Виборам у Грузії передувала масштабна війна компроматів

Президент Грузії Михайло Саакашвілі визнав перемогу опозиції на виборах до парламенту за партійними списками, але підкреслив, що правляча партія лідирує по одномандатних округах.

"Ми повинні навчитися працювати разом, незважаючи на напружену передвиборчу кампанію", - сказав пан Саакашвілі, виступаючи по телебаченню.

Ще до закінчення голосування головний конкурент правлячої партії, опозиційна коаліція мільярдера Бідзіна Іванішвілі "Грузинська мрія", закликала прихильників зібратися ввечері в центрі Тбілісі, щоб "відзначити перемогу" під час голосування на парламентських виборах.

"Ми нікому не дозволимо вкрасти наші голоси. Ми чекаємо вас. Відзначимо перемогу разом і захистимо наші голоси… Готуйтеся до перемоги!" – сказано в повідомленні на сайті "Грузинської мрії".

Сам Бідзіна Іванішвілі не брав участі у виборах, оскільки не є громадянином Грузії.

"Влада спотворили конституцію, тому я і не беру участі у виборах. Я прийшов для відновлення справедливості", - сказав опозиційний лідер журналістам на виборчій дільниці, куди він прийшов вранці разом з дружиною.

Як зазначає кореспондент Російської служби Бі-бі-сі в Тбілісі Ніна Ахметелі, нинішні вибори в Грузії мають найважливіше значення, оскільки вже наступного року, після президентських виборів, парламент і прем'єр-міністр отримають значно більше повноважень, ніж президент.

Згідно з ухваленими раніше змінами до конституції Грузії уряд стане найвищим органом виконавчої влади. Президент буде лише формально пропонувати кандидатури на посаду прем'єра, і лише ті, які йому спочатку запропонує парламенту.

Президент Грузії Михайло Саакашвілі, якого підтримує правляча партія "Єдиний національний рух", вранці також прибув на виборчу дільницю разом зі своєю родиною.

"Я вважаю, що сьогоднішній день дійсно історичний для Грузії, тому що сьогодні вирішується доля нашої державності", - сказав президент.

Незадовго перед виборами він закликав громадян країни "голосувати з холодним розумом".

За словами президента, 1 жовтня вирішується, чи зможе Грузія зберегти свободу, за яку боролися багато поколінь.

"Завтра вирішується дуже важливе, епохальне питання - яку країну ми хочемо мати і чи хочемо ми, щоб у нас була країна", - заявив пан Саакашвілі у відеозверненні, поширеному в неділю.

"Ми ніколи в нашій історії не були так близькі до Європи. Завтра у нашого ворога останній шанс зіштовхнути нас з цього шляху незалежності", - додав він.

Противники грузинського лідера говорять про порушення прав людини в інститутах країни, що перебувають під контролем Михайла Саакашвілі.

bbc

Прихильники опозиції святкують перемогу в Тбілісі ще до завершення офіційного підрахунку голосів

Опозиційний блок мільярдера Бідзіни Іванішвілі "Грузинська мрія" лідирує на парламентських виборах в Грузії. Він набирає понад 52,7% на голосуванні за партійними списками після підрахунку 15,35% поданих бюлетенів.

За даними, опублікованими на сайті ЦВК Грузії, партія президента Михайла Саакашвілі "Єдиний національний рух" отримує 42%.

Однак вибори в Грузії проводилися не тільки за партійними списками, але і за мажоритарними округами, в яких йде боротьба за 73 зі 150 місць в парламенті. Згідно з попередніми даними ЦВК у мажоритарних одномандатних округах, кандидати від опозиції і правляча партія йдуть практично нарівні.Інші партії поки набирають менше 5% голосів, необхідних для проходження в парламент. За даними ЦВК Грузії, явка на виборах склала 61%.

Раніше партія "Єдиний національний рух" заявила, що вона здобула впевнену перемогу у 53 одномандатних округах із 73.

Мільярдер Бідзіна Іванішвілі після закінчення голосування заявив у виступі на телеканалі TV9 про перемогу опозиції. "Ми перемогли! Грузинський народ переміг!", - сказав Іванішвілі.

Прихильники опозиції вночі зібралися на Площі свободи в центрі Тбілісі, щоб "відзначити перемогу" на парламентських виборах, повідомляє кореспондент Російської служби Бі-бі-сі в Тбілісі Ніна Ахметелі.

Присутні розмахували партійними прапорами з числом 41 (номер "Грузинської мрії" у виборчому списку), автомобілі масово сигналили. Люди, деколи навіть незнайомі, вітали й обнімали один одного.

"Я в прекрасному настрої, - сказав, широко посміхаючись, житель Тбілісі Георгій Дадіані. - Сподіваюся, все буде добре - я просто, хочу щоб у цій країні щось змінилося на краще".

"Ми нікому не дозволимо вкрасти наші голоси. Ми чекаємо вас. Відзначимо перемогу разом і захистимо наші голоси. Разом дочекаємося результатів паралельного підрахунку голосів та екзит-полів. Готуйтеся до перемоги!" - сказано в повідомленні на сайті "Грузинської мрії".

"Найголовніше зроблено - Грузія зробила крок, який говорить, що Грузія - вже європейська країна. Це вперше в Грузії змінюється уряд, змінюється влада шляхом парламентських виборів. Такого у нас ще ніколи не було, - сказав в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі кандидат від опозиційного блоку "Грузинська мрія" Леван Бердзенішвілі. - Це мене тішить найбільше".

За його словами, у нього немає побоювань щодо того, що партія Саакашвілі в підсумку може виявитися в більшості в парламенті завдяки перемозі в одномандатних округах.

"У Грузії всі мажоритарії належать тому, хто перемагає в пропорційних виборах ... В цьому відношенні я абсолютно впевнений, що всі мажоритарії, навіть ті, які, можливо, переможуть від імені "Єдиного національного руху ", завтра або вже сьогодні приєднаються до справжніх переможців", - сказав він.

Проте президент Грузії Михайло Саакашвілі в понеділок увечері заявив, що результати виборів ще підраховуються і потрібен час, щоб усе прояснилося. Він визнав, що, згідно з даними опитувань на дільницях, перемогу за партійними списками одержує опозиція, але в мажоритарних округах перемогу, за його словами, з великим відривом отримає "Єдиний національний рух".

Президент Саакашвілі визнав успіх опозиції на виборах ще в день голосування

Грузинський парламент складається з 150 місць. Бідзіна Іванішвілі в інтерв'ю агентству Рейтер сказав, що його партія сподівається отримати в парламенті не менше 100 місць.

Сам Бідзіна Іванішвілі не брав участі у виборах, оскільки не є громадянином Грузії. "Влада спотворили конституцію, тому я і не беру участі у виборах. Я прийшов для відновлення справедливості", - сказав опозиційний лідер журналістам на виборчій дільниці, куди він прийшов уранці 1 жовтня разом з дружиною.

Нинішні вибори в Грузії мають дуже важливе значення, оскільки вже в наступному році, після президентських виборів, парламент і прем'єр-міністр отримають значно більше повноважень, ніж президент.

Відповідно до прийнятих раніше змін до конституції Грузії, уряд стане найвищим органом виконавчої влади. Президент буде лише формально пропонувати кандидатури на посаду прем'єра, і лише ті, які йому спочатку запропонує парламент.

Про суттєві порушення в ході голосування і підрахунку голосів не повідомляється. Найбільш серйозним повідомленням про можливе порушення, як передає кореспондент РОсійської служби Бі-бі-сі у Грузії, стала заява правозахисної організації "Transparency International - Грузія".

Посилаючись на свого спостерігача, правозахисники стверджують, що на одній з виборчих дільниць Хашурського району під час підрахунку голосів у підсумковому протоколі було зафіксовано, що "Грузинська мрія" отримала найбільше голосів, проте невдовзі по тому на ділянці з'явилися озброєні люди, які змусили всіх спостерігачів покинути будівлю.

"У результаті був написаний новий підсумковий протокол, в якому вже переміг "Національний рух", - ідеться в заяві організації.

МВС Грузії раніше розповсюдило заяву, в якій категорично спростувало повідомлення про застосування поліцейськими сили.

У повідомленні говориться, що "поліцейські забезпечували охорону периметра цих (виборчих) дільниць, коли там виникли певні проблеми".

За словами Саакашвілі, ця виборча кампанія створила напружений емоційний фон у грузинському суспільстві.

Хвиля протестів почалася в Грузії після показу відеокадрів знущань і сексуальної наруги над ув'язненими однієї з тбіліських в'язниць менш ніж за два тижні до дня голосування.

Мільярдер Бідзіна Іванішвілі не голосував, бо не є громадянином Грузії

Опозиція, приводячи в приклад "тюремний скандал", звинувачувала владу в насильстві і порушеннях прав людини.

"Система Саакашвілі повинна бути зруйнована! Всі в цьому переконалися, і Захід також не закриє очі на це беззаконня, на це немислиме насильство. Це вже міжнародний скандал", - заявив лідер опозиційної коаліції Бідзіна Іванішвілі, виступаючи на акції своїх прихильників в Тбілісі в суботу.

На думку грузинського політолога Гії Нодіа, до "тюремного скандалу" правлячій партії з високою ймовірністю можна було передрікати перемогу в парламентських виборах.

Грузинський експерт Рамаз Сакварелідзе каже, що порушення прав людини з боку влади вже давно підживлювали невдоволення урядом і протестний накал в Грузії. Прихід у політику Іванішвілі в жовтні минулого року лише згуртував опозиційний електорат навколо мільярдера.

"Національний рух" створив у країні таку ситуацію, коли люди почали шукати вихід, - сказав в інтерв'ю Бі-бі-сі Сакварелідзе. - Було кілька спроб, але опозиція виявлялася нездатною запропонувати вихід, поки не з'явилася людина, в патріотичності якої співвітчизники не сумніваються і яку вони готові підтримати".

bbc.

Сергій ВЛАСЕНКО

Когда после краха Наполеона Бурбоны в обозе триумфирующих союзников вовзратились в новую Францию, они решительно не хотели заметить изменения, произошедшие в стране после революции и крушения династии. Ничего не забыли – и ничему не научились. Это было о них – и это привело к следующим сокрушительным потрясениям. В будущем пословица, родившаяся у французов при взгляде на флаги с лилиями, будет применяться снова и снова. Мы, собственно, живем под управлением таких вот донецких Бурбонов – они вовсе не забыли свой крах в 2004 году – но так ничего и не поняли и вновь ведут Украину к новым бедам.

Украину накрыл клан олигархов

Когда после краха Наполеона Бурбоны в обозе триумфирующих союзников вовзратились в новую Францию, они решительно не хотели заметить изменения, произошедшие в стране после революции и крушения династии. Ничего не забыли – и ничему не научились. Это было о них – и это привело к следующим сокрушительным потрясениям. В будущем пословица, родившаяся у французов при взгляде на флаги с лилиями, будет применяться снова и снова. Мы, собственно, живем под управлением таких вот донецких Бурбонов – они вовсе не забыли свой крах в 2004 году – но так ничего и не поняли и вновь ведут Украину к новым бедам.

Впрочем, это как раз не удивляет. Удивляет то, что человек, который был знаменем и символом этого краха, тоже оказался таким Бурбоном. Виктор Ющенко так и не смог правильно оценить изменения в стране, происшедшие после его прихода на пост президента страны – и в особенности после ухода. Как свергнутый монарх, он полон ненависти к тем, кого привык ненавидеть – и любви ко времени, которое уже не вернуть, времени, когда еще не все понимали, что он – просто голый король.

Предвыборная кампания этого человека полна противоречий. С одной стороны, он критикует сражающиеся олигархические кланы – власть и оппозицию  – будто не замечая, что это не 2004 год, когда он был ставленником одного олигархического клана, а Янукович другого, что сегодня власть – это и есть сплоченный олигархический клан, а в оппозиции остались те, кто хочет изменить страну или, в крайнем случае, те, кому не нашлось места в сплотившейся олигархической колонне. С другой – привычно уверяя сограждан в том, что у них нет выбора, он совершает путешествие в Брюссель, чтобы фактически поддержать попытки ненавидимого им олигархического клана еще какое-то время пограбить любимую им страну за счет европейских денег.

Фото: Макс Левин

С началом избирательной кампании Ющенко не устает перечислять свои достижения

С одной стороны, он ведет на выборы пускай полумертвую, но все-таки существующую и возглавляемую им «Нашу Украину», с другой – фактически призывает избирателей отдавать голоса за «Свободу». И дело даже не в том, что Ющенко, критикующий объединенную оппозицию, не желает замечать ее фактического союза со «Свободой». А в том, что политик, еще недавно утверждавший свою приверженность европейским ценностям, становится на сторону партии, фактически эти ценности отбрасывающей. Да, в «европейскости» Ющенко всегда были ментальные бреши, да ему всегда хотелось чувствовать себя скорее большим Тягнибоком, чем маленьким де Голлем, но его внешнеполитические действия на посту президента все же были направлены скорее в будущее, чем в прошлое. И оказалось, что даже эта, пусть и декларативная, связь с будущим была для Ющенко вынужденной и неприятной.

Могут сказать, что это не имеет никакого значения, что Ющенко давно уже политический труп, что рядa неблаговидных поступков, совершенных этим человеком в последний период его пребывания на посту главы Украинского государства и в особенности после отставки с поста президента, достаточно, чтобы вообще о нем не вспоминать – и если бы не информационная поддержка прогосударственных СМИ, о заявлениях Ющенко вообще никто бы не знал. Но опасность деятельности Ющенко состоит не в том, что он фальсифицирует настоящее, а в том, что он уничтожает прошлое – прошлое людей, которые выходили в его поддержку на Майдан и теперь убеждаются, что человек, ради победы которого на выборах они готовы были рисковать здоровьем, жизнью и безопасностью, ничем не отличается от тех, против кого они выступали. Этот вирус послемайданного разочарования и стал орудием, с помощью которого донецкие Бурбоны установили полный контроль над деморализованной страной. А Бурбон из Безрадичей делает все возможное, чтобы украинцы не выздоровели никогда.

Фото: klichko.org

1. 18 сентября Институт исследований регионального развития Украины опубликовал результаты исследования, в соответствии с которыми рейтинг «УДАРа» составляет 15,7%, а «Батьківщини» – 14,6%. Однако к этим данным сразу же возникла масса вопросов, большинство из которых озвучила И. Бекешкина:

Кілька українських телеканалів та сайтів поширили сумнівний рейтинг політичних партій, за результатами якого лідирує Партія регіонів та «УДАР Віталія Кличка». Про це в коментарі Тиждень.ua повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

«Цей інститут справді існує. Однак дуже сумнівно, що він проводив якесь опитування, тому що на його сайті про це немає жодної інформації. Остання інформація на цьому сайті датується осінню 2009 року», – зазначила Бекешкіна.

…Водночас, за її даними, «цей інститут фігурує як місце роботи Івана Надєїна – 65 номер у списку Кличка».

Причем гораздо более важен не сам факт появления этих результатов, а то, что для их распространения используются рейтинговые телеканалы. Руководители СМИ, как правило, могут отличить серьезную социологическую компанию от предвыборной «шарашки», рисующей любой заказанный рейтинг. И если в новости попадают данные именно «шарашки», то это ж-ж-ж – неспроста.

2. 26 сентября были опубликованы свежие рейтинги КМИС. В них «УДАР» также опережает «Батьківщину», вырываясь на второе место. Казалось бы, остается только развести руками. От результатов Института исследований регионального развития можно просто отмахнуться, т.к. непонятно, на какой коленке они рисовались, и проводился ли опрос вообще. Но КМИС – организация серьезная, занимающаяся исследованиями постоянно (а не только во время выборов). И они на их данные действительно можно положиться. А значит, их не нужно принудительно распространять с помощью «Интера» и «Первого» – СМИ сами с охотой возьмут новость от компании с репутацией. В том-то и дело.

Случается, что по условиям контракта с заказчиком, социологическая компания может огласить только те результаты, которые разрешает заказчик. В этом случае, скорее всего, так и случилось. КМИС огласил результаты от всех опрошенных, без пересчета на явку. А специалистам известно, что избиратель партии «УДАР» отличается меньшей стойкостью по сравнению с избирателем «Батьківщини». Т.о. реальный рейтинг «УДАРа» мог быть ниже, но «благодаря» заказчику, этого не видно.

К слову, заказчик – «темная лошадка». Некая компания AlphaVu (Вашингтон), основанная Скоттом Вилкинсоном и занимающаяся «…внедрением новых политических технологий». Впрочем, это как раз очевидно – внедряют, и довольно успешно. Так успешно, что одним заказом чуть не похерили репутацию КМИСа.

Учитывая, что:

– в распространении информационной волны о небывалой популярности партии «УДАР» участвовали телеканалы «Интер» и «Первый Национальный»;

– первыми о возможности выхода «УДАРа» на второе место заговорил представители ПР и близкие к ним социологи,

вывод напрашивается сам собой: организатор этой информационной кампании имеет отношение к власти. А вот в какой мере в эту кампанию вовлечена сама партия «УДАР» – непонятно. То ли ее руководители предпочитают не вмешиваться в ситуацию, поскольку она им тактически выгодна. То ли молча выполняют некие непубличные договоренности. Но в обоих случаях молча.

Хотя это как раз тот случай, когда молчать не надо. Шутка ли – партия, стартовавшая с 4-5% поддержки избирателей, увеличивает за время избирательной кампании свой рейтинг почти втрое и выходит на второе место. Поэтому, «Почему молчит Кличко» – это хороший вопрос.

Иван Бодрийяров

blogs.lb