31 серпня 18.00:
“Олександр Довженко: “Я належу людству як художник, i йому я служу”.
Лекцію прочитає канд. філос. наук Наталя Радченко.
Зі “Щоденника” О. Довженка:
«…Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І не Україні одній я належу. Я належу людству як художник і йому служу, а не кон’юнктурним намісникам України моєї та її лизоблюдам і гайдукам п’яненьким. Мистецтво моє — мистецтво всесвітнє. Буду творити в ньому, скільки вистачить сил і таланту. Буду, кочу жити добром і любов’ю до людства».«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне».
“B моєму дитинстві вирішальними для характеру моєї творчості були любов до природи, правильне відчуття краси природи. Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем”. «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».
С.Ейзенштейн так описував свої враження після перегляду довженківської картини: «…в повітрі стояло: серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно».
М. Львів, проспект Свободи, 7 Вхід вільний.