Чечетов о взрывах в Днепре "Девочки, вы оцените красоту игры"

  • 28.04.12, 16:22
Чечетов проговорился о причастности регионалов к взрывам в Днепропетровске

 

После принятия присяги новым омбудсменом Валерией Лутковскойприсягиво время вчерашнего экстренного заседания Верховной Рады, к парламентским журналисткам подошел регионально-фракционный дирижер Михаил Чечетов сказал: «Девочки, вы оцените красоту игры!» Об этом пишет в социальной сети Facebook парламентский журналист телеканала СТБ Ольга Червакова.

«Что у регионалов на уме, то у Чечетова на языке. Под шумок экстренного заседания по Днепропетровску протянули присягу Лутковской (правильно Яценюк сказал - «политическое мародерство»), - написала она.

 

Таким образом Михаил Чечетов фактически подтвердил версию другого журналиста - Романа Шрайк — касающююся террористических актов в Днепропетровске. Вот как он описал сценарий по которому действовали регионалы:

 

* Оппозиция утром блокирует трибуну Рад  – в знак протеста против избиенияТимошенко. * Старый омбудсмен Нина Карпачева публикует доказательства насилия над Тимошенко. * Депутаты покидают Раду. Но депутатам-регионалам поступает команда не брать билеты на сегодня. * В Днепропетровске происходит 4 взрыва. * Депутаты срочно собираются на заседание. * Депутаты увольняют Карпачеву, присягу принимает новый омбудсмен –Валерия Лутковская. После этого заседание парламента закрывается!!! ЗАНАВЕС!!!

 

 

UAINFO

В Партии регионов кандидатов в депутаты назвали «голожопенками»

  • 28.04.12, 16:14
Накануне выборов в парламент в Партии регионов кандидатов, которые не могут позволить себе потратить на предвыборную кампанию 100 миллионов, считают «голожопенками». В частности, именно так охарактеризовала неолигархических кандидатов мэр одного из крупнейших городов Донбасса Неля Штепа.
Фактически, у партии власти уже разделили кандидатов на две категории: тех, кто может потратить на избирательную кампанию 100 миллионов (только неизвестно, чего именно, -- гривен, долларов или евро) и благодаря этому получить благосклонность Партии регионов, и «голожопенков», которые не обладают такими фантастическими даже для парламентских выборов средствами.
«Я вам честно скажу, я хочу вам сказать: не получится ни у кого пропихнуть своего депутата. Пройдет тот, кто больше всех даст денег, даст сто миллионов, я стану на площади, я пройду по каждому дому и скажу: «Вот этот депутат дал сто миллионов». И он пройдет. Если хотят голожопенки пройти, мало того, что уже обворовывали город, еще и хотят пройти в депутаты. Ни у кого ничего не получится. Я стану перед всеми жителями и скажу: «Этот помогал, этот помогал, этот помогал». На сегодняшний момент нам помогает единственный депутат Верховного Совета это Малышев Владимир Степанович. Миллионов двадцать он сюда уже завел. Я ему говорю: «Владимир Степанович, заведите еще восемьдесят». Он говорит: «Заведу», - заявила мэр Славянска от Партии регионов Неля Штепа.
В связи с неадекватной позицией представителей Партии регионов относительно потенциальных кандидатов, общественные организации уже подготовил соответствующие запросы к высшему руководству Партии регионов с просьбой предоставить официальные разъяснения, разделяют ли партийные руководители предвыборные позиции своих представителей на местах и считают ли «голожопенками» всех кандидатов, которые не имеют возможности отдать 100 миллионов на избирательную кампанию для прохождения в парламент. Партия регионов всегда имела значительную поддержку на Донетчине, и подобное отношение к возможным кандидатам может негативно повлиять на исход избирательной кампании Партии регионов в области.
Также слова мэра Славянска вызвали значительное возмущение местных ветеранских организаций, ведь Неля Штепа обозвала потенциальных кандидатов на встрече с ветеранами города.
Напомним, что это уже не первый скандал «по словам мэра». Ранее Неля Штепа обозвала местную журналистку «сукой», а всех представителей СМИ -- «проститутками».

Украина отказывается запасать газ для ЕС

В 2012 году  Укртрансгаз" закачает в подземные хранилища газа (ПХГ) всего 17-18 млрд кубометров топлива. Об этом 26 апреля сообщил начальник департамента научно-технической деятельности и внешних связей компанииРоман Шимко.

Обычно к началу отопительного сезона "Укртрансгаз" накапливает в ПХГ 22-25 млрд кубометров газа в качестве гарантии его бесперебойного транзита в ЕС. "Но в этом году мы закачаем объемы, которых Украине достаточно для прохождения отопительного сезона", – заявил Шимко.

В НАК "Нафтогаз Украины" слова Шимко не комментируют. Но как рассказал высокопоставленный источник в департаменте нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности Минэнерго, решение сократить накопление газа в ПХГ связано с намерением "Нафтогаза" добиться от "Газпрома" и европейских потребителей газа платы за хранение необходимого им зимой страхового объема топлива в украинских хранилищах, пишет Коммерсантъ-Украина

"Украина год от года тратит значительные средства на покупку летом газа у "Газпрома" – мы берем для этого большие кредиты и платим проценты. В результате зимой "Газпром" использует этот газ для обеспечения стран Евросоюза сверхконтрактными объемами в случае резкого похолодания, продавая его по очень высокой цене. В результате мы от этого не только ничего не выигрываем, но и теряем на банковских процентах по кредитам", – говорит собеседник.

В феврале этого года в связи с рекордным снижением температуры в Европе "Газпром" ежедневно поставлял в ЕС лишь 300 млн кубометров газа, а Украина по просьбе российской монополии и европейских потребителей газа отправляла 500 млн кубометров газа в сутки из своих ПХГ. "Мы, по сути, спасли Европу от холодов благодаря газу, который закачали в ПХГ летом за свой счет. "Газпром" продал его на 40% дороже обычных объемов, а мы вместо денежной компенсации получили порцию оскорбительных обвинений – якобы Украина ворует газ и недопоставляет его в Европу", – заявил источник издания в Минэнерго. По его словам, теперь "Газпрому" или ЕС придется самим закачать газ в украинские ПХГ и платить за его хранение.

В "Газпроме" не стали официально комментировать заявления Минэнерго. Неофициально же собеседник издания в монополии отметил, что вопрос обеспечения стабильности транзита газа в страны Евросоюза полностью ложится на Украину как на страну-транзитера. Впрочем, по мнению члена комитета Верховной Рады по ТЭК Александра Гудымы, Украина должна лишь обеспечить бесперебойный транзит поступающего на входе в газотранспортную систему газа, а не добавлять в ГТС топливо из своих ПХГ, приобретенное заранее.

Эксперт Института энергетических исследований Юрий Корольчук отмечает, что "Газпрому" либо европейским потребителям газа для обеспечения безопасного прохождения зимнего сезона нужно будет закачать дополнительно 5-7 млрд кубометров газа в украинские ПХГ. "Украина может заработать на его хранении как минимум 300-400 млн долл. дополнительных средств", – отмечает Корольчук. Это частично компенсирует потери от снижения объемов прокачки газа "Газпромом" в связи с вводом в эксплуатацию газопровода Nord Stream.

При этом Гудыма отмечает, что инициатива "Нафтогаза" способна ухудшить взаимоотношения Украины со странами Евросоюза и "Газпромом". "Нельзя просто самоустраниться и сказать, что нас не волнуют проблемы потребителей газа", – говорит он. "Отношения с "Газпромом" сегодня и так не особенно конструктивные – мы никак не можем договориться с ним о снижении цены газа, которая для Украины самая высокая в странах Восточной Европы. Поэтому в этой ситуации "Нафтогазу" нечего терять, и его инициатива вполне логична. По крайней мере, она принесет живые деньги компании, а не потери в виде банковских процентов, как сейчас", – утверждает Корольчук.

Эй, Азаров! 1026 гривен пенсии-мы желаем тебе такой же.

Митинг чернобыльцев. О том, что невозможно передать телевизионной картинкой.

 

 Хочу сказать пару слов о том, что невозможно передать телевизионной картинкой – о пронзительной высокой ноте, на которой прошел митинг. Чернобыльцы приехали со всей Украины сами, многие – на деньги, собранные по знакомым. Их было более 2 тысяч. Они не побоялись, хотя каждого местная власть запугивала, всячески препятствовала поездке.

Мы с Катеринчуком по заданию КОДа просто помогли в организации акции решением чисто технических вопросов. И это определило многое. Искренность, слезы в голосах выступающих, комок в горле, когда видишь этих немолодых, уставших от безразличия и двурушничества чиновников, людей. Им было сложно стоять, тяжело, но они мужественно держались. Они привыкли, когда тяжело.

Невозможно было слышать выступление Татьяны Лукиной. Она говорила о том, что испытывают женщины, чьи дети стали жертвами Чернобыля. О тех женщинах, у которых радиация забрала мужей, детей и близких. В память о них женщины завязали на заборе вокруг Рады черные платки и отпустили в небо воздушные шары.

Они все стремились выступить для того, чтобы, может впервые в жизни, сказать о том, как им трудно, как невыносимо жить. Хотели рассказатьЛитвину, что невозможно жить на пенсию в тысячу гривен, когда только одна капельница, без которой – плохо и больно, стоит тысячу шестьдесят гривен, что дальше так существовать - немыслимо. Хотели объяснить. Не получилось – глава народных избранников отказался встретиться, отказался понять. И мне кажется, это равнодушие спикера – приговор всему парламенту. И еще – они очень ждали поддержки киевлян, которых они спасали от Чернобыльской радиации много лет тому назад. А киевляне забыли? Или предпочли митинг, организованный властью – там на большой красивой сцене был «праздничный» концерт.

Дико было видеть 18 автобусов в Марининском парке, до отказа забитых Беркутом. Как можно выставлять вооруженных охранников против искалеченных, больных людей? Что ждала власть, к чему готовилась? К битве дубинками против палочек и костылей, с помощью которых ходят люди?

Читаю сейчас в ФБ много постов и комментов о митинге– злобных, жестоких. Хочу попросить всех тех, кто пишет о том, что чернобыльцев было мало, что они вышли зря – в следующий раз вместо разглагольствований просто придите и встаньте рядом. И научитесь у этих людей чувству братства и взаимовыручки, смелости и единению.

83% жителей Германии поддерживают бойкот ЕВРО-2012

83% жителей Германии поддерживают бойкот ЕВРО-2012 из-за издевательств над Тимошенко
83% жителей Германии поддерживают бойкот ЕВРО-2012 из-за издевательств над ТимошенкоОдно из ведущих изданий Германии опубликовало статью о насилии над Юлей Тимошенко в Качановской колонии.   http://www.bild.de/politik/ausland/julia-timoschenko/ukraine-folter-fall-julia-timoschenko-sollen-wir-die-em-jetzt-boykottieren-23853044.bild.html




Немецкое общество отреагировало моментально - в СМИ сегодня появились статьи с заголовками - "Еще потерпим или начнем сейчас призыв к бойкоту?", "Должны ли мы бойкотировать Евро сейчас?".

Голосование показало настрой немцев в отношении властей Украины, за бойкот - 83% интернет-сообщества Германии.

83% жителей Германии поддерживают бойкот ЕВРО-2012 из-за издевательств над Тимошенко


На момент написания этой заметки в голосовании приняли участие около 20 942 человека.
 



89%, 16 голосів

0%, 0 голосів

11%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Браво Гане Герман!

Подумал я, побывав на субботнем митинге в защиту Андреевского спуска на Михайловской площади.
Александр Сергиенко , Директор. Во-первых, это - красиво. Во-вторых есть такая номинальная должность в Аналитико-исследовательском центре "Институт города".

Напомню историю вопроса. В четверг, 5 апреля, группа «героев» (по выражению блогера Андреева) прорвалась в кабинет губернатора столицы Попова и оккупировала его. Не знаю подробностей (вынесли их оттуда или сами ушли), но на следующий день Александр Павлович принял героев в том же кабинете и потребовал извиниться за вчерашнее – первое, а также пообещал вынести на ближайшую сессию Киевсовета вопросы по 10 скандальным застройкам – второе. На том и порешили.

Однако в эту идиллию вмешался злой гений. На выходные, когда и губернатор, и герои отдыхали, (кто потягивал пивко, кто оттягивался в гольф – доподлинно неизвестно), но на утро в понедельник Интернет стукнул обухом по голове – на Андреевском компания застройщика, оч-ч-чень Уважаемого человека, снесла три дома. Как выяснилось потом – два не очень старых здания фабрики «Юность», но одного, выходящего фасадом на Узвиз, действительно жалко.

Во вторник вечером, 10 апреля, возле исторического музея собрались самые растревоженные киевляне и решили на следующий день провести акцию с высыпанием строительного мусора возле офиса Уважаемого человека на Десятинной, 3а. Однако в среду доблестный «Беркут» еще с ночи перекрыл Десятинную и шмонал кульки и дипломаты всех киевлян и гостей столицы на предмет нахождения там кирпичей, цемента, песка и прочих стройматериалов.

 Не обошлось без проявлений экстремизма со стороны несознательных граждан – перед самой акцией субтильная девушка Елена Еськина, вероятно не осознав благородных намерений стражей чистоты и порядка на отдельно взятой улице, упала – как записано в протоколе, «оттолкнувшись от милиционера» – на мостовую и получила закрытую черепно-мозговую травму, короче – сама виновата. В результате силовой операции «Беркута» перед их шеренгой выросла внушительная куча мусора, а киевляне стали просачиваться к офису Уважаемого человека с пустыми руками. Но тут вмешалась ироничная судьба.

В мусорных баках перед офисом последнего нашлись достаточные запасы кирпича, старой штукатурки, пенопласта и другого строительного хлама, которые и оказались впоследствии на ступенях скромного пятиэтажного офиса, отделанного полированным гранитом Капустянского месторождения.

 Конечно, снос на Андреевском был большим проколом яйцеголовых правящей партии, потому как наглядно показал киевлянам, что будет с Киевом, когда Партия выиграет выборы мэра и придет к власти, так сказать, легитимным путем. Поэтому у многих, извините за выражение, дрогнуло очко, и они стали отрабатывать задний ход. Пресс-секретарь компании Уважаемого человека прямо перед разъяренной толпой (бедная девочка, как ей, наверно, было страшно, но, надо полагать, мужиков на тот момент в офисе не нашлось) объявила о понижении проекта на два этажа и последующей передаче обрезанного монстрика в муниципальную собственность. На следующий день директор стройплощадки объявил, то там будет какая-то зона (ну, это логично – родное и близкое). Сам Уважаемый человек заявил (через пресс-службу), что глубоко скорбит по безвременно ушедшим, но дальше пошло вообще интересное. Губернатор Александр Павлович внезапно зачастил на Андреевский – то с проверкой хода работ по Евро-2012, то для встречи с (проверенными) жителями спуска для повторной организации Органа самоорганизации (тут я запутался – он сам организовался, или только благодаря усилиям губернатора?). В результате этих губернаторских телодвижений в газете всех киевлян, «Вечернем Киеве» (которая ежедневно описывает жизнь и дела одного Уважаемого киевлянина, к тому же подписанная этим Киевлянином для всех пенсионеров города Киева за деньги остальных киевлян), появилась закономерное утверждение: «Завдяки зусиллям Олександра Попова на київському Монмартрі не буде побудовано скандального торгово-розважального центру!» (стр. 2, номер от 19 апреля 2012 года).Заметьте, Палыч не сказал, что вообще ничего не будет, так что не укоряйте его впоследствии во лжи – он сказал, что ТРЦ не будет, а что будет – ну, не сказал, имеет право промолчать. Тем не менее, предлагаю организаторам протестов на Андреевском наградить Александра Павловича Попова почетных званием – Спаситель Андреевского спуска!

С другой стороны Президент Виктор Федорович выразил обеспокоенность что до сохранности памятников культуры и истории. Она выразилась в том, что его советница Ганя Герман (по личному поручению, надо полагать), встретилась с отдельными активистами – Владиславой Осьмак, Игорем Луценко и др., во Дворце Президента (не в Межигирье, а на Банковой) и обменялась мнениями (отчет о встрече – см. http://www.president.gov.ua/news/23855.html)

О чем был разговор – доподлинно не известно, потому как протокол встречи – недоступен, а участники отчитаться перед общественностью (в моем небритом лице) не посчитали должным. Правда, у Гани я не спрашивал, потому, как честно заявил в одном из комментариев, что не только за стол, но и на одном поле с ней… ну дальше вы знаете.

Так или иначе, первоначальный план митинга с ходом до администрации Попова и требованием его и Целовальника (главного архитектора проекта, а заодно и всего Киева) отставки плавно перерос в концерт украинских фольк- и рок-музыкантов, вокруг которых ходил Кот ученый с Пейзажной аллеи, слегка разбавленный философическими размышлениями Сверстюка и Поповича, между которыми втиснулась и Владислава Осьмак. Поэтому, когда дошло до «вимог», из которых пропали требования отставок, публика уже расслабилась и забыла, для чего, собственно, она сюда пришла. Вопрос – что делать дальше, не стоял, даже не поднимался, так что – браво Ганя Герман!

Чуть не забыл, по агентурным каналам ко мне пришла «звістка», что 10 адресов от героев Попов в повестку дня сессии Киеврады так и не внес, зато депутат Денис Москаль (лидер Партии зеленых Украины) предлагал внести в повестку вопрос о продлении аренды застройщику на Гончара, 17-23. В последнем «Корреспонденте», кстати, уже есть информация о цене тамошнего квадрата. Как для Монако, то – недорого, всего $7,9 тысячи за метр. Зато с видом на Святую Софию. Так что еще раз – браво Ганя!

 

Юлія Тимошенко: З хворою спиною, але з міцним хребтом

Признатися,ми вже не розраховували отримати відповіді на запитання, передані в неволю. Ми підозрювали, що катівні Качанівської колонії — не найкомфортніше місце для холоднокровних роздумів і зваженого аналізу.  Тим дивовижнішим виявився результат наших очікувань. Юлія Тимошенко відгукнулася на прохання DT.UA, докладно й повно висловившись за всіма запропонованими нами місяць тому темами. Юлія Володимирівна залишилася собою. У запропонованому вашій увазі тексті є і ритуальний пафос, і звична двозначність в обговоренні деяких тем, і фірмова нещадність на адресу опонентів, і, нарешті, традиційна підкреслена вдячність соратникам. Автора легко вгадати, навіть якби він забув підписатися.  І все ж таки це інтерв’ю багато в чому має нетиповий вигляд. Лідер опозиції вперше за тривалий час не втомлено коментує поточне, а енергійно розмірковує про майбутнє. Акценти розставлено чіткіше, слова підібрано точніше, а теми розкрито повніше, ніж можна було б очікувати від Тимошенко. Тим більше від Тимошенко нинішньої, стомленої неволею і нездоров’ям, невизначеністю союзників і невгамовністю противника. Так, у Юлі хвора спина, але в неї абсолютно здоровий хребет.
ЮліїТимошенко є що сказати. Політикам є над чим подумати. 
—У грудні у своєму відомому листі ви написали: «Звер­таю­ся до всіх лідерів опозиційних партій з уклінним проханням… нарешті по-справжньому, а не в гаслах, об’єднатися». Чи вважаєте ви, що можливий об’єднаний список «Батьківщини», «Фронту змін», ПРП та Руху — це і є та сама об’єд­нана опозиція?
 — Об’єднання  «Батьків­щини» з «Фронтом змін» — другою за потужністю опозиційною партією, з «Народною самообороною» Юрія Луценка, з «Реформами і порядком», з легендарним Рухом — це дуже сильний об’єднавчий крок, безпрецедентний в сучасній Україні, але цього на сьогодні недостатньо. Я вважаю, що процеси деградації та деформації суспільного життя в Україні настільки очевидні й трагічні, що на їх тлі навіть епоха Кучми, із вбивством Георгія Гонгадзе, народженням новоукраїнської олігархії, виглядає менш трагічно, порівняно з реальністю сьогодення. І це я не про себе особисто. Я не екстраполюю особисті проблеми на історичний процес. Я про країну. Так, при Кучмі не давали піднятися на повну силу парост­кам нашої національної ідентичності, економічної та політичної свободи, але ж не знищували коріння. Його залишали в суспільному грунті разом із шансом на можливе відродження. Сьогодні системно, цілеспрямовано не тільки ліквідується коренева система вільної європейської країни, що зберігає генетичну пам’ять, а й заливається цементом потенційна можливість жити у вільній нормальній державі. Відбувається «бетонізація» Українського Шансу!  Сучасна Україна — це «острів доктора Моро» і «1984» Орвелла в одному флаконі. Нам змінюють групу крові, ревізують ДНК, роблять із нас націю лузерів — без історичної пам’яті, без національної гідності, без позитивної економічної перспективи та європейського майбутнього.  Будується країна однієї родини, родини з великим апетитом, швидше, навіть булімією, мізерним IQ та претензією на пожиттєву владу. Такого стану справ може не помічати або не розуміти частина наших громадян, які поглинуті щоденною боротьбою за власне виживання, але не лідери опозиційних партій, на яких лежить пряма відповідальність за те, щоб це змінити. Опозиційні лідери не можуть не усвідомлювати, що люди, які правлять країною, не здадуть своїх позицій без бою, що вони сильні, готові на все. Це диктує їхній інстинкт самозбереження та дарвінізм, який вони сповідують. Треба буде вбивати непокірних у тюрмах — будуть убивати; треба масово нищити тих, хто заважає, — будуть нищити. У тому числі й своїх. Вони не обтяжені моральними забобонами і сприймають Україну ХХІ століття, як Єнакієве епохи «вільних хутряних шапок». Допоки на початку 90-х на Донбасі вони не встановили своїх правил гри, в них по стадіонах і териконах літали руки в «Ролексах» і ноги в «Адіда­сах», відірвані кустарною вибухівкою. Відтоді в їхніх душах нічого не змінилося. Замість «Аді­даса» — «Зіллі», замість «Ролек­са» — «Бреге»; Ось і все… …Зрозуміло, що в такій ситуації чесних виборів не може бути за визначенням. Буде вій­на без правил. Хоча — чому буде? Вона вже йде. Ревізовано закон про вибори, повернуто продажно-феодальну мажоритарну систему, закріплені за ок­ругами міліціонери та мільярдери вкупі з тупим адмінресурсом. Частина опозиції в тюрмах, Конституційний суд, як і планувалося, обслуговує мафію за графіком; друкарсь­кий верстат Нацбанку працює на повну потужність — друкує щастя для громадян. Думаю, після 500 грн. купюр з портретом Сковороди на виході банк­ноти номіналом 1000 грн. із портретом земляного межигірсь­кого зайця і купюра 10 000 із Януковичем «на пеньках».  Як у такій ситуації перемогти? Як зупинити очевидне зло? Тільки інтелектуально, виробивши стратегію та чітко втіливши її. І така стратегія лише одна — повне об’єднання опозиційних сил у єдині партійні та мажоритарні списки навколо чіткої концепції справжніх змін в Україні. Необхідно мобілізувати народ на вибори і гнати всіх межигірських, єнакіївсь­ких та іншу «малину» подалі від нашої землі. Я думаю, що за партію влади, разом із коефіцієнтом фальсифікації, віддадуть голоси 15—20 відсотків громадян. Все інше ЗОБОВ’ЯЗАНА отримати опозиція. Ми не можемо втратити жодного голосу. А це означає — ЄДИНИЙ СПИСОК! Не можна допустити, щоб окремі опозиційні сили порозважалися самостійною участю у виборах і набрали по два-три відсотки голосів, розпорошивши спільні зусилля. Бо в підсумку ми матимемо — мінус двадцять відсотків від можливого кінцевого результату. Але найголовніша загроза — це самостійний похід «Удару» і «Свободи». Я знаю, і Віталій, і Олег впевнені, що подолають прохідний бар’єр із великим запасом. Я теж упевнена, але трохи розбираюсь в українській політиці і розумію, що жорсткі методи фальсифікацій для того й застосовуються, аби не дати цим двом партіям пройти до Ради, навіть якщо фактично вони наберуть необхідну кількість голосів. Їх зроблять донорами для Партії регіонів. Даруй­те за некоректне порівняння, але Варлам Шаламов, здається, колись писав, що в сталінські часи кримінальні злочинці, втікаючи з таборів, брали з собою політичних. Їх називали «консерва». Бо вони їх просто їли дорогою, в тайзі… Я не хочу, щоб партія влади робила з опозиції на парламентських виборах «консерваторію» та харчувалася, перекладаючи незахищені голоси опозиції у свої виборчі кошики. Партія влади саме тому заборонила партійним блокам брати учать у виборах, щоб спеціальними законами закрити нам шлях до об’єднання. Однак ми мусимо відповідати гідно — об’єднатися в єдиний список на базі однієї партії. Це саме те, від чого у партії влади немає «антидоту». Коли я говорю про єдину опозицію, то маю на увазі об’єднання в один партійний список, окрім вище перелічених партій, ще й «Удару», «Свобо­ди», «Громадянської позиції», «Нашої України» на чолі з Валентином Наливайченком. Я вважаю, що це єдино можливий формат участі опозиції в парламентських виборах, принаймні у тому випадку, якщо ми хочемо перемогти і зберегти країну. Я вже зараз передчуваю, як «незалежні» політологи та соціологи на всіх каналах ТБ будуть аргументовано доводити, що Арсенію Яценюку не можна йти в одному списку з націоналістом Олегом Тягнибоком, що самому Олегові смертельно небезпечно єднатися з «олігархічною» «Батьківщиною», а Віта­лію Кличку не варто світитися в шерензі «старих облич». Саме так нас і хочуть не допустити до об’єднання. Але це — примітивна маніпуляція. Перефра­зуючи вислів про верблюда та вушко голки, можу сказати, що легше Арсенію Яценюку потрапити в Качанівську колонію (до мене, маю на увазі, на побачення, він десь тут ходить за парканом, я йому вдячна за це), ніж роз’єднаній опозиції виграти вибори… І для нас, відповідальних опозиційних партій, похід двома-трьома-чотирма… двадцятьма колонами — неприпустимий. Хочу навести всього три аргументи.  По-перше, існує дуже великий ризик, що «Свободу» і «Удар» не пустять до парламенту в останню хвилину. А це означає, що програють не Клич­ко, і не Тягнибок, і навіть не опозиція, — програє країна. Їхні голоси просто перекладуть за ПР, особливо у Східних та Південних регіонах, де монополія влади в комісіях майже тотальна (вони контролюють там усе, включно з наглядачами і членами комісій від опозиції, — ну така реальність, чого я буду тут перед вами щось імітувати). По-друге, природа демократичних опозиційних партій в Україні така, що коли вони пі­дуть на вибори окремо, то доро­гою забудуть, із ким насправді потрібно боротися. Вони так міцно зчепились у боротьбі між собою, так переконливо будуть доводити людям олігархічність, провладність, «тушкованість» та прокремлівськість одне одно­го, що, будьте певні, таки доведуть. Це ми вміємо… На жаль… Тому зараз ми зобов’язані прибрати всі, навіть мінімальні підстави та причини для самопоборювання між опозиційними партіями. А без єдиного партійного списку кандидатів у народні депутати — це неможливо. У будь-якому іншому варіанті ми істотно знизимо рейтинг кожної окремої опозиційної сили; істотно збільшимо табір «противсіхів», у якому й так демографічної кризи не спостерігається; не зможемо мобілізувати значну частину потенційних прихильників опозиції, які підуть голосувати, «якщо…» А це «якщо» сьогодні — тільки в наших руках. У результаті ж опозиція просто програє, а клани зміцнять свої позиції. Самі «найрозумніші» опозиціонери отримають по ордену від Януковича, народ відповість зневагою  а байдужістю. Все. У такому випадку посвідчення опозиційних депутатів стануть тільки перепусткою до парламентського буфету та засобом залякування представників ДАІ.  По-третє, іти окремими колонами неприпустимо, бо ми не зможемо проконтролювати результати виборів і запобігти фальсифікаціям. Досвід участі у виборах свідчить, що партія влади, діючи скоординовано на всій території України, з допомогою адмінресурсу завжди знайде способи, як стравити поміж собою або купити членів виборчих комісій. Від опозиції — всі люди, зі своїми слабкостями. І честь та гідність — це честь та гідність, а тисяча доларів — це тисяча доларів… Хіба не так?  На одній дільниці поділять «по-братськи» голоси «Бать­ківщини», на другій — «Фронту змін», на третій — «Удару». Ось і все, «кончились голоса»… Кожна опозиційна партія буде думати, що викрутила собі щось в окремому окрузі, але у фіналі виявиться, що «викрутила» так як треба тільки Партія регіонів. Ну не можна таким славним та розумним опозиційним лідерам допустити програш у заздалегідь переможній грі. Результат сьогодні програмуєте тільки Ви. Не об’єднатися сьогодні — це приблизно те ж саме, що Ліоне­лю Мессі «набратися по вінця» перед фіналом Ліги чемпіонів із «Реалом». Не маємо права ми програвати. Українці нам цього не вибачать. Ніколи…
—Ви стверджували, що «дійс­но реальним може бути тіль­ки об’єднання в єдиний партійний список на основі нейт­ральної партії». Чи можна вважати такими нейт­раль­ними партіями «Бать­ків­щину» і «Фронт змін»?  
Ні, не можна. «Батьків­щина» і «Фронт змін» сильні та впливові опозиційні партії, вони мають свої плани й інтереси і не є нейтральними, в тому розумінні, яке я мала на увазі. Але сьогодні час для реалізації нейтрального проекту, звичайно ж, втрачено. Сьогодні у нас — цейтнот, і організаційно неможливо знайти або створити нейтральну силу. Це вже утопія. Все треба було робити вчасно! «Батьківщина» не нейтраль­на, вона скоріш нейтронна для чинної влади, і я пишаюся тим, що п’ять політичних сил прий­няли рішення об’єднатися навколо неї. Це — приклад здатності опозиції ставити справу вище за особисті амбіції. Я щиро і від душі дякую за це Юрі Луценку, Сергію Соболєву, Борису Тарасюку, Арсенію Яценюку та їхнім командам. Але і партія «Батьківщина», своєю чергою, відкладає убік свою партійну символіку, прапори та амбіції. Ми йдемо в цей бій разом під національним прапором та національним гербом. І в серці, і на щиті. Є ще один важливий елемент організаційних домовленостей. Партія «Батьківщина» нікого не поглинає й не асимілює. У нас немає такої амбіції. Після перемоги на парламентсь­ких виборах усі опозиційні партії створять свої окремі групи та фракції, що входитимуть в єдину демократичну коаліцію. Це дасть можливість усім опозиційним партіям напрацьовувати свій авторитет, приймаючи правильні рішення, відповідно до власних програм та ідеологій.

Завжди Ваша —Юлія Тимошенко

Забужко позавидовала Януковичу,своему любимому писателю.

Власть продемонстрировала, какими черными суммами она оперирует в украинском книгоиздательском бизнесе. Так писательница Оксана Забужко прокомментировала информацию о том, что донецкое издательство "Новый мир" выплатила ПрезидентуВиктору Януковичу авторское вознаграждение в сумме 16,4 млн грн. за переданные ей имущественные права на издание его книг.

Забужко также отметила, что такая сумма свидетельствует о непрофессионализме власти и ее незнание книгоиздательского рынка Украины.

"В якобы похвальном замысле задекларировать хотя бы часть своих доходов, начать легализацию капиталов, показал насколько наша власть непрофессиональная. Вписали в декларацию цифры, которые свидетельствуют о том, что они не имеют даже малейшего понятия о рынке книгоиздательства в Украине. Не знают, что такое аванс, роялти, двухмиллионных в долларах авансов на планете Земля не получает никто. Стивен Кинг получает 500 тысяч доларов аванса. Для них реальное существование рынка книги в Украине - просто за гранью их воображения", - отметила писательница.

Также Забужко сказала, что авансов за ненаписанные произведения в Украине не платят.

"Этим шагом власть продемонстрировала, какими черными суммами она оперирует в украинском книгоиздательском бизнесе. Это объясняет, почему Табачник, не моргнув, говорил о себестоимости учебника - 600 гривен, что в принципе нереально. Можно, конечно и 6 тысяч себестоимость сделать - но это золотом писать надо. Легальный рынок, на котором мы столько лет пытаемся выжить и пытаемся донести до власти его проблемы, все это время украинскому политикуму не то, что мимо ушей, этот звук к ним в принципе не доносился", - отметила писательница.

Забужко также добавила: "Эти люди все это время на этих самых типографиях оперируют совсем другими суммами. Они занимаются бизнесом, только он не имеет никакого конечного выхода в книги для читателя. Эта цифра - ляп. Засветили несколько разные представления о книге у них и у нас. Мы говорим на разных языках, оперируем разными суммами. Теперь работа экспертам и журналистам с этими цифрами в руках разобраться, что же там на том черном рынке творится. Что представляют собой украинские типографии, чьи они, и кто на этом зарабатывает. Кроме того, ни один украинский издатель не платит авансов за еще не написанные произведения. Такая практика у нас не принята". Как сообщал MIGnews.com.uaПрезидент Виктор Янукович обнародовал декларацию об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера за 2011 год, согласно которой в 2011 году ООО "Типография "Новый мир" (Донецк) выплатила Президенту авторское вознаграждение в сумме 16,4 млн грн. за переданные этому издательству имущественные права.

В частности, издательство получило права на созданные в 2005-2010 годах Януковичем книги: "Год в оппозиции. В политике не бывает окончательных побед и поражений", "...И год при власти. От кризиса - к экономическому росту", "Преодолеть путь", "Как Украине жить дальше", а также на литературные произведения, которые в будущем будут созданы автором. Из полученной суммы авторского вознаграждения Януковичем в бюджет было уплачено 2,8 млн грн. налога на доходы физических лиц.

Как известно, упомянутые книги являются сборниками выступлений Януковича, которые бесплатно распространяет его партия. "Типография "Новым мир" известна тем, что заказывала печать в Австрии скандальной книги Януковича "Opportunity Ukraine", которая оказалась плагиатом и была изъята из продажи.

Європейський суд починає розглядати справу Луценка

7 квітня Європейський суд з прав людини розпочинає слухання у справі Юрія Луценка. Колишній міністр внутрішніх справ оскаржує свій арешт і тримання під вартою. Юрій Луценко був заарештований 26 грудня 2010 року. 27 лютого 2012 року Печерський районний суд Києва визнав його винним у скоєнні посадових злочинів і засудив до 4-х років позбавлення волі із конфіскацією майна. Апеляційний суд Києва має розглянути апеляцію на вирок Печерського суду 15 травня. Тим часом Європейський суд буде з’ясовувати, чи був арешт Луценка застосований суто у контексті кримінальної справи, чи такою була оцінка його політичної діяльності? Розглядати справу Юрія Луценка у Європейському суді будуть публічно і суд зважить практично вона всі аргументи адвокатів колишнього міністра.Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив доктор юридичних наук, професор Києво-Могилянської академії Станіслав Шевчук.

– На які аргументи захисту Луценка може зважити Європейський суд?

– Практично на всі аргументи захисту, які були висунуті адвокатами, наскільки я розумію із тих комунікацій, які поширені Європейським судом. Перш за все, це – стаття 3, стосовно неналежного поводження з ув’язненим, ненадання медичної допомоги, стаття 5 – непропорційне застосування арешту, точніше суворість цього арешту в контексті цієї справи. І, звичайно, дуже є серйозним і одночасно цікавим для розвитку нашої правозастосовної практики щодо України – це стаття 18. Суд вивчить: чи дійсно арешт Луценка був застосований у контексті суто кримінальної справи, чи навпаки це було прикриттям, точніше своєрідна оцінка політичної діяльності пана Луценка? Тобто чи всі цілі застосування Кримінально-процесуального кодексу були передбачені не скільки для переслідування його, як кримінального злочинця, за думкою влади, а більше для того, щоб його вилучити із політичної боротьби.

– Чи набуде чинності рішення Європейського суду одразу, чи, можливо, потрібні будуть додаткові рішення?

– Справа Юрія Луценка має дуже серйозне значення, оскільки в Європейському суді відбувається публічне слухання, що є рідкістю в контексті справ проти України. Після стадії публічних слухань, суд буде вирішувати справу локально, між собою, в закритому режимі. Після закінчення публічних слухань, Європейський суд з прав людини має намір оприлюднити на своєму сайті відповідну інформацію, а також за тиждень оголосити дату оприлюднення рішення.

– Зокрема, віце-президент Єврокомісії, Верховний представник Євросоюзу з питань закордонної політики Катрін Аштон заявляла, що буде спостерігати за процесом. Може це вплинути на розгляд справи?

– Безсумнівно, за процесом Луценка спостерігають всі європейські політики і не тільки європейські, але й політики інших країн. Можна сказати, що вся західна юридична громадськість спостерігає за цим. І це не випадково, оскільки Україна, вступаючи в Раду Європи, сама добровільно взяла на себе зобов’язання дотримуватися Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних них свобод, а також в гарантувати верховенство права та захист прав людини. І більше того, в контексті, забезпечити вільні, неупереджені та чесні вибори у жовтні 2012 року.