Скоро во всех розетках страны

  • 03.12.14, 21:20

Подозреваю, что если выключить свет в Конча-Заспе и еще в парочке "судейско-прокурорских" поселков, то веерное отключение киевской области не понадобится.
P.S. Обожаю, когда владельцы дома в 500 квадратов, советуют мне не пользоваться стиральной машиной и не включать обогреватель.

Фронт освобождения Донбасса и Луганщины

  • 03.12.14, 19:25

Фронт освобождения Донбасса и Луганщины Посты публикуются только после полного отхода отрядов из зоны, где велись боевые действия.

#Ходитеиоглядывайтесь #Нехуйшастать #Донецк
Давненько не отписывались. Работали.
01.12.14 отметили первый день зимы. Подкорректировали артиллерию ВСУ по базе обезьян на ферме в Старомихаловке. Пока удалось выяснить про 50 орков убитыми и ранеными.
02.12.14 немного пошалили в Петровсокм районе: перебрасывались ВОГами с ДРГ обезьян. У обезьян -10. Отошли без потерь. После чего хотели зайти в гости к обезьянам, но поняли, что сами не справимся. Пришлось звонить знакомым из ВСУ. Помогли, спасибо: до 50 орков так и осталось в районе илоотстойника на Петровке...

Deutsch Aibolit, або про жабу і йожика.

  • 02.12.14, 21:57
Письмо одной девушки из Германии подруге в Россию. Вернее, отрывок.
Пунктуация, орфография и остальные нехитрые обороты автора немного
изменены. Далее от лица автора...




... Иду, значит, шоппингую,
смотрю: на обочине ёжик лежит. Не клубочком, а навзничь, лапками кверху.
И мордочка вся в кровище: машиной, наверное, сбило. Тут в пригородах
кого только не давят! Ежи, лисы, змеи, иногда даже косули попадаются.

Мне чего-то жалко его стало: завернула в газету, принесла домой. Звоню
Гельмуту, спрашиваю, что делать? Он мне: отнеси в больницу, там
ветеринарное отделение есть...

Несу. Зашла в кабинет. Встречает какой-то Айболит перекачанный: за два метра ростом, из халата две простыни сшить можно:
- Вас ист лось? - спрашивает.

Вот
уж, думаю, точно: лось. И прикинь: забыла, как по-немецки ёж. Потом уже
в словаре посмотрела: igel. Представляешь, иголка! Ну, сую ему
бедолагу: мол, такое шайсе приключилось, кранкен животина, лечи, давай.
Назвался лосем - люби ёжиков...

Так он по жизни Айболит оказался: лицо перекосилось
, чуть не плачет:
- Бедауэрнсверт, - причитает, - тир!

Бедняжка,
стало быть. Тампонами протер, чуть ли не облизал и укол засандалил
(блин, думаю, мало ёжику своих иголок)... И понес в операционную...

... Подож
дите, говорит, около часа.

Ну,
уходить как-то стремно, жду. Часа через полтора выползает этот лось.
Лицо скорбное, как будто у меня тут родственник загибается. И вещает:
мол, как хорошо, что вы вовремя принесли бедное существо. Травма-де,
очень тяжелая: жить будет, но инвалидом останется. Сейчас, либе
фройляйн, его забирать и даже навещать нельзя: ломняк после наркоза.

Я от такой заботы тихо офигеваю. А тут начинается полный ам энде. Айболит продолжает:
- Пару дней пациенту (ёжику!) придется полежать в отделении реанимации (для ёжиков!!!), а потом сможете его забирать.

У меня, наверное, на лице было написано: "Нафига мне дома ежик-инвалид?!" Он спохватывается:
-
Но, может быть, это для вас обременительно и чересчур ответственно
(ё-мое!!!). Тогда вы можете оформить животное в приют (блин!!). Если же
все-таки вы решите приютить его, понадобятся некоторые формальности...

Понимаю, что ржать нельзя: немец грустный, как на похоронах фюрера. Гашу улыбку и спрашиваю:
- Какие формальности?
- Договор об опеке (над ёжиком!!!), - отвечает, - а также характеристику из магистрата.

Я уже еле сдерживаюсь, чтобы не закатиться:
- Характеристику на животное? - спрашиваю.

Этот Айболит на полном серьёзе отвечает:
-
Нет, характеристика в отношении вашей семьи, фройляйн. В документе
должны содержаться сведения о том, не обвинялись ли вы или члены вашей
семье в насилии над животными (изо всех сил гоню из головы образ
Гельмута,
грубо сожительствующего с ёжиком!!!). Кроме того, магистрат должен
подтвердить, имеете ли вы материальные и жилищные условия, достаточные
для опеки над животным (не слишком ли мы бедны для ёжика!).

У
меня, блин, еще сил хватило сказать: мол, я посоветуюсь с близкими,
прежде чем пойти на такой ответственный шаг, как усыновление ежика. И
спрашиваю:
- Сколько я должна за операцию?

Ответ меня додавил:
- О, нет, - говорит, - вы ничего не должны. У нас действует федеральная программа по спасению животных, пострадавших от людей.

И дальше зацени:
-
Наоборот, вы получите премию в сумме ста евро за своевременное
обращение к нам. Вам отправят деньги почтовым переводом (восемь, девять
аут!!!). Мы благодарны за вашу доброту. Данке шен, фройляйн,
ауфвидерзеен!

В общем, домой шла в полном угаре, смеяться уже
сил не было. А потом чего-то грустно стало: вспомнила нашу больничку,
когда тетка лежала после инфаркта. Как куски таскала три раза в день,
белье, посуду. Умоляла, чтобы осмотрели и хоть зеленкой помазали.

Однако ж, получается, лучше быть ёжиком в Германии, чем человеком - в России...

Реклама нової комп'ютерної цяцьки...

  • 02.12.14, 20:49
...дах зносить. Буквально))







Про дєтских письменників

  • 02.12.14, 01:43

Письменника Аркадія Гайдара вигнали з красної армії та закрили в дурку. За пияцтво і безпричині розправи над мирним населенням. Підлічившись він продовжив пити, час від часу різав собі вени та жалівся на те, що йому сняться вбиті в дитинстві люди. Попутньо він писав книжки для дітей - про дружбу простих совіцьких піонерів з офіцерами НКВД та таїнства прийому в компартію. Так школьніки вчилися любити свою необ'ятну радянську батьківщину по книжках алкоголіка, котрого вигнали з красної армії за жорстокість.

У дєтского совкласика Льва Кассіля був молодший брат Ося, також дєтский письменник. В 1938 році Осю розстріляли по надуманому поводу, в 50-ті - наново реабілітували. Лев Абрамович не дорікнув владі жодним словом і продовжував писати оптимістичні казки про геройських октябрят та вратарів республіки. За Осю пам'ятали тільки шанувальники автобіографічного Кондуїта, вони ж могли згадати величної сили епізод, коли революційні матроси ледь не закатали в чека письменникову маму за погано настроєне піаніно, реквізоване напередодні у неї ж на нужди революції.

Лауреат шевченківської премії Андрій Головко застрелив дружину та дочку, лікувався од депресії, прижив дитину од дурдомівської санітарки та калічив психіку радянських дітей однією своєю присутністю в шкільній програмі.

Тут можна було б ще написати про донощика Микитенка, маразматичку Моріц, плагіаторів Лагіна і Волкова, блядуна Нагібіна та тьму інших інтєрєсних людей. Проте, займатися переписом уродів я не збираюся.

Натомість нагадаю розхожий епізод із роману старого літературного троля Солженіцина. Хворого на рак видного партапаратчика в лікарні навідує доця. Доця вчиться в літінституті і розказує всій палаті як бухала з Горьким, їздила на шашлики з Зощенком та ходила на балєт з Катєвим і Бонч-Бруєвичем. І коли папа занепокоєно питає: "Доця, ну а єслі в тебе таланта нема, як же ж ти устроїшся?", юна красуня дзвінко сміється, гладить нещасного хворого батька по лисіючій голові і втішає : "Нічо страшного, папа, стану дєтским письменником"

Про що власне цей епізод? Про то що радянська дитяча література це отброси писані отбросами для отбросів, тільки й всього. У світі сміливого Гарі Поттера, добрих хобітів, красівої Білосніжки та мудрих муммі-тролів совіцьким картонним уродам штибу піонера Тімура місця немає. Всі хто застав радянські дєтскі бібліотеки де Мауглі видавали із спецхрана, а єдиний примірник Марка Твена гуляв по руках і виловлювався з диким трудом це підтвердять. Хоча книг було багато і полиці чесно вгинались під хламом типу Погодіна, Мірошниченка та ілюстрованої треш-мілітарі "дєдушкіни медалі".

Як ви будете воспитувати власну дитину - ваша і тільки ваша справа. Ну і рибьонка звісно, вони зараз умні й розбираються. Хай воно читає Плейбой і Шантарам, дивиться Шрека та Інтерстеллар, грає Дьябло та Сімс, ходить на тайквондо та акробатичний рок-н-ролл. Але читати совіцьку дєтлітературу йому не варто, хоча б до 16. Мій вам совєт - викиньте її на свалку або хоча б закривайте на ключ. Нестайка та Коваля можете оставити.

Безумовно, можна цього й не робити.Якщо ви не збираєтеся заводити дітей.

Всім гуманізму і родітєльської мудрості, посони.


Вовк

Зробіть репост, бо треба

  • 01.12.14, 23:23
Світлина Василь Фурман.


Світлина Василь Фурман.


Світлина Василь Фурман.

.








Василь Фурман додав 3 нові світлини — з Оксана Бобрусь.

Дорогі френди, особливо журналісти, які є у мене в друзях! Прохання поширити важливу інфу, написати матеріал, зняти сюжет про це! Ця інформація є важливою для наших солдат. Мало, хто знає, що в м. Ковелі (Волинська обл) є державного протезно-ортопедичний цех.
"Там все обладнання німецьке, персонал навчений німецької професурою. Цей цех - філія львівського протезного. І їздять сюди по протези з усією України. Це висококласні технологи! Досвід роботи старшого - 16 років .... протези не важчі за здорові руки-ноги .... Протезування та консультації безкоштовні, протезування відбувається за сучасною технологією.
"Ковельський протезно-ортопедичний цех виробляє протезування верхніх та нижніх кінцівок за новою технологією інвалідам України БЕЗКОШТОВНО !!!" - каже журналістка Наталія Шепель, яка пише про це матеріал!
Контакти: Волинська обл. Ковель вул. Б.Хмельницького 17 тел. (03352) 5-15-03, (03352) 6-53-77 дуже мало людей знає, що є така можливість - БЕЗКОШТОВНО отримати протез.

Куди хто втече, і як то усе буде...

  • 01.12.14, 22:01

Дивіться, Януковичу було куди втекти. Путіну теж доведеться тікати і він втече в ЛНР. Янукович слідом втече в ДНР. Тоді Путін втече в ПМР, а вся ЛНР втече в ДНР. Слідом ПМР втече в це ДЛНР, і утвориться ПЛДМНР, і в темній кімнаті посеред цього симпатичного утворення зустрінуться двоє - Янукович в махровому банному халаті і Путін в роздертому на спині пінджаку. Янукович пригостить Путіна стаканчіком квасу, вони сядуть на крокодилову валізу і мовчки затужать. А потім обичний вася з охоронної агенції "Хаза енд шухер" застрелить обох з обичного макарова.

Ціна питання, гадаю, на ту мить, складатиме суму близько 10.000 доларів США, не більше. Той вася на ці гроші купе собі пожиттєву путьовку по шевченківських місцях, поїде в Канів і отруїться пельменями в кафетерії "Добра путь". Кухар Петя, родом з Холодного Яру, на отриманий гонорар купе в сім’ю компутера, і вперше в житті лайкне пост Тетяни Монтян про їбаністичні ОСББ, в цю саму мить фейсбук схлопнеться і перетвориться на склянку яготинського кефіру з непоганою жирністю.

Приблизно в той саме час людство отримає перший в історії цивілізації підтверджений сигнал з космосу. Це буде бандероль котра впаде з неба посеред Байконура. Вчені знайдуть в ній фотопортрет Леоніда Даниловича Кучми, дбайливо загорнутий в мамин рушник, слоїк з ожиновим повидлом і монгольський паспорт на ім’я Вітренки Наталі Михайлівни. Сторінку з пропискою буде видерто чиїмось іклами, в обкладинці сховано чотири юані на первоє врем’я.

Далі ясності нема, але шото буде.

Голубая армія всєх сільнєй!

  • 30.11.14, 22:51

Телефонує ворог. Генерал армії РФ. А по сумісності - друг мого дитинства, який у 1980 як закінчив восьмирічку, як потелепався по військових училищах, по гарячих точках, по казармах, то й дотелепався до генерала, керівника одного з військових округів.
Останній раз бачилися у 2005-му, на зустрічі випускників.
- Чому ви не наступаєте? Чому топчетеся, як віслюки на гімні, хохли єбані?! В штани наклали? Чи вам приємно дивитися, як ми серемо і счимо на вашу землю?
- Отам, де серете і счите, ви позначили територію, де ми вас закопаємо, кацапи йобані. А я, коли до тебе доберуся, зроблю з твого черепа нічний горшок.
- В пам*ять про наші дитячі роки?
- Шо ти, як той гусак, гегочеш?
- Просто я дуже радий тебе чути.
- Він радий мене чути! Ти краще скажи, як ми будемо воювати? Шо там намислив ваш хуйло?
- Воювати?! З ким? З ким ти тут, блядь, збираєшся воювати? На Кавказі – одно звєрйо! Дєдовщина – мама моя! Приходить чурка в частину, а руский офіцер, старлєй чи капітан, боїться слово йому сказати. Бо буде йти офіцер додому, а його в місті перестрінуть чуркині земляки, посадять в машину і все популярно пояснять.
В Москві, в Пітері - взагалі все по-європерськи, все через зад: офіцери продають молоденьких солдатиків підарам за грубе бабло, а ті возять їх по саунах і в очко трахають.
- Класна у вас армія. Шо ж ви так довго пизділи "красная армія, красная армія", коли насправді вона у вас голуба?
- Ато! У нас у Забайкаллі ще не то! Популяція якутів і бурятів зростає в геометричній прогресії. Заходять китайози на нашу територію маленькими групами, по мільйону осіб в день, купляють собі російські паспорти і стають якутами та бурятами. Росія вже давно не славянська країна і, тим паче, не християнська. Росія дивиться на Америку, на колір шкіри їхнього президента і жахається. Це її чекає вже через якихось 10-20 років. Російський цар надьожа – вузькоокий вахабіт. Уявляєш? Тому 5-10 мільйонів білих рабів з України проблему не вирішить, але хоч якось допоможуть вирівняти етнорелігійний баланс.
- І чого це ви раптом так піклуєтесь про власну генетику? Від самого початку ви були ординцями, потім, за рахунок київської крові і сперми, отримали європейські пики, а зараз знову станете азіатами, тобто повернете собі свій первісний стан.
- Я – українець. І я ще лемко. Жи бись знав.
- Так. Ти лемко. Мало я тебе пиздив у школі на великій перерві.
- Малчать, рядавой. Чи ти у нас хто? Замкомбата? А я - генерал!
- На хую я бачив таких генералів.
- Я 34 роки внєдрялся в генштаб ворога.
- Штірліц грьобаний.
- Воюйте, сцикуни. Немає Росія ніяких збройних сил, ніякої армії. Та й самої Росії - братньої, славянської, християнської, якщо чесно, - вже давно немає. Воюйте. Я вам здам усе Забайкалля. Та шо там Забайкалля. Весь Далекий Схід буде ваш.
- Ало? Ало? Ало?
Не чує. Перервався зв*язок.
А класно було б. Якби...

Моток веревки и хозяйственное мыло

  • 30.11.14, 22:13


Грамотность - это естественное состояние и нормальный физиологический навык жизни развитого человека в языковой среде.Причины безграмотности лежат за пределами школьной программы. Так же, как, например, энурез - вне проблемы состояния городских сортиров.
Грамотность и грамматика - - далекие, чуждые друг другу вещи. Грамматика - это злая мачеха грамотности: она не дает ей развиться, нагружает непосильной бессмысленной работой .
Чем больше человек знает правил и пытается их применить - тем больше он делает ошибок. Ни один грамотный человек не думает о правилах.Не вспоминает их каждую минуту. Ему глубоко безразлично, что слово "объебошен" - краткое страдательное причастие с точки зрения морфологии, а по части словообразования и фонетики там еще есть и твердый знак.
Текст на 70 слов без пунктуации (там надо только переписать, вставить буквы, раскрыть скобки) - бабки-пенсионерки, произвольно взятые с поликлиник, почт и сберкасс, пишут намного грамотнее, чем любой учащийся старших классов , загруженный правилами по самые уши. В среднем в этом тексте учащиеся ( 12-15 лет) делают 9-18 ошибок, "бабки"( от 70 лет и старше) - в среднем - от нуля до трех. Это говорит о том, что правила и грамматика не имеют никакого отношения к природной грамотности человека, а как раз таки наоборот - только и делают, что мешают Испытуемые - (грубо говоря, бабки) - не думали о правилах и о том, какие ошибки они тут могут допустить. Им это было глубоко безразлично, так как у них была совсем другая мотивация: всем подарили аппликатор Кузнецова, аппарат для измерения давления, моток веревки и хозяйственное мыло.