хочу сюда!
 

Александра

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-47 лет

Подушечки

  • 18.11.21, 18:11

Божечко, як же болить голова… Киця Мурка, що м’яко ступає по долівці, ніби по голові ходить, так гучно і боляче. Ця біль ставала все нестерпнішою, вичавлюючи можливість почувати щось інше, крім цієї болі.  Лариса вже котру ніч ніяк не могла заснути…

 «Десь голову тобі надуло» - бідкалась мама Олена.

 Це був жовтень 1951 року. Донечці Ларисі – лишень 13 років. Невже менінгіт?!

В колгоспі тільки-но завершили польові роботи, але кожен вечір в конторі неподалік ще був «наряд назавтра». Там вирішувалось, що будуть робити колгоспники на наступний день. Микита Прокопович, фронтовик, що прийшов з війни з пораненнями, медалями і орденами, серед яких були «За відвагу» і вишнева Червона Зірка, тепер – голова місцевого колгоспу. Вирішила йти до нього, прохати, щоб завтра виділили їздового на безтарці. Треба везти Ларису в райцентр до лікарів, рятувати дитину. Він вислухав жінку і сказав: «Не треба вам нікуди їхати. Іди до крамниці, купи пляшку горілки і зроби дитині компрес на голову.» І пояснив, як правильно це зробити.

Олена до ночі ще встигла купити пляшку горілки. І на голову вимученої дівчини була прилаштована конструкція з горілки, шматка натуральної тканини, якоїсь плівки чи паперу і теплої хустки з овечої шерсті.   Лариса занурилась в цілющий сон. Лиш мама не спала, всю ніч прислухаючись до дихання своєї кровиночки…

Проснулась Лариса аж під обід. Надворі світило яскраве сонечко, а голова… Вона зовсім не боліла! А за два-три дні із нариву на голові витекло та-ак багато гною, що утворилася чималенька ямка. Але те було вже такою дрібницею, адже  життя знову засяяло різноманітними барвами. А слід від нариву поступово зник.

Мама Олена на радощах дала тоді Ларисі аж 7 рублів, всі, які були в хаті, і сказала: «Купи собі подушечок, з фруктовою начинкою і цукровою присипкою, ти ж їх так любиш!»

Лариса купила пів кілограма. І ласувала декілька днів, по дві-три цукерки.  Таке собі «свято життя» )


Єдиний син Микити Прокоповича і його дружини Варвари – Вадим, три з половиною роки відслужив у армії, на Далекому Сході. А Лариса навчалася в педучилищі з 1952 по 1956-й. В жовтні того ж 1956 року Вадим одружився з Ларисою. Йому було 25, а їй – 18 років. Він потім не раз ще купував своїй молодій дружині подушечки з зарплати, під не зле бурчання Варвари)

Микита Прокопович пізніше працював столяром у колгоспі. А після роботи до нього доволі часто приїздили люди зі своїми бідами. Він був знаним «костоправом», вивихи рук і ніг вправляв. І зазвичай після цього виголошував свою «коронну» фразу: «Вдома покладете компрес»

Коли вийшов на пенсію, майстрував з дерева (до сих пір збереглися його столи і стільчики), а також дуже полюбляв рибалити. Якось влітку 1983 року він  на плоту рано-вранці в черговий раз виплив посеред ставка, де найкраще карасики ловились. Але підійшов час обіду, а Микита все не повертався зі своїм уловом. Лариса пішла погукати батька на обід. А він лежав на плоту горілиць. Інсульт! На другий день його не стало…

Вадим і Лариса разом уже 65 років. Йому в цьому році нещодавно виповнилося 90, а їй – 83. Вони – мої тато і мама. Нехай небо буде прихильним до наших батьків. Як добре, коли є до кого їхати у батьківську хату)

P.S. Пам'ять -  штука, що іноді видає... Ну-у дуже точні спогади, а іноді - дещо помилкові. Бо з часом все замилюється, переплітається з пізнішими подіями.

Мама ще розказувала, що пізніше, коли її свекор працював у колгоспній плотні-кузні, то один чолов'яга приніс їм гроші, рівно 2 рублі 87 копійок, бо так коштувала пляшка горілки. Чоловіки, що працювали в плотні, тоді жартували: "Ну, ти міг хоча б трояку принести? От ці копійки зараз посипляться у тирсу випадково. Як ми їх там знайдемо?"

До речі, ціна на цукерки мені здалась завеликою - 14 рублів за кілограм. Та мама впевнена, що саме за пів кілограма заплатила 7 рублів.
Якщо врахувати, що через 10 років, у 1961 році, грошова реформа зменшила вартість товарів у 10 разів, то такі цукерки після реформи вірогідно коштували 1 рубль 40 копійок за кілограм. Це вже близько до тих цін, які пам'ятаю я)






Бабуся Олена з дідом Миколою



Дідусь Микита і бабуся Варвара
28

Комментарии

118.11.21, 18:32

Трогательно и великолепно.

    218.11.21, 18:50Ответ на 1 от сказо4ник

    Дякую.

      318.11.21, 18:52

        418.11.21, 18:54

        Дуже... багато думок навіює...

          518.11.21, 19:10

          гарний такий текст,теплий


          одне не зрозуміло- звідки в 1951 плівка ?
          (с)посаджена конструкція з горілки, білої натуральної тканини, плівки і теплої хустки

            618.11.21, 19:13Ответ на 5 от disu

            ну, може цупкий папір.
            Або плівка з натуральної шкіри.
            Так було розказано мамою, а я не уточнила

              718.11.21, 19:13Ответ на 5 от disu

              завтра перепитаю)

                818.11.21, 19:15Ответ на 5 от disu

                Вона можливо і не пам'ятає вже таких подробиць.

                  918.11.21, 19:15Ответ на 5 от disu

                  Самій цікаво стало)

                    1018.11.21, 19:16Ответ на 7 от МятежнаЯ

                    завтра перепитаю)дякуюбо іноді задумуюсь-ЯК наші батьки тоді жили без оцього нашого сьогоднішнього різноманіття пакувань?

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      4
                      5
                      6
                      8
                      предыдущая
                      следующая