Оп-па! А вот и Венгрия. Часть вторая)))

  • 18.11.14, 03:04



Я так и знал, что этим не закончится! Походу в Венгрии прямо сейчас свергают политика, который выбрал любовь к России и коррупцию.)))

Стрим - http://m.ustream.tv/channel/nullker



Ivancho Shoni Послухав стрім, подивися їх новини. Короче, поки головна вимога відставка голови податкової. Майдан прорвав перший кордон поліції, і зайняв сходи, після людей поменшало, і мєнти віддіснили їх. Ситуація в Будіку журналісти називають патовою. Люди скандують, Європа, Міліція з народом, і уряду - здохніть. Демонстрації проходять по всіх великих містах Угорщини, створено комітет опору корупції. Орбана звинувачують в покриванні корупції. Раніше спікер парламенту Угорщини, розпорядився винести прапор ЄС з зали засідань. Що теж додало жару

Nickelback (2014) - На грани революции (такие знакомые кадры)

  • 17.11.14, 22:53
No Fixed Address, пару дней назад вышедший в Австралии и сегодня в Европе новый альбом Nickelback. На видео к песне Edge Of A Revolution можна увидеть до боли знакомые кадры


Эпический "заебись" из Запорожья

  • 17.11.14, 02:44
Во, теперь у хуйла с крылатыми ракетами будет всё заебись. И у богуслаева будет всё заебись, и у прекрасных украинских специалистов-ракетчиков... А то, сколько эти крылатые ракеты положат наших солдат и мирных жителей, то хуйня. А может быть даже тоже заебись. Пардон за мой "французский"angry



Жора Буш

"Производство двигателей для крылатых ракет "Мотор Сич" переводит из Запорожья в Белоруссию

На прошлой неделе в Запорожье завершилась встреча делегации АО "Мотор Сич" и представителей Государственного военно-промышленного комитета Белоруссии. Данная встреча не особо афишировалась самим руководством предприятия, поэтому украинские СМИ обошли ее стороной. Однако это событие стоит того, чтобы на него обратили внимание, так как по итогам встречи были заключены предварительные договора, касающиеся возможности расширения сотрудничества с Белоруссией.

В частности, представителями АО "Мотор Сич" проработан вопрос с белорусскими оборонщиками о развертывании новых производственных мощностей на "Оршанском авиаремонтном заводе" по выпуску малоразмерных газотурбинных двигателей для крылатых ракет. Выпуск газотурбинных двигателей является сложным и наукоемким производством. Но белорусские коллеги заверили украинских оборонщиков в том, что на авиаремонтном заводе есть соответствующие возможности для налаживания такого производства. При этом, после развертывания соответствующей производственной линии, Белоруссия может уже с 2016 года приступить к производству моторов на предприятии в Орше. Сейчас идет проработка данного вопроса и готовится пакет документов для подписания соглашения. Но речь идет лишь о переводе сюда линии по изготовлению малоразмерных газотурбинных двигателей для крылатых ракет. Выпуск вертолетных двигателей в Белоруссии начнется только с 2020 года.
Подобный маневр "Мотор Сич" осуществляет не от хорошей жизни. После полного прекращения поставок газотурбинных двигателей для крылатых ракет Х-55 в Россию, приходится спасать необходимые производственные мощности, технологии и специалистов. И здесь, как нельзя кстати, подвернулись белорусы, которые собираются осуществлять свою ракетную программу и куда привлекают практически всех украинских специалистов-ракетчиков. А осуществление выпуска ракетных двигателей в Белоруссии позволяет сохранить для "Мотор Сич" российский рынок. Да и для России подобное решение выглядит наиболее эффективным. Ведь пока они наладят выпуск двигателей в Омске, оршанский авиаремзавод уже сможет осуществлять поставки в необходимом для ВВС количестве."


"Прошу, чтобы вы не исходили из нынешней ситуации, вот трудновато где-то в Украине, надо через Беларусь работать с Россией. Я это даже не скрываю, это правильно. Я и президенту России сказал: "Буду приглашать всех украинцев, которые ко мне приедут, жить, работать с нами, через нас с вами. И вы должны это понимать". И отторжения этого не было", - сказал Александр Лукашенко на предварительной встрече с Героем Украины Вячеславом Богуслаевым, которая состоялась 16 октября.

Коньячочек, або гикавка як способ передвіженія

  • 17.11.14, 00:21




Було це дуже давно.

Так давно, шо я тоді ще влюблялась в мальчіків по цвєту волос і опрєдєляющім фактором було його уміння іграть на гітарі.

І от в ту пору желєзобетонной печінки і яркіх пріключеній, якось пішли ми на дєнь рождєнія до подружки. Ми тоді думать могли погано, тому в подарок понесли їй книжку Селінджера (а шо такоє?) і бутилку коньяка три звізди Десна.

Це був дуже хароший подарок із глубинним смислом. Так воно потом і сложилося, шо ті три звізди достались нам, трьом звьоздам -мені, Марусі і Люлюсі. А ще нам дістались хароші міста в залі. Діло було ранньої весни з морозами і снігами і в хаті топили грубу, груба й була у нас за спиною І ми пили і кайфували від тепла. Тому й не дивно шо ті три звізди начали рубать нас бистріше всіх.

І от пока всі тіки думали шо нада врєзать, ми вже даже понімали шо достаточно весело для танца рядом з олівє. Дальше все в моїй памяті складається певними слайдами:

1. Маруся сидить за врємьонкою і гукає в лісі іхтіандра, іхтіандр їй вторить із-за сарая, то Люлюся. Мене накриває позже всіх, тому я бігаю від однієї до другої і питаюсь оказать неотложну помощь. І тут Маруся каже мені, отчотліво так і увєрєнно каже "Принеси мені срочно стакан і ложку". І я біжу по стакан і ложку, в той момент то для мене смисл жизні. То саме важне. Це блядь міссія. Це поті шо те саме шо полетіти на Меркурій, напрімєр. Або стать патологанатомом. Це поклик прямо. І от я всіх піднімаю по тривозі. Всі шукають стакан і ложку. В таком состоянії я дуже убєдітєльна. Мені разів пять предлагають чашку без вушка і щербатий кухлик із сніговичком, но мені ж нужен стакан!!! І тут находять стакан. Я лечу із тим стаканом і ложкою до Марусі. Маруся за времьонкою уже ригає на брудершафт з Сашком. А я тут така "Маруся, дєржись ось твій стакан! Ось твоя ложка!" за мной група поддєржки - чоловік десять. Маруся така опппа, отривається от увлікатєльного занятія і каже "Нахуя?".

І до цих пір це осталось страшной загадкой нахуя тоді їй була нужна ложка і стакан???

2. Я стою і разгаварюю з одним мальчіком. Він давно дєлав мені неоднозначні предложенія, а я давно і многократно отвічала на них одночначно і єдінственно доступно "йди нахуй". А отоді стою і думаю: "А він сімпатічний... Мо шото получиться?!" і тут я поняла шо нада гребти оттуда. Потому шо після стадії "а він нічо такий" може наступить непоправіме. А коли в тебе спорадично відрубає память, то лучче бігом бігти додому пока він не став "Красавчіком".

3. Я йду додому. Ухажу па англійскі... городами. Нахуя городами, якшо є широка і асфальтована дорога? Це тоже важна загадка історії.

І от іду я городами, на каблуках і в світлорозовій курточці яка стоїла много дєнєг.... Но я ж іду... А ще в мене гикавка. Вона напала на мене підступно і той бляцький спазм діафрагми розколихує мою і так хитку коордінацію, шо моя походка скоріше нагадує броуновське двіженіє. І от я вихожу на дорогу. І йду, красіво... Кожен гик перекидає мене на інший край дороги. І я отак топ-топ-топ- ГИК-хуяк, і на другій обочині. І вже біля самої моєї вулички стоїть машина, обичний такий жигуль, і в ньом два сігарєтних огонька. І в мене мисль - "не спалиться". Потому шо в мене брат був строгих нравов, міг так мою тягу до експериментів полічить, шо потом не знала куди діться. І от я йду і не дишу. І вже бачу обриси чувачків в салоні і бачу що привідкрите вікно і чую їхні голоси, і от уже я РОВНОЙ походкой дійшла до машини і біля самого вікна  я яяяяк гикну, як кидоне мене на іншу сторону дороги, аж машина підскочила... Хулі... Не спалилась вобще. Ні грамочки.

4. Я заходжу в будинок і думаю "Нада шоб мама не поняла" А мать у мене тоді була получче всяких Мегре і Шерлоків і Пуаро. Вона напрімєр льогко могла назвать де і коли ми гуляли і шо там було, вона без труда находила мою заначку з сігарєтами в кармані папиной куртки в якій він женився і яка висіла в гардеробі як память. І даже за картіною з лєбьодушками находила і в старому дідовому дивані - та візьдє. Вона налічіє алкоголя в організмі угадувала з десяти метрів з точностю до сотих промілє. Но я ж не тіряла до останнього надєжди шо не спалюсь. Тому прямо в веранді я почала роздіваться. Я зняла куртку, шапку, світер майку... і всьо. Взявши все це в оберемок, я пішла в нашу з мамою кімнату.

Ну воно ж вобще не палівно як дєвочка заходить в комнату в ліфчику, в штанях і в ботінках...

5. Я попиталась роззуться...

На мені були дуже модні ботінки, з квадратним носком, товстим каблуком і шнуровкой аж під коліно - дуже такі брутальні красіві ботінки. І от я хотіла розвязать шнурки. Я пробувала нахилиться і падала сторчма, пробувала піднять ноги і летіла навзнак. А мать моя весь цей час зорко слідила за подіями.... А потом така із темноти: "Пила?" А я їй чесним і увєрєним голосом "ніт, канєшно ж". А вона мені "Ану дихни, зараза!". А я їй кажу "ти нє імєєш права". А вона мені "Іди сюди, стерво!". А я така "Мамашотакоє?". І весь цей час я питаюсь розвязать шнурки. Потому шо в логіці моїй тоді вкладалось все так, що єслі я сяду на диван то всі сразу поймуть, шо я пяне в какашняк тєло. І тут мені прийшли геніальна ідєя... Я подумала, шо єслі сильно взмахнуть ногой, то шнурки взлєтят і я їх зможу зловить нальоту. І я взмахую ногой... І лечу куди-то нахрєн в виварку з китайськой розой. Йобаний трижди в корінь гібіскус тріщить, виварка репнула на пол із підставки і я лежу в цьому всьому ніхера не пяна і красіва... тіпа все так і должно буть. Мать моя уже не криється і шипить "Ах ти ж падлюка отака, напилася курва, ну я тоді бляха дам завтра... ох я ж тобі дам..." Ну тут я уже сіла на диван. роззулась , розділась і підійшла поправить подушки. Воно ж коли ти пяний як чіп то нада ж шоб подушечки були ідеально підбиті і красіві.

Отут мене і змамрала мать, вхавтила за волоси і така прямо в ліцо мене, прямо в то куда я закусувала капчоним салом, нюхає і каже... грозно так... з прідиханієм "Тетяно!" і як дасть з лєвої...

Отут мене і вирубило.

Включаюсь я утром. Ще очі не открила, ще память не реанімірувала, а вже піздєц як стидно і болить голова, і спина поругана виваркою з блядським гібіскусом, і пика, і совість...

Потому шо нізя... слишитє? нізачто! Нікада!!! Нізя закусувать коньяк "Десна" капчоним салом!

 

Ну і там ще мог буть вивод про то ніззя обманувать маму. Ілі про то шо гикавка лічиться питтям води великими ковтками... ілі про то, шо потом ми з подружками в обідню пору сиділи пили розсіл із яблук великими чашками і восстанавлювали память...

- Люлюсічка, так у тебе із ним шото било?

- Я не помнююююююююю.

- Марусічка, а нахера ти с ним целовалась?

- Він показався мені красівим, ну і ми так много провели з ним время за врємьонкой.

- Танюха, а якого хєра ти полізла городами? Там баба сусідська на все село виє, шо в неї чорти часником гарцювали. Каже шо сліди чортячі....


Где-то наверху, в Небесной Украине

  • 14.11.14, 23:40
Где-то наверху, в Небесной Украине, где нацгвардейцы Кульчицкого давно уже дошли до границы с Россией, а ИЛ-76 с днепропетровскими десантниками успешно приземляется в Бельбеке, Президент Небесной Украины Вячеслав Чорновол улыбается новому Министру Сложных Вопросов и жмет ему руку: "Заждались мы вас, Каха Автандилович, тяжело без вас. Принимайтесь за работу как можно скорее".
Министр удаляется, на ходу надиктовывая секретарше свои первые распоряжения. Президенту слышны лишь отдельные слова и обрывки фраз: "...всех чиновников...", "...ссаными тряпками...", "... запретить занимать...", "... с дня опубликования...".
Президент Небесной Украины грустно улыбается в усы, глядя куда-то вниз.

(с) Лебедев Дмитрий

Видеообращение Харьковских Партизан

  • 14.11.14, 20:29
Особо доставил шкряк справа: походу он реально задрых)))))))))))))))


Только что (((((((

  • 13.11.14, 22:55
В Лондоне скончался Каха Бендукидзе. По предварительным данным, причиной смерти стала сердечная недостаточность. Кахе Бендукидзе было 58 лет.



#Ходитеиоглядывайтесь

  • 13.11.14, 18:55



#Ходитеиоглядывайтесь #Донецк
На днях словили на восточных окраинах Донецка два фрукта. Некто Сметанников Владимир Владимирович 1987 г. р. и Говоров Александр Сергеевич 1984 г. р. Ребята неразговорчивые попались. Но в результате попросили передать привет Главному разведуправлению ГШ РФ. Странно, почему... Этой самой конторе хотим сказать, что искать их уже безполезно, потому как мы не в том положении, что бы таскать за собой пленных

#Ходитеиоглядывайтесь #Нехуйшастать
Мы официально заявляем, что пленных брать не будем. Россия отрицает наличие своих войск на нашей земле. Поэтому, те, кто попадает в наши руки не являются комбатантами и не попадают под действие Женевской конвенции. Они - наемники и террористы. А с террористами ни одно нормальное государство (кроме Украины) переговоры не ведет.


Прокляты будьте

  • 13.11.14, 17:50
После насквозь украинского фейсбука зашел в российский ЖЖ. Такое чувство, будто вернулся в дом, где жил и был счастлив, ушел, разругавшись со вдруг оскотинившимися родственниками, а теперь хожу здесь аккуратно, стараясь не выпачкать пальто - под ногами хрустит мусор, зеркала занавешены траурными покрывалами.

Затосковали россияне.

Вспоминаю, как цвел и веселился российский ЖЖ полгода назад. "Крым наш! Русская весна!.." Как заливисто хохотал, рассматривая фото растерянных украинских солдат на старой технике.

Бляди, бляди, какие же вы бляди. Вас ведь предупреждали, предупреждали же. Вы слышать не хотели, вам голову кружило. Вас умоляли, умоляли не начинать эту братоубийственную войну. А вам так хотелось грохнуть кулаком по столу, так желалось хохлов на место поставить. Сколько людей угробили, сколько судеб переломали. Бляди.

Как же мы боялись вас той весной, и как ненавидим теперь. Знали бы, как ненавидим - до темноты в глазах, до спазмов в груди, до озверения ненавидим.

Я всегда хотел говорить с вами, всегда думал, что говорить с вами надо. А теперь мне нечего вам сказать. Никогда не прощу.


Дмитро Різниченко