Власть выполнила требование защиты Юлии Тимошенко - VIP-заключенную Качановской исправительной колонии осмотрели врачи из Германии и Канады. Первыми процедуру завершили немцы. 14 февраля они оставили свое письменное заключение и отбыли из Украины. На день позже диагностику закончили канадцы.

Государственная пенитенциарная служба сообщила, что выводы иностранных специалистов были переданы в запечатанном виде членам комиссии. По словам тюремщиков, Тимошенко дала согласие на то, чтобы с предварительными выводами относительно состояния ее здоровья, сделанными немецкими врачами, были ознакомлены члены международной комиссии от Украины.

Защитник экс-премьера, народный депутат Сергей Власенко сообщил, что окончательные результаты осмотра будут переданы Тимошенко в ближайшие дни. Он отметил, что результаты обследования, "естественно, в тех пределах, в которых не нарушается медицинская тайна и конфиденциальность, будут в ближайшее время доведены до общественности". Власенко также подчеркнул, что если власть обнародует не тот диагноз или не соответствующую действительности информацию, то "Юлия Владимировна даст разрешение тем врачам, которые ее обследовали, на разглашение этой информации с тем, чтобы она стала публичной. "Я не думаю, что власть, хотя наша власть может сделать все… ну, пусть попробует сфальсифицировать результаты независимого обследования", - сказал он.

Вчера Государственная пенитенциарная служба Украины сообщила о том, что международная медицинская комиссия завершила обследование состояния здоровья Тимошенко. "Все члены независимой медицинской комиссии были ознакомлены с выводами немецких, канадских и украинских врачей, после чего был сформирован общий вывод комиссии о состоянии здоровья Юлии Тимошенко", - заявила ГПСУ.

В службе отметили, что иностранные специалисты подтвердили те выводы, которые ранее были сделаны украинскими медиками. "Врачи подчеркнули, что в оперативном вмешательстве (операции) заключенная Тимошенко не нуждается", - сказано в сообщении тюремного ведомства. Примерно с таким же заявлением выступило Министерство здравоохранения (напомним, что международную медкомиссию по обследованию состояния здоровья Тимошенко возглавляет первый замглавы Минздрава Раиса Моисеенко).  

В ГПСУ подчеркнули, что Тимошенко "отказалась от общего анализа крови, несмотря на рекомендации немецких, канадских и украинских специалистов". "По мнению приглашенных для проведения обследования медиков, результаты анализа крови является неотъемлемой составляющей любого медицинского обследования", - заявили тюремщики.

Более того, вскоре после отлета иностранных врачей руководство Качановской исправительной колонии якобы начало обдумывать возможность привлечения Тимошенко к работе наравне с другими заключенными. Первый заместитель начальника управления Государственной пенитенциарной службы в Харьковской области Евгений Бараш отметил, что соседка экс-премьера по камере в колонии работает.

Комментируя эти заявления, защита Тимошенко огласила кардинально противоположную информацию. Власенко заявил, что украинская власть и лично замминистра здравоохранения Моисеенко манипулируют фактами по результатам осмотра Тимошенко. По словам защитника, иностранные врачи "констатировали серьезные проблемы со здоровьем Тимошенко, выявленные при обследовании". Что касается заболеваний спины, то по информации Власенко, иностранные специалисты "пока не пришли к окончательному выводу и не исключают необходимости оперативного вмешательства".

Он сообщил, что вчера ему удалось пообщаться со своей подзащитной. По словам Власенко, Тимошенко заявила, что не успела должным образом ознакомиться с выводами врачей. Он также заявил, что канадских и немецких медиков на территории Качановской колонии "откровенно шантажировали с целью передачи сделанных ими выводов отечественным врачам, входившим в состав комиссии".

В свою очередь в Государственной пенитенциарной службе заявления Власенко опровергли. "Информация о том, что Тимошенко не была ознакомлена с результатами обследования, не соответствует действительности. В частности, с выводами обследования немецких врачей Тимошенко была ознакомлена 15 февраля в 14:00 в присутствии всех членов независимой медицинской комиссии. Выводы и рекомендации канадских медиков также были доведены до сведения пациентки", - сказали в тюремном ведомстве.

Итак, защита Тимошенко и ГПСУ с Минздравом оперируют взаимоисключающими фактами. Очевидно, кто-то из них относительно выводов иностранцев темнит. Похоже, настало время для Тимошенко предоставить слово самим врачам, как ранее и было обещано. Общество ждет.

Николай Еременко

news.liga.net 

На початку лютого Віталій Загоруйко презентував документальний фільм про Службу безпеки ОУН "Зачинені двері". "Історична Правда" попросила режисера розповісти більше про факти, які він дізнався під час роботи над стрічкою, і показати трейлер фільму.

----------------------------

Після того, як у 1938 році агент НКВД вбив керівника українських націоналістів Євгена Коновальця, стало очевидним – без власної спецслужби організацію винищать. Тому не можна було гаяти з її створенням. І 1939 року ОУН створює Службу безпеки.

З проголошенням відновленої Української Держави 30 червня 1941 року СБ ОУН мала стати національною службою безпеки. Тому створювали її хоч і "з нуля", але дуже старанно підбираючи кадри. Найкращі шанси мали молоді люди із, щонайменше, неповною університетською освітою.

Шеф СБ ОУН Микола Арсенич – “Михайло”. Фото з архіву Центру досліджень визвольного руху

Але мало було знайти людей і завербувати їх для роботи у розвідці – треба було ще навчити їх цієї роботи. Інформацію про методи розвідки, контррозвідки, охорони, маскування, конспірації, ведення допитів збирали "по крихтах", активно запозичуючи досвід інших спецслужб.

Серед них – німецького Абверу – недаремно Микола Арсенич разом із декотрими провідниками українських націоналістів навчався у німецьких розвідувальних спецшколах. У 1937 році виходить один із перших підручників із конспірації, який “ховався” під назвою "Пашні буряки".

Микола Арсенич. Життя і смерть шефа СБ ОУН

Але сталося не так, як гадалося. У липні 41-го за спробу відновити Українську Державу гітлерівці арештовують і невдовзі запроторюють до концтабору Степана Бандеру та разом з ним - майже все вище керівництво ОУН.

Лебедь заміняє Бандеру, а Арсенич стає шефом СБ. Замість боронити нововідроджену державність, Служба безпеки знову пішла у підпілля – ще глибше, ніж решта Організації.

У такій ситуації годі було вижити без чіткої структури. СБ її мала. На чолі – шеф Служби Безпеки. Йому підлягали крайові, окружні, надрайонні, районні та кущові референти. До штату кожної з референтур входили власне референт, декілька слідчих, архіваріус і боївка - збройна сила осередку СБ.

Боївка нараховувала від 2-3 до десятка бойовиків. Це були добірні, ретельно перевірені хлопці. Озброєні щедро і потужно, особливо як на умови підпілля: одним-двома кулеметами, автоматами, пістолетами, гранатами.

Охоронна боївка Служби безпеки ОУН(б) керівника ОУН Західноукраїнських земель (ЗУЗ) Романа Кравчука.  Фото з архіву СБУ

Щоб потрапити в Службу Безпеки, слід було пройти спеціальний вишкіл, де лектори викладали підпільникам спеціальні курси.

До чисто розвідувальних курсів додавали лекції з української історії, елементи політичного виховання. Останнє було неодмінним компонентом навчання для майже всіх членів Організації – від провідника до простого звязкового.

Підручник військової топографії для УПА. 1948 рік (ФОТО)

ОУН створює широку мережу інформаторів, проникаючи у поліцію, допоміжні батальйони, установи окупаційної влади. Наприклад, агент СБ "Кость" працював перекладачем у штабі елітної дивізії СС "Адольф Гітлер".

СБ вдається проводити все більш складні операції - наприкінці 1942 року їй вдається визволити із гестапо, яке тоді розміщувалося у “Тюрмі на Лонцького”, двох провідників ОУН: Дмитра Грицая та Ярослава Старуха.

Боївка Служби безпеки ОУН у Карпатах, кінець 1940-х років

У 1943 радянсько-німецький фронт рушив на захід, і в Служби безпеки з'явився новий небезпечний противник - НКВД.

Першою ознакою його появи став різкий зріст кількості більшовицьких агентів у повстанських підрозділах. Чекісти часто вербували "секретных сотрудников" – так званих “сексотів” – серед колишніх солдатів та офіцерів Червоної Армії, чимало з яких за роки війни вступило в повстанські ряди.

Також активізувалася чекістська агентура, залишена під час відступу 41-го року. Головним методом її роботи стала провокація.

Радянська агентура в націоналістичному підпіллі

Один з класичних прийомів був порівняно простий - за допомогою фотомонтажу до світлин із зображенням повстанців могли додати зображення офіцерів НКВД, а потім підкинути світлину, куди потрібно.

Як наслідок - серед повстанців поширилася взаємна недовіра і підозра у зраді падала на будь-кого. З іншого боку, провали операцій списували на "агентів", що знижувало вимоги до себе самих.

Аби запобігти розвалу підпілля і зберегти кадри, напередодні повернення радянської влади керівництво ОУН вирішує провести "чистку" націоналістичного руху.

Але, як і всяка "чистка", ця, повстанська, виглядала не надто привабливо – під удар своїх потрапляли й невинні люди. Нестача кваліфікованих слідчих виливалася у поспішні несправедливі вироки.

Однак Служба Безпеки працює над власними помилками – основну вагу перенесено на скрупульозну слідчу роботу. За наказом Миколи Арсенича відшукували всі старі та нові підручники зі слідства, карного розшуку, щоб на їх основі створювати власні методичні посібники для вишколу слідчих кадрів СБ.

Масштаби чисток СБ ОУН. На Волині страчено 889 із 938 підозрюваних

До наявних інструкцій додаються нові: як провадити слідство, допитувати, збирати інформацію, зберігати документи. І звісно ж - детально вивчаються методи роботи основного і єдиного противника.

НКВД ж працює вельми вигадливо. У протиборстві з повстанським рухом вона пустила в хід свою наймайстернішу і найжорстокішу провокацію - так звані легендовані проводи, легендовані повстанські загони та агентурно-бойові групи.

Під виглядом підпільників енкаведисти пересувалися Західною Україною, заманюючи в пастку справжніх учасників визвольного руху або під виглядом повстанців знищуючи села та вбиваючи їхніх мешканців.

Агентурно-бойова група, Станіславська [Івано-Франківська] область. Початок 1950-х рр. Фото з архіву СБУ

Підпільників намагалися захоплювати живими, щоб вивідати відомості про керівників, паролі, явки, структуру організації, методи боротьби. Хоч краще було сказати "вибити" – допитуючи їх, засобами не гребували: тортури, обман, шантаж – в хід ішло все.

Одним з винаходів чекістів була так звана "бочка": коли по дорозі з одного місця в інше на машину з вязнем нападали "повстанці", які "визволяли" бранця і забирали його з собою. Далі його починали розпитувати про обставини слідства, одночасно вимагаючи довести, що він справді є оунівцем.

Будучи впевненою, що справді знаходиться серед своїх, людина розповідала все. А потім її знову "брали в полон" і після цього розкривали страшну правду. Багато хто не витримував такого і ламався назавжди.

Як МГБ перевдягалося в УПА (документ)

По завершенню Другої світової війни радянська влада мобілізувала проти націоналістичного руху величезні сили. Він фактично став для неї "третім фронтом", "війною після війни". У кожному райцентрі, більш-менш значному населеному пункті розмістили гарнізон. Оперативно-чекістські групи перебували у постійній бойовій готовності.

За таких умов УПА та ОУН перейшли до тактики боротьби дрібними підрозділами з використанням замаскованих укриттів – так званої "бункерної війни".

Основною тактикою став терор проти представників влади, комуністичних активістів, співробітників спецслужб та сексотів. У цій схемі опору важливе місце відіграла СБ. Вона проводить розвідку й контррозвідку, охороняє керівників, забезпечує їх безпечний перехід з однієї місцевості в іншу.

Cхема криївки, в якій намагалися захопити (живим не вдалося) шефа СБ Арсенича. Архів СБУ

Служба безпеки ОУН здобувала відомості навіть про вищий керівний склад радянських правоохоронних органів: ще восени 1944 року в одній із криївок чекісти захопили досьє на заступника наркома внутрішніх справ України генерала Тимофія Строкача.

Там були зазначені його особисті звички та звички його співробітників, а також план робочого кабінету і маршрут пересування. А у 1946 році на Волині СБ вдалось навіть організувати напад на кортеж Микити Хрущова – тодішнього голови Ради міністрів УРСР.

Змагання СБ ОУН і радянської влади продовжувалось аж до кінця 1950-х років. Півтора десятиліття успішно протистояти одним із кращих спецслужб світу та надпотужній радянській системі – непогано для ентузіастів-аматорів-самоучок…

Запрошуємо вас переглянути фільм "СБ ОУН. Зачинені двері" на 5 каналі в неділю 19 лютого  (в двох частинах, перша о 16-35, друга одразу після новин о 17-05).

Віталій Загоруйко Режисер. Автор фільму “Служба безпеки ОУН. Зачинені двері”

На этой неделе она несколько раз появлялась в Лос-Анджелесе, а в субботу должна была посетить вечеринку, которую вот уже в течение нескольких десятилетий организует один из руководителей Sony Music Клайв Дэвис за день до вручения музыкальных наград "Грэмми".

Только в субботу сайт The Hollywood Reporter сообщал, что она может принять участие в одном из самых популярных телешоу на американском телевидении "Х-фактор".

В течение многих последних лет Хьюстон страдала наркотической и алкогольной зависимостью, в чем неоднократно признавалась по телевидению.

За свою карьеру в музыке, кино и на телевидении она становилась лауреатом двух премий "Эмми" и шести премий "Грэмми". Ее самой знаменитой работой на киноэкране стала роль в фильме "Телохранитель", а саундтрек к этому фильму I Will Always Love You стал самым продаваемым саундтреком в истории мирового кинематографа.

Хьюстон скончалась в Беверли-Хиллз на 49-м году в жизни. В последние дни ее постоянно видели вместе с музыкантом Рэй Джеем. Таблоиды спекулировали относительно характера их отношений. Она 15 лет была замужем за рэпером Бобби Брауном. У них есть дочь Бобби Кристина.

Хьюстон успела завершить работу над фильмом Sparkle, где играет главную роль. Он должен выйти на киноэкраны США в августе этого года. Она записала и несколько песен к саундтреку этого фильма.