Був пікет, енний на моїй пам’яті, але не такий, як завжди. Були прапори і гасла на підтримку політв’язнів. Були їхні портрети в руках у дівчат. Але головне - що стояли поруч представники чи не всіх правих організацій, забувши ідеологічні розбіжності і відсунувши подалі погані спогади. Було скандування - "СБУшники-пси, підіжміть хвости!". Були радикальні і запальні промови. Микола Коханівський розповідав про репресії останніх двох днів, відверто казав, що саме нормальні люди хочуть зробити з Януковичем, і як цю хамовладу будуть гнати і судити військовими трибуналами. Володимир Манько з КУН розповідав про міліцейський тиск на заступника голови КУН Марію Олійник, яка винна у "незаконному святкуванні Дня Незалежності" у Донецьку. Ігор Мазур (Тополя) з УНСО розповідав про фанатський рух, який об’єднався нещодавно, щоб визволити з міліції побратима. Про те, що це наші, патріотичні фанати, хоча серед них є й багато російськомовних. Казав про те, що дорогого варто, що поруч стоять активісти "Патріоту України" і свободівці, між якими в минулому були сутички. Ідеологічний референт СНА Олег Однороженко продемонстрував заяву, написану одним із затриманих патріотівців, Олексієм Чернегою, де він докладно описує всі катування і знущання, які зазнав від СБУшників. Взагалі, його промова була найрадикальнішою - переповідати не буду, послухаєте уривки на відео. Координатор ГО "Спільна справа" Олександр Данилюк казав про те, що не треба воювати окремо з міліцією, окремо з СБУ - головною проблемою є Янукович. Ці провокації проти патріотів є мавпуванням встановлення тоталітарних режимів в інших країнах. Потім Коханівський і Юля Смірнова поклали у коробку з написом "Вибухонебезпечно" яйця і вінок для Януковича і виставили її за паркан, за міліцейське очеплення. Братство святого Луки видало черговий надзвичайно дотепний креатив: на тлі розтяжки, де порівнювався знаменитий стадіон у Чілі і стадіон в Україні (плюс напис "Ghetto-2012" - натяк на Євро-2012 і на те, що українські стадіони теж перетворяться на концтабори) двоє "зеків" у смугастому ганяли м’яча, а Лисиця казала: "Тюрми переповнені, і тому незабаром новостворені стадіони доведеться перетворити на гетто". Казала, що не потрібно нам Євро ціною політрепресій, не потрібен футбол замість свободи, закликала міжнародну громадськість звернути увагу на репресії в Україні. Якщо вони не припиняться, Євро не повинно відбутись. Далі один із "в’язнів" під дружне "Гооол!" зафутболив м’яча кудись далеко у напрямку президентської адміністрації. Далі мав виступати Сашко Аронець від "Свободи", але раптом звідкілясь - вперше, мабуть, на такій мирній, спільній і "цивільній" акції - прилетіла димова шашка. Видовище було вражаюче! Людей повністю затягло чорним димом, загорівся причеплений до парканчику плакат "Свободу патріотам!". Народ скандував: "Ре-во-лю-ція!", "Свободу патріотам! Режиму смерть!". Менти миттєво принесли вогнегасник, але він не знадобився - люди, за участі одного міліціянта, загасили банер самі. При цьому, як звернув увагу Коханівський, усі були з відкритими обличчями, показуючи, що не бояться влади. В кінці менти його затримали, але згодом відпустили, склавши протокола. Скажу чесно і відверто. Хай ці димовухи які завгодно незаконні, хай за них порушують карні справи - але мені вони подобаються. Я за використання димовух. Бо людям вони не шкодять анітрохи (переконалася хоча б сьогодні на собі), а картинку створюють. Після цієї димової шашки жоден присутній журналіст і дуже багато неприсутніх журналістів вже не зможуть не написати про акцію. Увагу до політрепресій таким чином буде привернуто. Думаю, по сьогоднішій акції хамовлада порушить ще одну кримінальну справу. Але що робити? Мовчання або нецікаві мирні і тихі пікети - і всіх пересаджають по одному. Якщо вони вже не соромляться відкрито, не ховаючись, підкидати людям набої - вони показали, що розмовляти і домовлятися з ними неможливо. Їх треба гнати - усіма доступними нам засобами. http://bilozerska.livejournal.com/503351.html Постфактум: Щойно було затримано активіста Братства св. Луки Георгія Ярощука. Він знаходиться у Шевченківському райвідділі на вул. Прорізній. Про це мені телефоном повідомила Ганна Сінькова (Лисиця), яка зараз там, під райвідділком. Подробиці затримання: хлопці і дівчата з Братства св. Луки сиділи у кав'ярні неподалік від відділку. Туди зайшла компанія в цивільному, яка виявилась перевдягненими міліціонерами. Вони причепилися до дівчат, почали їх ображати, а коли хлопці вступилися, спровокували бійку і затримали Георгія. Лисиця боїться, що зараз його катують. Я розумію, що зараз пізно, але не гаємо всі часу і здіймаємо розголос! Олена Білозерська http://bilozerska.livejournal.com/503967.html#comments

За словами народного депутата, суддя застосував до 65-річної жінки, яка прийшла мирно святкувати 20-річчя Незалежності, найтяжчу міру адміністративного покарання. «Це при тому, що Галина Миколаївна має низку подяк і нагород з роботи і характеризується як добропорядна людина», - зазначив Сергій Сас. За інформацією Саса, адміністративне покарання жінка «відбуватиме у СІЗО на Дарниці разом з алкоголіками, проститутками і наркоманами». Як відомо, «злочин» Галини Швидкої полягав у тому, що 24 серпня вона на знак протесту проти політичних репресій та розбудови диктатури в країні відрізала прізвище «гаранта» від стрічки на вінку «Тарасу Шевченку від Віктора Януковича». «Слідчі намагалася вичавити із жінки версію, ніби вона зрізала стрічку на сувенір на добру згадку про президента, однак, Галина Швидка принципово наполягає на тому, що свій вчинок зробила свідомо на знак протесту проти політики Януковича». ============= Хотілося б сказати пару слів тому судді, що засудив цю жінку: - Вона одна з тих , кого ця тварюка Януковоч репрезентує. Вам 10 діб її арешту мало? То вбийте її, бо інакше вона не замовкне, бо має сміливість казати те, що думає, в голос. Людина, яка схвалює арешт за висловлення громадянської позиції не має права на громадянство. Закони можуть існувати лише там, де вони застосовуються не вибірково, а для всіх. Якщо диктатор сам визначає, що цю справу можно фальсіфікувати, тут порушувати права людини, катувати людину - то говорити вже про законність не має сенсу. Звичайно, питання навіть не в суддях, а в системі, яка спрямована на покарання передусім громадського протесту. Треба відрізняти побутове хуліганство від демонстрації протесту перед владою. З тим же успіхом можно покарати людину арештом за нібито хуліганство, яка кинулася під колеса автозаку з Тимошенко. Окрема хотілося б зауважити всім противсіхам: при бажання суддя може кваліфікувати як дрібне хуліганство будь яку дію. Чи не хочете просто так, тому що ви комусь не до вподоби, відсидіти 10 діб у в"язниці? А може краще відсидіти вашій дитині, коли вона стане повнолітньою? Може тоді до вас краще дійде, яку країну ви зараз будуєте, коли займаєте позицію неспротиву злу?

Бравой экономической статистикой власти пытаются прикрыть экономический фаворитизм (именуемый в народе дерибаном) и, как следствие, ужасающий инвестиционный климат

В этом номере у нас выходит интервью с заместителем главы Администрации Президента Ириной Акимовой. Мне симпатична эта женщина. Она неплохо разбирается в экономике - а таких людей в политике у нас мало, и она неплохо говорит по-английски, и таких людей у нас мало. А тех, кто и понимает в экономике, и говороит по-английски - тем более.

Но, с двумя тезисами г-жи Акимовой в этом интервью я не согласен. Поскольку

они остались без комментария в самом интервью, считаю нужным это сделать здесь. Также недавно я взял на себя миссию расставлять верные акценты в статистике АП - первый раз это касалось стоимости президента Украины - и теперь продолжу это делать.

1. Зам главы адинистрации Президента рассказывает, что в новом законе о рынке

земли правительство собирается ограничить доступ к земле тех, у кого есть большие денежные ресурсы, а именно, иностранных инвесторов.

Извините, а украинских миллиардеров нет больших денежных ресурсов? Есть,

причем такие, которых нет у многих иностранных инвесторов. Мало того, большинство из них уже арендуют участки такой площади, что ни в Польше, ни в Германии никакому, даже самому крупному фермеру в самом сладком сне не приснится. Мы скоро будем делать тему номера "Крупнейшие землевладельцы Украины" и вы увидите этих людей с дефицитом денежных ресурсов.

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

"За допомогою технічних засобів перезнято томи 5-14. При цьому 1-4 не було знято", - сказав він.

"Він, перевищуючи свої службові повноваження, збирає персональні дані всупереч закону, без будь-яких підстав і потім надає це в Генеральну прокуратуру слідчому пану Нечвоглоду, а крім того, Генеральна прокуратура ще і підшиває мої персональні дані, які заборонено для розголошення,

Акція «України без Кучми» і Помаранчева революція. Унікальні кадри хроніки, спогади організаторів акцій та очевидців, розповіді Юлії Тимошенко та Юрія Луценко про події тих днів - у документальному фільмі з циклу «Українська незалежність».  

Начать сегодняшние заметки опять придется со старого анекдота. Лежит это, значит, в полуденной дреме на пляже дорогой Леонид Ильич (это тот, Брежнев, создавший до сих пор таинственный филологический изыск «сиски-масиськи», перед которым совершенно блекнут януковические «умыкнутые йолки). Лежит и ощущает, как тепленький и влажный язык старательно вылизывает ему пятки, и прочие совсем уж интимные места. Вот и шепчет Леонид Ильич сквозь дрему; товарищи члены политбюро… Я ценю ваши чувства… Но не слишком ли это? Все же проснулся дорогой вождь. И глядь – это случайно попавший на пляж пес старается.

Соль в байке – не в том, что голодного кабыздоха со сна было принято за уважаемых членов политбюро. А в том, что их вполне несонное поведение при костюмах и галстуках давало возможность вот так ошибиться.

Я несколько дней откладывала написание заметок на это тему. Одно из лиц казалось уж слишком региональным, другое – слишком маргинальным, третье – «отставником» от политики. Но когда группа «знакомых знакомых» (так я для себя называю этих людей, связанных со мной только журналистикой-читательством, но, с другой стороны, не сомневаюсь в их порядочности) стала звонить все чаще, и говорить, как им стыдно за губернатора, уж лучше бы «донецким» был. Когда некоторые люди из Ивано-Франковска стали опасаться: «а нас что, таки вышлют? Чтобы губернатор обещанной цифры достиг?», я поняла, что говорить есть о чем, тема всеукраинская. Мы будем говорить о страхе, уважаемые читатели-собеседники. Но давайте – обо всем по порядку.

[ Читати далі ]

Этот человек носил разные имена. В тихой синагоге его нарекли Мойша-Яков. В сутолочной городской канцелярии ему выдали свидетельство о рождении на имя Моисея Винницкого. Потом удалая многоцветная Молдаванка окрестила его Мишкой Япончиком. Тамошних контрабандистов пленили его раскосые глаза и самурайские скулы. Но мы будем называть нашего героя так, как его назвал Исаак Бабель, а вслед за ним и История: Беня Крик.