Тягнибок і Яценюк у порівнянні від противсіха Лещенка

Колишній банкір та юрист Яценюк намагався зробити вигляд, що все під контролем, і лише іноді неголосно випалював: "Я так і знав, я ж казав… Тільки б без мордобою!". Медик Тягнибок – здавалось, навпаки, шкодував, що все під контролем, і теж неголосно говорив: "Це так не робиться…". Мабуть двох більш несхожих людей складно було знайти.

Натовп зупинився. Молодики нібито заспокоїлися. Але виникла нова проблема -

що робити далі? Ситуація зависла. Акція протесту починала захлинатися...

За декілька хвилин навколо Турчинова зібрались всі керівники акції. Оточені

охоронцями та депутатами, вони вирішили припинити акцію, запропонувати всім розійтись і різними шляхами піти на Майдан. Там повним ходом йшла підготовка до святкового концерту з нагоди Дня Незалежності. Нею курував недавно ще найближчий соратник Тимошенко Микола Баграєв.

БЮТівці продерлися до фургону з гучномовцями і почали готувати натовп до

м’якої капітуляції.

- Ці огорожі залізні, але виявилося, що вони ламаються як сірники, -

намагався через мікрофон підтримати бойовий дух новий керівник київської "Батьківщини" Юрій Одарченко, якого нещодавно перевели з Херсона. - Це перший сигнал, що бандити будуть зметені та загинуть під ногами людей!

Поки маловідомий опозиціонер вживався у образ трибуна, Тягнибок щиро

обурювався тим, що сталося.

- Хіба це акція? - питався він. – Якби там було двісті-триста наших хлопців,

ми б прорвали. А так - що це? Ви розумієте, інакше не може бути: потрібні ці сутички, водичка щоб полилася, арешти. Тоді люди зрозуміють, з чим ми маємо справу! А так - це все не те…

Народ, відчувши настрій лідерів, почали розходитися. Багато з них, не

зрозумівши, що відбулося, обступили своїх партійних вождів. Найбільший натовп навколо себе зібрав Тягнибок, який влаштував політінформацію.

- ...Ми прорвали перше міліцейське коло. Якби "Свободу" поставили не в

середину колони, а попереду, то ми би трохи далі просунулися. Має бути одна команда, один начальник штабу. Має бути підпорядкування полковників генералам. (Генерал-хорунжий Тягнибок - во как!!! - прім. моя)

 
Користуючись нагодою, Тягнибок влаштував інструктаж своїм активістам.- Завдання "Свободи" – нести в маси, що Янукович заборонив святкувати

незалежність! Люди на місцях мають про це знати. Це має підігрівати революційні настрої. Ми маємо готуватися до революції!

Набагато розгубленішим залишав мітинг Арсеній Яценюк, який стояв найближче до

міліцейських спецпідрозділів та стримував агресивних активістів.

- Як ви відчували по настрою беркутівців, вони готові були бити натовп?

- Не "по настрою", а "по сценарію" вони мали бити, бо всередині було декілька провокаторів, - пояснив Яценюк.

Вже через півгодини вулиця Володимирська була майже порожньою. На цьому акція

протесту завершилась. Останню крапку поставили нові два полюси опозиційного руху в країні – Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Лідер "Свободи", покидаючи площу, з блиском і жалем в очах кинув комусь з журналістів:

- Страшно не те, що когось могли побити. Страшно, що вони знають, що з нами

робити, і в них є конкретна стратегія. А в нас немає, ми як сліпі.

Лідер "Фронту змін" йшов з Володимирської з більш замисленим виглядом. В цей

час якійсь дідусь, проходячи повз, вирішив розпочати з політиком розмову.

- Ну що, Арсеній Петрович, всьо пропало?! - іронічно спитав він у

Яценюка.

- У нас пропало? Ні! У нас нічого не пропало! - Яценюк головою показав у

напрямку Банкової. – Пропало в нього! Він втратив шанс залишитись. І це вже невідворотно. http://www.pravda.com.ua/articles/2011/08/25/6528664/

============Отже стратегія Тягнибока та його команди очевидна - пов"язати владу пролитою кров"ю, причому сам Тягнибок та його оточення будуть при цьому ховатися за спинами інших. У Сєні Яценюка є, як і у інших, свої недоліки (наприклад, він купує студентів для своїх мітингів, чим підриває довіру до руху опору). Але його зважена позиція і рішучисть по принципових питаннях викликає довіру та повагу. Якщо вони дійсно зможуть об"єднатися з Кириленком та бютівцями, це буде справді поштовхом. Щодо Нашої України в мене ілюзій не має - її тримають під контролем ющенківці і з нею нічого путнього не буде. А Тягнибок - небезпечний популіст. Якщо він не буде спекулювати на темі УПА, Шухевича, Бандери - від нього нічого не залишиться, бо там нічого реального немає.

Резолюція Комітету опору диктатурі



Ми, представники опозиційних політичних сил, що увійшли до Комітету опору диктатурі, вважаємо політику нинішньої влади на чолі з Віктором Януковичем такою, що загрожує національній безпеці та державному
суверенітету України, підриває основи демократичного урядування та призводить до зубожіння і безправ'я громадян.
До такого висновку нас приводить логіка діяльності цієї влади та конкретні наслідки її зловживань.
 
По-перше, узурпація влади, здійснена шляхом прямих порушень Конституції, нехтування законодавчими процедурами, ліквідація суддівського самоуправління, фальсифікації виборчого процесу, знищення
парламентаризму та намагання ліквідувати опозицію через політичні репресії в Україні.

По-друге, здача національних інтересів у зовнішньополітичній сфері, здійснена всупереч нормам чинної Конституції, і, як наслідок, загроза перспективам європейської інтеграції України.

По-третє, переділ бюджетних коштів під виглядом реформ, в результаті яких незахищені верстви і активні самозайняті категорії населення втрачають останні засоби для існування, а олігархічні клани стають ще
багатшими і сильнішими.

По-четверте, встановлення режиму тотальної корупції, яка стала головною ідеологією та сенсом роботи діючої влади та в яку включені бюрократичний апарат, суди, міліція, прокуратура і кримінальний елемент.
Усе це здійснено впродовж лише перших півтора року діяльності нової влади.
 
Закономірним наслідком її зухвалого наступу на права й інтереси громадян стало критичне зниження рівня підтримки політичних інститутів у суспільстві, зростання протестних настроїв, готовність людей до радикальних дій громадського опору.
 
Таким чином, ми констатуємо: влада в Україні нелегітимна.
Враховуючи її антиукраїнський характер, ця влада - окупаційна.

Така влада може триматися лише на обмані і насильстві. І своїми останніми діями стосовно кримінального переслідування лідерів опозиції влада засвідчила те, що вона безпосередньо переходить до останнього засобу свого збереження - до встановлення диктатури.

Отже, у нас є всі підстави стверджувати, що Україна в небезпеці, оскільки:

 - у небезпеці кожна родина, якій загрожує бідність, свавілля влади і бандитизм;

 - у небезпеці малий та середній бізнес який знищується корупцією і засиллям провладного бізнесу;

 -  у небезпеці демократія, якій загрожує тотальна фальсифікація і порушення правових норм;

 -  у небезпеці незалежність і державний суверенітет, якими нинішні керманичі України готові розрахуватися за свої привілеї.
 
Ми вимагаємо:

1. Проведення дострокових одночасних парламентських і президентських виборів.

2. Проведення дострокових виборів київського міського голови та Київської міської ради, відставка глави КМДА Олександра Попова.

3. Припинення незаконного кримінального переслідування та звільнення лідерів опозиції Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політв'язнів України з-під варти.

4. Скасування рішень влади, що погіршують соціально-економічне становище громадян.

5. Мораторію на продаж землі.

6. Мораторію на укладення міждержавних угод, які б передбачали відчуження державного майна і делегування суверенітету.

Звернення Юлії Тимошенко для оголошення на День Незалежності



Дорогі мої співвітчизники!

Вітаю Вас з головним святом нашої держави – Днем Незалежності.
Сьогодні в день 20-ї річниці Незалежності України ми схиляємо голови перед героями, що поклали свої життя для того, що ми мали можливість відзначати це Велике Свято!
Саме в такі дні нація повинна відчувати свою відповідальність за долю та майбутнє власної країни.
Натомість чинна влада пропонує сумнівні політичні видовища, показові судилища, перемивання брудної білизни, інспіровані ідеологічні конфлікти.
Як правило, в усьому світі такими методами користуються політичні сили, які прийнято називати п’ятою колоною. Україна стала унікальною країною, в якій антидержавні справи робляться самою владою.

Всіх нас цікавить лише одне питання: коли в країні відновляться справжні орієнтири та чітка стратегія національного розвитку?

Власне для того, щоб дати свою відповідь на це питання, я і звертаюся сьогодні до вас, шановні й дорогі мої співвітчизники.

Закінчиться правління «п’ятої колони» лише тоді, коли ми разом з вами сформуємо альтернативу нинішній владі. Ми мусимо разом виробити образ сильної та справді незалежної держави, яка постане на
українській землі не колись в далекому майбутньому, а будувати яку ми продовжимо, одразу після того як скинемо владу орди.

Зробити це ми можемо лише об’єднавшись навколо принципів, що визначають орієнтири національного розвитку, навколо яких незалежно від можливих політичних і ідеологічних відмінностей повинна бути
цілковита і безумовна згода.

[ Читати далі ]

Річницю Незалежності відзначили сутичками й сльозогінним газом

Пустили газ! – обурюються учасники мирної ходи діями міліціянтів. Я побачила, як люди з перших рядів, тримаючись за обличчя, повертаються назад...

Місце зустрічі змінити не можна

Від самого ранку центр Києва оточений міліцією. Рух перекрито. Стоять Володимирська і Терещенківська, Льва Толстого і бульвар Шевченка. Біля парку Шевченка – купа автобусів з військовослужбовцями ВВ. Таке скупчення силовиків і техніки пояснюють піклуванням про безпеку Віктора Януковича, який мав покладати квіти до пам’ятників Шевченку та Грушевському.

Однак Янукович поїхав, а лави міліціянтів поповнювалися, адже попереду – мітинг опозиції.

Комітет опору диктатурі, до складу якого входять 11 опозиційних партій, планував сьогодні провести народний марш, що мав стартувати від пам’ятника Тарасові Шевченку та завершитися мітингом на Михайлівській площі. Однак 23 серпня Окружний адміністративний суд заборонив акції і мітинги на всіх площах і вулицях, окрім парку Шевченка. Водночас “права рука” Тимошенко Олександр Турчинов заявив, що опозиція не змінюватиме своїх планів щодо святкування Дня Незалежності.

[ Читати далі ]

24.08.2011 - Янукович запустив зворотній відлік (відео)



Київ,обтягнутий залізними парканами і мєнти,мєнти,мєнти.
Так країна святкує двадцяту річницю своєї Незалежності.
Сумно. Але надія є. Найтемніше буває перед світанком...

Мій фотозвіт
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.166583673417881.41361.100001987495039&type=1

Фотозвіт зі сторінки О.Турчинова
http://www.facebook.com/media/set/?set=a.10150286738313553.333758.285667128552&type=1

[ Дивитися далі ]

Януковича просто «ведут» к осенним месяцам

Пожалуй, главным итогом бессмысленной встречи президентов России и Украины Дмитрия Медведева и Виктора Януковича стал окончательный отказ России от формулы «3+1». Практически сразу же после переговоров очередной анонимный источник в Администрации президента России заявил о неприемлемости для Москвы предложения Виктора Януковича. Собственно, этого отказа можно было ожидать. Судя по источникам уже в Администрации президента Украины, Виктор Янукович вышел со своей инициативой совершенно спонтанно — она не была проработана украинскими экспертами, не несла в себе никакого нового серьезного содержания и не предполагала того, что хотела бы Москва от Киева, а именно — отказа от экономических договоренностей с Европой в пользу Таможенного союза. Если воспринять формулу Януковича всерьез, то получалось, что это Россия и другие страны должны пойти на уступки Украине, если уж они так хотят с ней интегрироваться.

[ Читати далі ]

Попробовать жить не по лжи

Виталий Портников Моделью успеха в нашей стране стало демонстративное презрение к морали. Хорошо помню, что я писал к 10-й годовщине украинской независимости - статью, в которой просто проиллюстрировал, как хладнокровно игнорируются в нашей политике и общественной жизни все 10 заповедей, ставших нравственной основой нашей цивилизации. Тогда к моему тексту отнеслись, я бы сказал, несколько недоуменно.

На дворе стоял 2001 год, казалось, что общество дозрело до настоящих перемен, Виктор Ющенко только за несколько месяцев до юбилея оставил пост премьер-министра страны и начал всерьез рассматриваться в качестве политического лидера, альтернативного не только действующему президенту Леониду Кучме, но и всей тогдашней элите, оформлялись оппозиционные движения... Я мог показаться анахроничным со своими десятью заповедями - но до сих пор убежден, что все события последующего десятилетия связаны именно с этим игнорированием нравственных норм.

1991-2001 годы были временем размывания морали, 2001-2011 годы - временем жизни в безнравственном обществе. Если в 2001 году можно было просто констатировать откровенное презрение элиты и многих наших граждан к простым и понятным требованиям не убивать, не красть, не произносить ложных свидетельств, не создавать себе кумира, не желать дома ближнего своего - то все последующее десятилетие мы жили вне этих заповедей, будто так и нужно жить.

Страна была разворована до последней нитки - и ее продолжают обкрадывать даже тогда, когда она оказалась на паперти и не может прожить без международных заимствований. Политическое убийство стало естественным средством решения конфликтов. О лжесвидетельствовании я даже и говорить не хочу - как раз накануне 20-летия независимости мы видим, как действующие и отставные руководители страны свидетельствуют в суде с одной только целью устранить политического конкурента. Рейдерство стало экономической нормой - вот тебе и дом ближнего твоего. Старшее поколение маргинализировано окончательно - вот тебе и уважение к отцу и матери. Кумиры? Их имена выкрикивали на площадях, общество полностью утратило способность к критическому осмыслению действий тех, кому оно доверилось - и превратилось в две команды безответственных болельщиков.

Что там говорить - забыли мы эти десять заповедей, будто их никогда и не было. Моделью успеха в нашей стране стало демонстративное презрение к морали. Когда-то, еще до провозглашения независимости, об опасности такого развития ситуации мне говорил Олесь Гончар - один из немногих представителей украинской интеллигенции, умевший критично отнестись к народу, ради которого он жил и писал.

Два десятилетия назад я не совсем понимал, как изуродовали души людей времена большевистского правления и как трудно будет строить страну без нравственных норм. Теперь - когда людям, в том числе и моим коллегам, трудно объяснить простые, прописанные еще на заре человечества вещи, когда в прессе всерьез дискутируют о "нашей" и "их" войне, когда люди кичатся аморальностью, а не предпочитают скрыть ее, когда вертолетную площадку строят в парке напоказ, в незаконно приватизированную резиденцию приглашают прессу, когда люди, называющие себя порядочными, принимают предложения поработать от тех, кого они считают ворьем - понимаю.

Нужно просто собрать скрижали. Прочитать, что на них написано. И попробовать
жить не по лжи.

http://rus.newsru.ua/columnists/23Aug2011/amorales.html

Без врагов и лохов

Виталий Портников

Виталий Портников

Оккупационная власть - это не только чужая, это еще и предпринимающая усилия для демонтажа государственных институтов в собственной стране.

То, что в украинской столице называют судебным процессом над бывшим премьер-министром Юлией Тимошенко, развивается с такой космической скоростью, будто суд получил установку от режиссеров происходящего: завершить до 24 августа, чтобы не омрачать праздник. То, что этот праздник - годовщина провозглашения украинской государственности, а режиссеры позорного действа фактически содействуют демонтажу его основных институтов и принципов, администрацию президента Украины совершенно не беспокоит. Они получили указание и выполняют его. Суд получил указание и выполняет его.

24 августа - это теперь их праздник, а не наш. Это день безграничного доступа к ресурсам, день приватизации правительственных резиденций, день вырубки парков ради вертолетной площадки для "папы", день лживых телевизионных каналов и прокладки дорог за государаственных счет к дачам обнаглевших "олигархов", одновременно работающих в правительстве, словом - это день, который они считают не днем провозглашения Украинского государства, а днем демонтажа государственных институтов в одной из бывших советских республик. Потому что без этих государственных институтов куда проще наживаться.

Но я бы на месте этих господ не радовался бы так сильно. Потому что без государственных институтов наживаться легко, а удерживать власть в современном мире трудно. 20 лет назад 22 августа был одним из дней отчаяния - казалось, что царствовавшее над этой территорией семь десятилетий зло вернулось и его уже никто не сможет победить. На Банковой - простите, на Орджоникидзе - в ЦК Компартии Украины ходили гоголями, хозяевами жизни, составляли списки тех, кого нужно будет покарать за неправильное поведение в годы перестройки... И где эти люди были через два-три дня?

Или пример сегодняшнего дня: Ливия, в которой безумный полковник уничтожил государство, чтобы править этой страной вечно. Как и следовало ожидать, мы наблюдаем, как в ливийской столице - оплоте несуществующих сторонников Каддафи - люди с воодушевлением приветствуют повстанцев. Это только в выступлениях полковника и его детей власть была народной, для самого ливийского народа она была оккупационной. Потому что оккупационная власть - это не только чужая, это еще и предпринимающая усилия для демонтажа государственных институтов в собственной стране.

Именно поэтому оккупантами были режимы Советского Союза и стран-сателлитов, подменившие государство партией стервятников, именно поэтому оккупационным является гибнущий на наших глазах режим Каддафи. Именно поэтому к такому же статусу приближается собирающаяся отмечать свой праздник "без врагов и лохов" украинская власть.

http://rus.newsru.ua/arch/columnists/22aug2011/looohi.html

Про правильних пацанів



Мали пацани сходняк
про життя насущне.
Янукович тепер "Так!",
Ющенко - "Тому що"

(Юрій Луканов)