Щойно чисто випадково подивилась мультфільм "Машенька" 1992 року виробництва. Рєбята, це винос моСка. Заборістая дурь була в авторів, що сказати. Дітям краще не показувати. Але це, я так розумію, мульт, який надихнув створити тупєйший і дурнуватий "шедевр" московської анімації  Маша и медведь.
Спочатку я не зрозуміла, а потім чота ржу. Рекомендую для підняття настрою. Якщо не злякаєтесь.

Взагалі хотілось умерти, нащо мучитись. Взагалі нащо це все. Все рівно всі помремо. Постгрипозні думки. Реально, думала того... та й зараз теж не дуже. Мама погоджується на хімію. Це і є ця жадоба життя? а вона не знає, що в неї онко, просто сліпо слухається лікаря. Після такого ж грипу, як у мене, після операції... Я тут намучилась так, що не знаю, чи погоджусь колись на якісь операції, складне лікування і проч. Слабачка? може й так... реально, коли падаєш по дорозі з туалету до ліжка... ну його нафік таке життя. От Хем теж не хотів цього. І застрелився.
Девушка пела в церковном хоре
О всех усталых в чужом краю,
О всех кораблях, ушедших в море,
О всех, забывших радость свою.

Так пел ее голос, летящий в купол,
И луч сиял на белом плече,
И каждый из мрака смотрел и слушал,
Как белое платье пело в луче.

И всем казалось, что радость будет,
Что в тихой заводи все корабли,
Что на чужбине усталые люди
Светлую жизнь себе обрели.

И голос был сладок, и луч был тонок,
И только высоко, у Царских Врат,
Причастный Тайнам,- плакал ребенок
О том, что никто не придет назад.

Моя дитина на Миколая замовила мікроскоп. Ясно, що це має бути дитячий чи шкільний прибор. Але от як вибрати і від чого відштовхуватись? Дитині 10 років. Штука ця цікава, але не хочеться купити просто іграшку, а на щось людське грошей нема. Хто з таким стикався, буду щиро вдячна за поради.

Їх багато, але згадалось таке. Як ми з дідусем ходили в ліс по ялинку, правда, завжди виходило, що по сосну. Зимовий ліс заворожує. Там так тихо, просто аж лячно стає. Особливо увечері. Тихо-тихо, сніг глибокий, чистий. Більш ці почуття ніколи і ніде не повторились. Тільки, коли я була маленька, я так боялась зимового лісу.
Не буду робити окремий блог. Але день у мене дуже сумний. Мамі зробили операцію. Розрізали і зашили. Виліз рак, знову. Після першої операції пройшло 12 років. І от знову. Але видалити пухлину не вдалось, зрослася з артеріями. Вона не знає, лікар велів не казати. Мушу посміхатись і підтверджувати офіційний діагноз про грижу. Отакі тепер у мене спогади про зиму будуть.

ось хоч пиріг із м*ясом чи що... Кіш називається. Пригощайтесь.

Особисто я дуже люблю етнічний стиль. І не тільки український. До речі, вишиванки не маю. Отакий швець без чобіт. Зате в мене є кілька етнічних тунік, в тому числі автентична африканська. Чорно-біла, шита вручну. В секонді купила, уявляєте? Новеньку! а ще нещодавно викупила в стокові прекрасну туніку арабську, розшиту бісером.
Також я ношу етно прикраси. І українські, які сама роблю, як ви знаєте, і інші. Маю кілька мідних браслетів індійських, африканські бусики зі слонової кістки, кубинське дерев*яне кольє.
От вирішила на сайт свій написати статтю про моду на етно, можна тут прочитати, кому цікаво http://oberegy.org.ua/index.php?id=news&post=rsrr-ssryors-srrrr-r-rrrr
а в якості картинок будуть віночки знайомої майстрині Віри, яка робить їх напрочуд гарними і якісними. Це не Китай, не розваляться.

Купити можна тут http://oberegy.org.ua/magazin/?catid=2 або дам посилання на її сторінку в ВК.

Ну і традиційно опитування

Моя київська замовниця повідомила, що пишні буси з бісеру користуються меншим попитом, бо вони важкі. Ну але як не хочуть наші модниці терпіти зайву вагу, то от зробила такі. Вони мають всього 20 рядків замість колишніх 40. І довші на 5 см. Бо пишні буси кращі біля шиї, а ці можна одягати, наприклад, на светрик. Перше кольє з металевими шармами бронзовими. Виглядає доволі етнічно. Колір бісеру фотік не передав, він больше до коралового, ніж рожевого. Красиво вийшло.

А ці дуже життєрадісного лілового відтінку. Там ще крупний бісер присутній, тому виглядають непогано.

Кому цікаві ціни, а вони відверто смішні, то прошу сюди
http://oberegy.org.ua/magazin/?pid=27&catid=16
і сюди
http://oberegy.org.ua/magazin/?pid=26&catid=16

Пишу блог і для себе, щоб пам*ятати цю прикрість, і для інших, хто може попастись, як я.

Отже місяць назад захворіла. Спочатку кашляла, потім і нежить підтягнувся, хоча в мене, зазвичай, навпаки. От яке в українській ємне слово для забитого шмарклями носа - НЕЖИТЬ. Тобто жить з цим не можна. Для мене то взагалі мука, бо я й так погано сплю, а коли тече з носа, то й зовсім не можу спати. І от для усунення проблеми купила нафтизин. Я віддаю перевагу простим рішенням, до того ж він копійчаний. Скажу зразу, що більш дорогі аналоги діють так само, а коштують як рукав норкової шуби, не менше. Діє нафтизин швидко, носик стає чистим і спи собі сама чи як вже вийде. Користувалась тільки на ніч. Потім стала капати і вдень, і кілька раз вночі, бо раптово закладало носа так, що ставала схожа на рибину на березі. Одного разу навіть жахи приснились, що задихаюсь. Вскочила і давай капати той нафтизин просто посеред ночі. І аж спати після цього боялась.

Я лікуватись не люблю, саме пройде. А тут бачу, що мій НЕЖИТЬ ну ніяк не проходить. Ніс забитий, дихати не можу. Без нафтизина заснути не можу. І от мене перемикає, що це вже не НЕЖИТЬ, це залежність. Лізу просто вночі в інет... а там! людоньки, то я ж в наркомана нафтизинового перетворююсь! Є історії в інеті про те, що люди десятками років сидять на нафтизині, і ніс уже ніколи не буде дихати нормально. Тільки операція.

І я вирішую боротись. Добрі люди в інеті, дай їм Бог здоровлячка, радять таке: різко відмовлятись не можна, бо буде ломка. Треба почати капати тільки в одну ніздрю, а іншу не чіпати. Нафтизин добре діє, тому дихати одною дірочкою можна легко. Відмовилась від капання вдень. Тільки вночі. Вдень терплю. Ще перебування на свіжому повітрі допомагає. Іншу ніздрю лікую паралельно  піновітом. На маслі ефірному краплі, наші, аналог дорогого піносолу. І водичкою з морською сіллю кожну годину носа мию. Стало ттт краще. Вночі крапаю пару раз, але вже нема страху задихнутись. Нафтизин закінчується. Куплю щось дитяче, так теж радять, там менша концентрація. А далі, дасть Бог, спригну. Отакі справи, панове. І не знаєш, бувало, де тебе біда чигає.

Пи.Си. Найстрашніше, що всі краплі, які нам нав*язує реклама для полегшення носового дихання, теж судинозвужувальні і теж викликають залежність. Але вони до того ж дорогі страшенно. Майте це на увазі. З нешкідливих крапель знаю тільки піносол чи піновіт. О! у мене теж блог великий вийшов.

Сплівся вчора отакий чохол для планшету. Готові такі дорогі! Хотіла шити, але щось душа не лежить. Щодо ниток, то вони доволі цікаві, до того ж майже зі смітника. Принесла мені їх знайома, яка відбила пакет з ними від викидання у своєї сусідки. Вони імпортні, але десь 80-х років, букле, фактура вражаюча. Важкі, товсті і не дуже хороші у роботі. Видно зразу, як прогрес торкнувся пряжі, бо сучасні нитки для в*язання набагато приємніші в роботі. Валялись ці нитки довго, але таки прилаштувала. Застібатись буде чохол на ґудзики. Потім пришию.
До речі, завдяки шановним іушкам і іуашникам стаття оця про потрібне з непотрібного  http://oberegy.org.ua/index.php?id=news&post=rsrrsr-rrsryo-ryor-rrrsrrss-rrsrr-srrryorryo-ssrrrryo  індексувалась на диво швидко. Так що дуже вдячна. Я вже наступну наваяла, але про неї окремий блог зроблю.
Гріємося всі, котик, планшет і я під ковдрою.

З*явилось трішки вільного часу, тому вирішила посеошнічати зі своїм сайтом. Не все ж на дядю працювати, до того ж дядя у відпустці, тому можу і своє зробити. Зробила статтю, з ключовими словами, підзаголовком і списком, все як книжка пише. Зараз Гуглу все ще це цікаво, але більше все ж цікавить його унікальність та потрібність тексту користувачу. Старалась, щоб було цікаво. Мої статті індексуються ну дуже довго, тому блог зробила в допомогу. Буду вдячна, як пройдете за посиланням. Хотіла там відео вставити, але не можу поки. Потім допрацюю.
Отже, стаття
Зараз наш світ гостро страждає від затяжної екологічної катастрофи, тому дуже актуальним стає питання переробки сміття Читати далі https://oberegy.org.ua/article-308-nuzhnie-veschi-iz-nenuzhnih-veschey-svoimi-rukami.html

Пи.Си. Гуляю з собакою дуже рано. Сьогодні була свідком того, як два молодих чоловіка, чисто і доволі пристойно одягнутих, правда з характерними ознаками наркоманії на обличчях, рились у смітнику. Довго і ретельно. У сумках папір, упаковки, пляшки ще щось. Не можу зрозуміти, невже не можна піти працювати? Дуже сумно на таке дивитись.