Попкорн і патрони

Попкорн і патрони

Гліб Бабич

Найвпливовіший клован, з відлунням у вигляді Бужанського (з традиційними Свінарчуками і торгівлею на крові) заговорив про "весняні посадки".
Нового главу уряду, одночасно з новим главою МЗС "вирвало контекстом" (слідом за Арахамією) про подачу води до Криму.

Тепер вони особливо не приховують, навіщо звільнили "найефективніший в світі уряд" і "100% -го генпрокурора".

Співвласники з москви тиснуть на приведених до влади людей.
І тепер закінчуються ігри в реформаторство і "служіння народу".
На порядок денний виходять два старих, але першочергових питання.

1. Посадити Порошенко.
2. Дати воду в Крим, для забезпечення російських військових потреб.

Насправді це тільки перші два пункти довгого російського списку. Та й він значно ширший, ніж здається.

Посадити Порошенко можна тільки якщо наплювати на закон і здоровий глузд. Тобто "по бєспрєдєлу". Але якщо це зробити, то можна (доведеться) посадити (або поставити під загрозу) кожного, хто не згоден з "новим (старим) російським курсом" на знищення України.
Паралельно придушивши свободу слова і зібрань.
При повністю керованої правоохоронній системі це буде не складно.

А вода в Крим піде в комплекті зі стрімким "розведенням", здачею позицій, і "миром" за схемою росії.
Для забезпечення цього процесу остаточно демотивують і доведуть до абсурду армію.
Бо її вже повністю витіснили з офіційного інформаційного поля. Разом з загиблими і пораненими.

Їх міцно тримають за яйця.
Тим, хто керує процесом абсолютно не важливо, скільки втримаються при владі "нові люди".
Все вже склалося так, що треба "встигнути швидко".
Олігархи, які отримали вплив в новому уряді швидше за все отримають "відступні" в різних формах. Для цього вони і зайшли туди.
Вони розумні люди, і знають, що частина це краще, ніж нічого.

Здається, Зеленський і команда стоять на краю і збираються зробити стрибок.
Звичайно, питання ще в тому - чи вистачить у них духу.
Але для цього у ляльководів завжди є старий добрий поштовх в спину.

Все чого ми побоювалися - ось воно поруч. І відбуватися все може дуже швидко.
Я б на вашому місці не розслаблявся.

Тому, що коли я дивлюся на все це - у мене подвійне бажання.
Купити попкорн.
І патронів.

 Таня Адамс

Я так поняла, просто идиоты в рядах зелёных уже закончились. Остались идиоты, у которых разжижение мозгов удачно сочетается с неконтролируемыми сфинктерами.
И если раньше из контекстов вываливалось только у рядовых министров, то теперь послед роняет аж целый премьер. Причем сразу, в первый же день.
Сначала прийти на ток-шоу и пиздануть, что воду в Крым дать – дело богоугодное, гуманное и мы же должны заботиться о своих гражданах в оккупации. Хотя нет, не должны. Есть такая Женевская конвенция, где русским по белому написано, кто и чего должен, когда чужой полуостров отжимает.

Ну да ладно, не сдержался. Рвение, усердие, надо ж оправдывать ожидания, возложенные на Шмыгу, или как там его, запоминать вообще ни к чему.
Это ж как барышня, что сильно хочет взамуж, для чего одновременно пытается сделать и минет и борщ. А из-за хренового процессора, постоянно путается, что надо сосать, а что шинковать.
Ну обосрался. Бывает.
И ожидаемо получил смачный пендель.
Привыкай, Шмыга. Не в последний раз ссаная тряпка опустится на твои души священные порывы.
Но нет. Надо ж было разродиться постиком, где он невиноватая, ток-шоу само пришло. Там шумно, и вообще, воду можно было бы дать, но технической возможности нет.
Почему нет?
Носи вёдрами. И при деле будешь, и задачу выполнять. Хреново, конечно, выполнять, но от вас в принципе никто и не ожидает ничего.
Мы уже привыкли за почти год.
Но вот то, что ты так шустро обосравсь, а потом злякавсь, а потом снова обосравсь, таки полностью подтверждает мой первый тезис. Про то, что луДшие из худших уже закончились и в дело пошло уж совсем одноклеточное.
Помните, я писала, что лучший для нас вариант, если лягушку сварят быстро?
Ну так вот, нам не повезло. Варят нас медленно. Интресно, выпрыгнем или нет?