Казка про чарівний контакт

Цю казку я придумала кілька років тому. Мені вона здається досить смішною. Сподіваюсь, комусь вона сподобається. Це історія про роботів, тому деякі слова, на мою думку, потребують роз'яснення.

Хратка - це хатка, але роботична. Заморок - роботичний замок. Хрудель - багатий феодал. Дюмель - бідний робот, який не має власної нерухомості або інших способів отримання грошей не беручись за холодну воду. Барій - хімічний елемент. Телерадіофон - апарат, схожий на радіотелефон, але розрахований на значно більші відстані. Пронеділок - день тижня за роботичним календарем. Співпадає з нашою суботою.

Казка про чарівний контакт

В одному лісі стояла багата уранова хратка. У ній жив немолодий хрудель на ім'я Сколопендріус. Він був злий, жадібний і дуже багатий. Його ніхто не любив, тому хрудель зовсім не мав сусідів. Але це його анітрохи не турбувало, бо він думав лише про багатство. Та одного разу він витратив половину своїх грошей і купив собі землі в найближчій державі, а хратку перебудував на нове місце. Сколопендріус був дуже скупий, і місцеві селяни швидко збідніли, а він - розбагатів. Хратку розібрав, уран, з якого вона була зроблена, продав, а на її місці побудував собі барієвий заморок.

У цьому селі жив і молодий дюмель Тресель, який умів робити різні машини, від маленьких машиночок до гігантських машинерій. Коли в цей край прийшов Сколопендріус, він був у сусідньому селі на ярмарку, купував діоди та дюбелі. А як повернувся й дізнався про тирана, узявся за роботу. Узяв бочку, насипав старих транзисторів, трансформаторів та сенсорних пластин, залив усе це електролітом, і залишив бродити три дні. На четвертий день він досипав діодів і ввімкнув свого радника, якого щойно створив. Тресель запитав: - Ти знаєш про Сколопендріуса? - Так. Ти заклав мені цю інформацію, - відповів радник. - Дай пораду, скажи, що зробити, щоб звільнитися від нього. На розв'язання задачі даю годину.

Радник загудів... І от що почув Тресель через годину:"Я знаю, що в 1310-му царстві, 2250-му королівстві живе лицар-розбійник Ретрансляріус. Він, хоч і лицар, розбиває, розтрощує, ламає все що можливо. Але він має чарівний контакт. Цей контакт затримує усю направлену на зло енергію".

Тоді Тресель, узявши свою дорожню сумку з деталями й запчастинами, пішов у далеку путь. Довго він йшов чи ні - цього вже ніхто не знає, але врешті-решт він прийшов до Ретрансляріуса. І запитав, чому ж лицар займається розбоєм. - Взагалі-то я не розбійник, - сказав Ретрансляріус. - У тому-то й справа, що я лицар. Кого я тільки не викликав на двобій! Ніхто зі мною не хоче битись! А ви теж прийшли висловити своє незадоволення?

- О ні! Я лише хотів вас попросити дати мені чарівний контакт. - А ви поб'єтесь зі мною? - у голосі лицаря звучала надія. - Ні, - відповів Тресель, - але я вам допоможу! Я знайду вам супротивника. - Тоді я з радістю віддам чарівний контакт!

Довго шукав Тресель супротивника для Ретрансляріуса. Але ніхто не погодився на двобій з лицарем. Він засмутився, та не втратив надію. Дістав сумку з деталями, змайстрував телерадіофон й одразу ж зателефонував раднику. Той дав Треселю пораду, і весь наступний тиждень майстер працював, а в пронеділок подарував Ретрансляріусу механічного лицаря. Щасливий робот, тепр уже не розбійник, цілий день провів у двобої за новий щит із механічним лицарем, а Тресель тим часом прямував із чарівним контактом до Сколопендріуса. Той якраз обідав.

Коли Тресель проходив через браму замороку, слуги Сколопендріуса напали на дюмеля, обікрали і викинули його на вулицю. Вміст сумки Треселя їх не зацікавив, а от красиву коробочку, в якій був чарівний контакт, віддали Сколопендріусу. Ненажерливий хрудель з'їв контакт разом з обідом. Але він робив тільки зло, а контакт пропускав лише добру енергію, тому в його електромозку сталося коротке замикання, і незабаром Сколопендріус настільки нагрівся, що розплавився разом із замком та слугами.

А селяни відтоді жили щасливо і бід не знали.