Старіємо разом...

  • 28.10.11, 11:18
Навіяно досвітньою прогулянкою по Львову

Ой ПОКРОВО, ПОКРОВОНЬКО...

  • 14.10.11, 14:08


МОЇ ВІТАННЯ, ІЗ СВЯТОМ!!!
ДЕТАЛЬНІШЕ ТУТ

Ол. Довженко: “Я належу людству як художник, i йому я служу"

  • 26.08.11, 15:58

31 серпня 18.00:

Книгарня “Є” та культурна асоціація “Новий Акрополь” запрошують Вас на лекцію

Олександр Довженко: “Я належу людству як художник, i йому я служу”.

Лекцію прочитає канд. філос. наук Наталя Радченко.

Зі “Щоденника” О. Довженка:

«…Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І не Україні одній я належу. Я належу людству як художник і йому служу, а не кон’юнктурним намісникам України моєї та її лизоблюдам і гайдукам п’яненьким. Мистецтво моє — мистецтво всесвітнє. Буду творити в ньому, скільки вистачить сил і таланту. Буду, кочу жити добром і любов’ю до людства».

«Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більше глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне».

B моєму дитинстві вирішальними для характеру моєї творчості були любов до природи, правильне відчуття краси природи. Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем”. «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі».

С.Ейзенштейн так описував свої враження після перегляду довженківської картини: «…в повітрі стояло: серед нас нова людина кіно. Майстер свого жанру. Майстер своєї індивідуальності. І разом з тим майстер наш. Свій. Спільний. Перед нами була людина, яка створила нове в галузі кіно».

М. Львів, проспект Свободи, 7 Вхід  вільний.

Мій Львів

  • 14.07.11, 13:42
      Мабуть так розпоряджається доля. Коли стоїш на роздоріжжі збираючись зробити наступний крок, можливо визначальний на недалеку перспективу, а можливо й вирішальний для подальшого життя і вагаєшся – на допомогу приходить ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ.       І ось я його зробив. Результат – скоро буде... Вистачило б сил!       Дякуючи долі мені до рук потрапила книга – альманах Богдана Гордасевича "Мій Львів!, а з нею і розуміння мети моєї подальшої діяльності.        Епіграфом до альманаха автор вибрав вірша своєї матері, відомої української поетеси і громадського діяча,  – Галини Гордасевич. Ось він:
І НЕМА НА ТО РАДИ!!!

12 липня відзначають День святих Петра і Павла

12 липня християни східної традиції вшановують пам’ять святих апостолів Петра і Павла. Церква називає їх Первоверховними, бо ці апостоли особливо потрудилися в поширенні Христового вчення серед язичницьких народів.
На апостольське служіння святі Петро і Павло були обрані самимГосподом. Вони жили в один і той же час. Святий апостол Петро до свогослужіння називався Симоном. Він був простим рибалкою, мав дружину і двох дітей. Ім’я Петро йому дав Ісус Христос. На апостольське служіння Господь закликав Петра тоді, коли у ньому окріпнули віра і рішучість.

Після зішестя Святого Духу святий апостол Петро здійснив шість подорожей. Він навчав про Христа в Самарії, Юдеї, Галилеї, Кесарії, Сирії, Антіохії, Фінікії, Каппадокії, Галатії, Понті, Віфінії, Трої, Вавілоні, Римі, Британії і Греції. Найбільш віруючих зі своїх учнів висвячував у єпископи і пресвітери. Відомо про два Соборні послання апостола Петра, що відносяться до 63 і 67 років після Р.Х.

Святий апостол Павло до свого служіння називався Савлом. Він народився в знатній сім’ї у кілікійському місті Тарсі і мав всі праваримського громадянина. Савл був вихований у строгості і належав дофарисеїв. Здобувши на ті часи хорошу освіту, він розпалював в собі ненависть до християн. Сам Христос радикально змінив його релігійніпереконання і подальше життя.

Одного дня, коли Савл їхав до Дамаску, щоб розправитися там із християнами, Господь з’явився йому і сказав, щоб той став Його служителем. Супутники Савла, хоча чули голос, слів розібрати не могли. А сам він нічого не бачив, оскільки осліпнув від сяючого Божественного Світла.

Після цього Савл прозрів духовно і, прийнявши Таїнство Хрещення,отримав ім’я Павло. Апостол Павло почав проповідувати віру Христову,мандруючи з країни в країну і розсилаючи свої послання. З проповіддю проСпасителя він побував в Палестині, Фінікії, Сирії, Каппадокії, Галатії,Лікаонії, Памфілії, Карії, Лікії, Фрігії, Македонії, в Італії, наостровах Кіпр, Лесбос, Самофракія, Самос, Патмос, Родос, Меліт, Сицилія ів інших землях.

Розповідаючи про Христа, святі Петро і Павло навертали до віри тисячі людей. Крім того, Господь дав апостолам таку силу слова, що мертві воскресали, кульгаві починали ходити, хворі зцілялися. Обидва апостоли прийняли мученицьку смерть від римського імператора-язичника Нерона. Апостола Петра розіпнули на хресті. Апостола Павла, як римського громадянин.а обезголовили мечем.

Напередодні цього свята завершується піст, який отримав назву Петрівка. Він починається за тиждень від свята Трійці. Наступного дня після свята апостолів Петра і Павла Церква відзначає Собор святих славних і всехвальних дванадцяти апостолів.

Щорічний піст перед святом апостолів Петра і Павла (12 липня), що його в народі ще називають Петрівкою, може в окремі роки тривати довше, аніж піст Великодній – наприклад у 2010 році від 31 травня до 11 липня, пише РІСУ. Цьогоріч він розпочався 20 червня. (Дата початку посту залежить від дати святкування Пасхи, оскільки піст завжди починається в понеділок через тиждень після свята Святої Трійці. Тому тривалість поста кожного разу варіюється).

В цей час у багатьох районах України починають­ся жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра – «жито зажинати».

Сьогодні – Різдво Івана Хрестителя

Сьогодні, 7 липня, християни відзначають Різдво Івана Хрестителя.

     Іван Хреститель, Іван Предтеча, Йоан Хреститель, Йоан Предтеча, Іоан Предтеча, Іоан Хреститель – пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Про пророка Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».      Іван Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник  старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».

Пророк Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці,  коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Жили його батьки біля Хеврону (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.

За милістю Божою він уник смерті серед тисяч убитих немовлят уВіфлеємі і його околицях. Святий Іван виріс у дикій пустелі, готуючисебе до великого служіння строгим життям – постом і молитвою. Він носивгрубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом іакридами (рід сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.Хрещенням Спасителя пророк Іван завершив своє пророче служіння. Вінбезбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильнихсвіту цього. Пророк Божий відкрито викривав царя Ірода Антипу за те, що,залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Пилипа (Лк. 3, 19, 20).За це він незабаром постраждав. Ірод Антипа, (правитель Галілеї, син царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Івана до в’язниці.

У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Соломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть до половини свого царства. Танцівниця, за порадою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Івана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Вельми засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стража в темницю, який відітнув Івану голову, віддав її Соломії, а та віднесла голову матері.

Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Івана Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. Понтій Пілат, правитель Іудеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).

Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку ріку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Івана Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув’язнення.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).

За відважне проповідування і напоумлення навіть самого безбожного царя Ірода Іванові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії. З 1673 року срібна скринька з кісткою правої руки Івана Хрестителя зберігається в каплиці бережанського замку (Бережани, Тернопільська область). Згідно з легендою, туди вони потрапили з Антіохії (нині місто Антакіе в Туреччині), куди їх свого часу доставив апостол Лука, пише Вікіпедія.

А Купала, насправді, слід святкувати у червні, у найкоротшу літню ніч,

у день літннього сонцестояння, чи сонцевороту, власне чому й присвячено це давньоукраїнське свято.

Ой чиє ж то свято?

Помив холодитльник, прибрав у квартирі, сходив на базар, приготував обід...



Я скористався своїми конституційними правами  сповна! А ВИ???

Дух Івана Павла ІІ витає над Сиховом

  • 26.06.11, 16:28
Кілька десятків тисяч львів’ян і гостей міста
вшанували 10-ту річницю візиту Івана Павла ІІ

ДЕТАЛІ НА САЙТІ

Христу твоєму...

Урочистою літургією у  Храм Різдва Пресвятої Богородиці! розпочалося святкування  10-тої річниці приїзду Івана Павла ІІ до Львова

ДЕТАЛІ ТУТ