Германии. Сейчас максимальная стоимость российского газа европейским потребителям составляет порядка 350 долларов, говорит Константин Юминов, аналитик Rye Man & Gor Securities. В первом квартале 2011 года Литва покупает газ по 367 долларов, что значительно дороже по сравнению с соседними странами. Так, Эстонии тысяча кубометров топлива стоила 309 долларов, Латвии – 310 долларов, Польше – 311 долларов.

Менее чем месяц назад минэнерго Литвы потребовало отставки руководства Lietuvos dujos, в том числе председателя совета директоров Валерия Голубева, который также является зампредправления Газпрома. Власти, в частности, критиковали Lietuvos dujos за неумение договариваться с Газпромом о цене на газ.

Газпрому, напомним, принадлежит 37,1% акций Lietuvos dujos. Главным же акционером компании является немецкая E.ON Ruhrgas с долей в 38,9%. Правительство Литвы владеет только 17,7%. Из трех возможных путей реализации Третьего энергетического пакета ЕС, который вступит в силу в 2012 году, Литва выбрала самый жесткий – путь разделения собственности. Правительство предлагает вместо нынешней Lietuvos dujos создать две компании. Одна из них владела бы крупными газопроводами, другая – мелкими, распределительными. Кабмин считает, что это создаст конкуренцию на рынке и снизит монополию Газпрома в Литве, поскольку после реформы контроль над крупными газопроводами перейдет в ведение правительства. http://vz.ru/economy/2011/3/3/473077.html ======= средняя цена на газ от Газпрома в 2011: Белоруссия - 220 $/куб.м Украина - 280 $/куб.м http://kramtp.info/news/42/full/id=13665

средняя цена на газ от Газпрома в первом квартале 2011 года: Литва - 367 $/куб.м Эстония - 309 $/куб.м Латвия – 310 $/куб.м Польша – 311 $/куб.м Молдова - 293,8 $/куб.м Румыния - 360 $/куб.м Германия - около 270 $/куб.м ???? тариф на транзит: Молдова - 3 $ за 1000м3/100км Украина - 2,8 $ Белоруссия - 2 $ Казахстан - 1,7 $

http://kp.md/daily/25637/801733/

Для тех, кто не знает: прежде, чем обогреть теплоносителем домашние радиаторы, этот же газ используется для выработки электроэнергии, которая тоже продается !!!

Следует также учитывать, что стоимость газа для конечного потребителя может значительно превышать стоимость на границе.

====

11.03.2011 «Нафтогаз Україна» планує в кінці опалювального сезону на 26% підвищити тарифи на газ для населення, заявив сьогодні в Харкові голова правління компанії Євген Бакулін. «Ми говорили, що підвищення тарифів планомірне. Планували підвищення на 26% в кінці опалювального сезону, щоб якомога менше, щоб це підвищення не вдарило по малозабезпечених верствах населення», – сказав він. Проект меморандуму уряду України і Міжнародного валютного фонду в рамках другого перегляду програми співпраці передбачає підвищення НКРЕ до липня 2011 року цін на природний газ для населення в цілому на 30%.

Валовой внешний долг Беларуси за минувший год увеличился на 6 млрд 452 млн долларов, или 29,2%. На 1 января 2011 года он достиг 28 млрд 512 млн долларов, или 52,2% ВВП. Как сообщили БелаПАН в Национальном банке, в четвертом квартале объем совокупного внешнего долга вырос на 2 млрд 918,8 млн долларов (на 11,4%) после роста на 2 млрд 422,3 млн (10,5%) в третьем квартале, на 927,5 млн долларов (4,2%) — во втором и на 183,2 млн (0,8%) — в первом. В расчете на душу населения валовой внешний долг также продолжает расти: на 1 января 2011 года он составил 3 тыс. 7 долларов против 2 тыс. 322 долларов на начало 2010 года и 1 тыс. 596 долларов — на начало 2009-го. По данным Нацбанка, на обслуживание внешнего долга в 2010 году было направлено 5 млрд 164,9 млн долларов (9,5% ВВП, или 17,3% экспорта товаров и услуг). Из указанной суммы 4 млрд 563,1 млн долларов составили выплаты по основному долгу, 601,8 млн долларов — платежи по процентам. Напомним, за 2009 год валовой внешний долг Беларуси увеличился на 6 млрд 906,2 млн долларов США, или на 45,4%, и составил 22,06 млрд (45% ВВП). По недавней оценке Международного валютного фонда, валовой внешний долг Беларуси будет продолжать расти. По итогам 2011 года он составит 57,3% ВВП, 2012-го — 61,9%, а к 2016 году достигнет 74,5% ВВП. http://www.newsland.ru/news/detail/id/653448/cat/86/

Для порівняння: Валовой внешний долг Украины вырос в июле-сентябре 2010 года на 6,989 млрд, или на 6,68%, - до 111,623 млрд грн ( ~ 14 млрд дол), сообщается на веб-сайте Национального банка Украины (НБУ).

В МВД заявляют, что в январе-феврале 2011 года общая сумма полученных чиновниками взяток составила более 12,62 млн. грн.

Об этом сегодня на брифинге сообщил заместитель начальника Антикоррупционного бюро Главного управления по борьбе с организованной преступностью МВД Украины Олег Бех.

По его словам, средняя сумма взятки составила 177 тыс. грн.

Бех сообщил, что самая крупная сумма взятки, которую вымогали злоумышленники, составляет 8 млн. грн.

Он отметил, что взяточничество остается самым распространенным из всех коррупционных преступлений.

По словам Беха, таких преступлений за январь-февраль 2011 года задокументировано больше на 60%, чем за аналогичный период 2010 года.

Как сказал Бех, на взятках «погорели» должностные лица в Черкасской, Киевской, Тернопольской, Донецкой и ряде других областей. http://banker.ua/bank_news/govregulations/2011/03/10/1180448026/