РОКСАНА: Люблю співати на Сході

  • 08.06.11, 20:11

РОКСАНА: «Маю нове ім’я, звання, «відремонтоване колінко» - тепер шукаю чоловіка!»

Всі ми знаємо Роксолану Кузик, але хто така Роксана? Уважно вдивіться в ці іскри в карих очах - впізнаєте?! Так, саме так! Це вона...А вона таки справді Жінка, бо непередбачувана: колись різко змінила свій сімейний статус, епатувала публіку "Спокусницею", несподівано переїхала в столицю, а тепер ще й поміняла ім"я!.... Що спонукало до останнього та про інше - я дізнався у співачки через інтерв`ю в телефонному режимі.

- Читачі запитують: хто така Роксана, чи це сценічне ім'я Роксолани Кузик чи інша співачка. подібна на неї. Чому ти обрала саме таке сценічне ім'я?

- Роксана – це більш прийнятне ім’я для сцени, аніж моє справжнє. Роксана – це трохи легковажніше, а в імені Роксолана багато строгості, сили, драматизму. Хоч по духу я і є Роксолана. Всього-лиш викинула один склад зі свого імені – і незабаром почали відбуватись приємні події в сценічному житті: записала на престижній студії «Naumusic» свою нову пісню «Я – ексклюзив!», з нею ж перемогла в номінації «Автор-виконавець» Всеукраїнського фестивалю сучасної естрадної пісні «Пісенний Вернісаж», зробила новий сайт www.roksana.org (заходьте на нього, там багато цікавого), отримала звання «Заслуженої артистки естрадного мистецтва України», нарешті відважилась і прооперувала своє коліно (задавнена травма псувала насолоджуватись життям), зараз маю за честь співпрацювати з відомим в Україні аранжувальником і звукорежисером Анатолієм Іванюком – працюємо над новим музичним творінням.

- Помітив, що твоєму репертуарі з'явилась російськомовна пісня. Переходиш на російську, щоб сподобатись глядачеві?

- Так, в моїй творчості є російськомовні пісні, до-речі, перші з них були вже записаними ще в період мого проживання в Дрогобичі, але тоді я не наважувалась їх виконувати. Зараз я на це дивлюсь по-іншому - по-перше: якщо дані пісні є якісно записаними, професійно аранжованими, змістовними – то вони повинні звучати для людей. По-друге: маніпуляції мовним питанням – це наслідок роботи політикуму - зіштовхнути людей, щоб виграти певні свої інтереси. А в музики одна мова – мова почуттів! І я співаю тільки про Любов!

І за шість років проживання в Києві, і на гастролях, я спілкуюсь з усіма виключно українською мовою! Я люблю свою землю, свою мову, традиції мого народу – і це не пусті слова.

Перша російськомовна пісня написалась сама собою, без будь-якої мети – це пісня «Плачет женщина» - класна, хітова, її досі люблять слухачі, вона звучить по радіо. А потім почались гастролі по Східній Україні, південних областях, виступи в Росії – і збільшення російськомовного репертуару було доцільним. Хоча і на сьогодні україномовних пісень в моїй творчості 85%. Повірте, я знаю людей, які красиво розмовляють українською, але роблять те, що складно назвати хорошим і благим. Зрештою, це моє переконання - Бог любить не за те, якою мовою людина розмовляє, Він любить за інше…

Щодо концертної діяльності – то я дійсно люблю виступати на Cході, мені дуже подобається організаційний підхід тієї сторони: квитки передаються артисту заздалегідь, здійснюється передоплата за виступ, далі все чітко за умовами райдеру артиста. На Західній Україні були випадки, коли гонорар взагалі забували виплатити, не кажучи про всі інші домовленості.

Я колись виступала перед шахтарями, повірте - хороші люди! І такі ж замучені складнощами життя, як і українці Західної України. Але так само цінують щирість, доброту, і співали разом зі мною приспів моєї пісні: «І буде щастя на землі! І буде хліб в нас на столі, бо в серці в кожного із нас Любов панує!» Шахтарі щодня спускаються під землю, не знаючи, чи повернуться вони додому, мої земляки виїжджають закордон, щоб прогодувати свої сім’ї – і не знають, чи чекатиме хтось їхнього повернення… Це не проблема в людях, це проблема держави!

- У Дрогобичі тебе пам'ятають і люблять. Як часто навідуєшся до міста, яке, образно кажучи. дало тобі крила?

- В Дрогобичі буваю рідко, але буваю! Якщо приїжджаю у Львів або до мами на Рогатинщину – завжди роблю «гак» і до Дрогобича – там я залишила високопрофесійного косметолога Наталію Каролівну (салон краси «Наталі») і ще в мене в Дрогобичі є друзі. З ними не завжди встигаю випити кави, але завжди знаходжу можливість віддатись в руки моєї феї косметології. Віддаюсь в повній довірі, радісно, заплющивши від насолоди очі. Повірте, у вашому місті живе такий супер-фахівець, до якої я приїжджаю з Києва! Пишайтесь!

- Знаю, що в тебе завжди було багато мрій. Які з них вже здійснилися?

- Багато років тому, в одному з інтерв’ю, я говорила, що мрію навчитись танцювати аргентинське танго і освоїти латиноамериканську програму. І що ви думаєте? Мрії здійснюються! Зимою я почала навчатись цих танців. Виявилось, що танго – це взагалі моя стихія – стільки пристрасті, вогню, жаги! Жінки, яким за тридцять, просто зобов’язані танцювати - це дає підтвердження того, що ти – супержінка! Зараз тимчасово припинила заняття – відновлююсь після операції на колінному суглобі: були проблеми зі зв’язками і меніском, але лікарі все «відреставрували» - і тепер я квітка! Я жартувала з лікарями: «Вилікуйте мені ногу, бо через неї ніхто заміж не бере!», а вони – «Роксолано, Ви так сексуально прихрамуєте! Ми віддамо Вас заміж за травматолога – він завжди буде біля Ваших ніг!».

- Чи комфортно тобі в Києві?

- Я себе органічно відчуваю в Києві, мені до вподоби динаміка цього міста, проте сідати за кермо в столиці бажання не виникає – свою нервову систему треба берегти. Мені дуже не вистачає тиші. В Києві не видно зірок… Хочу заземлитись – постояти босоніж на траві…

Цьогоріч, на моє День народження, всі, хто мене вітав, ніби змовились – бажали, щоб я знайшла собі пару. Це унісонне побажання мене аж здивувало – тому вперше за багато років я попросила в Бога, що Він вписав в мій життєвий сценарій створення щасливої сім’ї, сім’ї – в якій буде комфортно всім її членам, де пануватимуть Любов, взаєморозуміння, підтримка, злагода, достаток і багато-багато радості. Жінка створена для натхнення і любові – а я ж просто зіткана з цих почуттів!

- І ми тобі теж бажаємо якнайшвидше відшукати свою половинку і бути щасливою!

Іван ТИХИЙ

Ви проголосували сьогодні за Юлю Фиштик?

БЛОГЕРИ, БУДЬ ЛАСКА,

ВИВЕДІМ ШЕСТИРІЧНУ ЮЛЮ

ФИШТИК НА ПЕРШЕ МІСЦЕ!

АДЖЕ ВОНА - НАЙДИВОВИЖНІША!

ВАШ ГОЛОС - ВИРІШАЛЬНИЙ!

Дрогобичанка шестирічна Юля Фиштик   є претенденткою на всеукраїнську відзнаку в номінації "Найдивовижніший".Юля - серед переможців першого етапу Всеукраїнської дитячої премії "Диво-Дитина-2011".

Юля - пише вірші, розповіді, Лауреат міжнародної премії Вільгельма Магера (Німеччина), переможець літературного конкурсу «Крилаті», дипломант конкурсів юних піаністів.

Підтримаймо її своїм голосуванням на сайті "Диво-дитина". Щоб потрапити на цей сайт, натисніть клацніть мишкою на це посилання:http://www.divo-dutuna.com/index17-17-nomination-2.html 

Прошу голосувати щодня, або й кілька разів на день - після кожного включення модему і комп'ютера . ВОНА ЦЬОГО ВАРТА!

 

Виставка картин «Паралакси свідомості» Ольги Гошовської

Вона – гарна й тендітна дівчина, учасниця конкурсу краси, обличчя численних місцевих та регіональних реклам. А ще: поліглот, авторка п’яти наукових публікацій з проблем психозахисту особистості у процесі самоусвідомлення та самоакцептації, відмінниця Дрогобицького вишу… І хто б міг подумати, що дівчина з такою тонкою натурою має таке зовсім нестандартне бачення Всесвіту і, що головне, вміє перенести ці паралакси на папір. Мова ведеться про юну художницю із Дрогобича – Ольгу Гошовську, чиї картини експонувалися закордоном, а окремі полотна залишились в приватних колекціях України та Європи. Ольга – випускниця двох факультетів Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка: факультету романо-германських мов та соціально-гуманітарного факультету, зараз – аспірант першого року навчання у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (кафедра загальної та соціальної психології) і, водночас, винуватиця знаменної події – виставки картин «Паралакси свідомості», що відбулася цими днями у культурно-мистецьких колах Дрогобича, зокрема в мистецькому центрі «Альтер». Про враження від презентації, особливості авторського дебюту Ольги як художника та багато інших деталей творчості читайте далі. 

 

Передумови таланту художниці

Ольга Гошовська – уродженка Дрогобича. Ще з дитинства батьки привили їй любов до прекрасного, до мистецтва – це й стало основною передумовою вступу Ольги до Дрогобицької художньої школи, куди вона прийшла у віці 14-ти років. Навчання тривало 6 років, протягом яких дівчина виконувала всі творчі завдання свого наставника – Миколи Федіва. Так Оля почала працювати з абстрактною графікою: чорно-білою та кольоровою. Творчі роботи дівчини – це суміш двох стилів: абстрактної графіки та сюрреалістичних мотивів.

 

 

Сни на папері, або внутрішній стан як засіб впливу на тему картини

Різні сни щоночі тривожать свідомість людей. І хоч психологи стверджують, що сон - це лише біологічне явище, що люди самі «створюють» собі сни (тобто сниться те, про що думаєш напередодні, чи те, що дуже хвилює)… Однак багато чого залишається незрозумілим, непізнаним для багатьох із нас – тільки не для Ольги Гошовської. Її картини базуються, переважно, на емоціях, почуттях, пережитих уві сні: «Часто траплялося, що мені снилося щось і потім я зранку вставала й, набуті у сні, свої творчі ідеї зображувала на полотні». Тобто сни, переважно, надихають дівчину на створення все нових і нових картин. Знаряддя праці – звичайнісінькі: гелеві ручки чорного та сріблястого кольорів та олівець. А ще (і це основне) – позитивний настрій. Художниця нам розповідала, що помічала за собою: якщо картини малювала влітку, то вони були набагато веселішими, а кольорова гама – яскравішою. Та й настрій залежить від душевного стану: якщо сумно, то, однозначно, не вийде життєрадісна картина. Щодо назв робіт, то їх немає. Чому? – запитаєте Ви. А от Вам відповідь мисткині: «Я довго задумувалась над тим – давати чи не давати назви. І подумала, що, якщо я дам назву, – а все-таки картини неоднозначні, - то буду обмежувати поле для роздумів. Тобто мені б хотілося, щоб кожна людина, глянувши на мою картину, знайшла в ній щось своє. Я малювала свій настрій і тут не скажеш, що це пейзаж, або щось інше. Тому давати назву в цьому випадку, я думаю, не потрібно». В картині обов’язково мають бути емоції. Приховані або ні, але в будь-якому випадку робота має нести якийсь заряд.

 

«Паралакси свідомості»: ідея, втілена в реальність

За словами Ольги, все відбулося досить несподівано і спонтанно: «Я малювала у своєму альбомі, можна сказати, суто якісь ескізи на форматі А-4 – невеликому форматі, - каже художниця. – І одного дня я прийшла до Миколи Федіва – ми не втрачали з ним зв'язок навіть після закінчення школи – і суто випадково показала йому ці ескізи. Він сказав, що з них можна робити вже повноцінну виставку, так як вони були вже практично довершеними. І от моя подруга, хлопець якої актор і, водночас, директор Мистецького центру «Альтер», запропонувала зробити виставку такого масштабу. І також вчитель художньої школи мене підтримав у такому задумі. Він же мені допоміг і з оформленням картин». Довго не вагаючись, художниця об’єднала роботи тематично і створила виставку із неординарною, але досить-таки цікавою назвою – «Паралакси свідомості». На запитання: «Чому така назва?» Оля із захопленням відповідає: «Простягніть руку перед собою і зауважте точку, на яку вказує Ваша рука. Нахиліть голову праворуч – тепер здається, що рука вказує на точку, яка знаходиться ліворуч від точки, яку Ви раніше зауважили. Нахиліть голову ліворуч – Вам здаватиметься, що рука вказує на точку, правішу від зауваженої… Це і є паралакс – видима зміна розташування об’єкта, за яким ведеться спостереження, внаслідок зміни розташування спостерігача. Свідомість – це вища форма відображення дійсності, властива лише людям і пов'язана з їх психікою, абстрактним мисленням, світоглядом, самосвідомістю, самоконтролем своєї поведінки і діяльності. Свідомість людини — складне і багатогранне явище. З погляду психології свідомість можна розглядати як форму психіки. Стосовно буття свідомість демонструє свою пізнавальну функцію, що полягає в побудові певного образу світу, який несе в собі ступінь освоєння людиною буття. Звідти й паралакси свідомості – щось відірване від реальності, пов’язане із заглибленням у світ фантастичного». Зрештою, картини говорять самі за себе: креативу Ольги немає меж.

 

Синкретизм психології та мистецтва

Ольга Гошовська – іноземний філолог, майбутній викладач психології. В написанні кандидатської дисертації дівчині допомагає художня творчість, а саме – малювання картин. Адже психологія і мистецтво – тісно пов’язані між собою науки, які, водночас, і мають свій взаємовплив. Як приклад цього, художниця зазначає: «Коли я вела лекції, практичні заняття зі студентами в університеті, то провела такий тренінг, за яким, намалювавши малюнок, можна визначити темперамент, характер та багато інших факторів автора малюнку. Показувала студентам свої малюнки і вони їх надихали на створення власних шедеврів. Варто звернути увагу на те, що, переважно, малюють якусь абстрактну тварину чи людину, яка не існує і, відповідно, дають якусь неіснуючу назву. Людина, коли малює, зображує та вкладає в цей малюнок багато рис свого характеру та деталей своєї особистості, не замислюючись над цим. Є, відповідно, і трактування кожного малюнку. До прикладу, якщо в людини зображені великі очі, то це свідчить про підвищену тривожність. Тобто на все зображене є детальне трактування». За словами Ольги, дивлячись на будь-яку картину, можна, частково, описати характер, переживання і настрій автора під час її малювання. Саме цим дівчині сподобалась психологія, адже це наука, яка спонукає до роздумів.

 

Невідомі хобі відомої Ольги

Дівчина має чимало вподобань. Ось, наприклад, після малювання Оля активно зайнялася розписом нігтів (що так само пов’язане з художнім мистецтвом) і це природно, так як кожна дівчина хоче бути красивою. Окрім того, художниця займається ліпкою прикрас із полімерної глини і зараз думає над створенням рельєфних картин із полімерної глини. До речі, в Олі назріває ідея створення виставки прикрас, адже назбиралась вже досить-таки велика колекція. «Залишається лише трішки допрацювати і можна задумане втілювати в реальність», - із захопленням зазначає мисткиня. А ми, в свою чергу, з нетерпінням цього чекатимемо.

 

Таємниці успіху

Таємницями свого успіху поділилась із нами юна художниця із Дрогобича: «В цьому мистецтві основне (малюванні картин – авт.) терпеливість та любов. Адже трапляються поодинокі випадки, коли художник втрачає бажання до розвитку свого таланту, заховує його у землю саме через відсутність терпеливості. У житті людини часто виникають труднощі. А справжні труднощі не зникають відразу, миттєво, але тривають певний час, тому для їх подолання потрібно докладати зусиль і бути терпеливим. А без терпіння людина буде поглинута бурею своїх пристрастей. Тому бажаю хоча б іноді відриватися від буденності і поринати у світ своїх фантазій. Я впевнена, що кожна людина має у своїй фантазії щось таке надзвичайне, проте не всі це висловлюють на папері – хтось в музиці, інший в чомусь ще. Намагайтеся знаходити більше часу для своїх хобі й самовдосконалюйтесь. Адже саме захоплення прикрашають буденне життя і роблять його цікавішим і яскравішим!»!

 

Ми, а тепер і Ви, дізналися чимало інформації про передумови розвитку таланту цієї художниці, чиї твори базуються на власних переживаннях, душевних станах, почуттях. Аж ніяк (!) не «відчувається вплив  сюрреалістів (певні мотиви Далі і Клімта)». І все це аж ніяк (!) не виглядає «надто гламурно». Аби зрозуміти зображене, варто заглибитись не лише в макроструктуру, тобто в зовнішню форму кожного епізоду (бо ж кожна картина – це епізод-вирізка із внутрішнього Всесвіту мисткині), але й зуміти поринути у мікроструктуру шедевру, зрозуміти: які екзистенційні події, трансцидентальні поняття прагне донести до нас художниця, так як це не просто якісь абстрактні істоти, які ожили на полотні – а ціла історія переживань однієї людини, бачення і розуміння нашого з Вами буття.

Впевнені, що реалізація в багатьох іпостасях сприятиме Ользі в подальшому житті; бажаємо натхнення, творчої реалізації і втілення всіх задумів у реальність. Нехай Фортуна супроводжує у всіх відкриттях! Чекаємо подальших виставок і прославлення нашого Дрогобича – міста Котермака – як давнього, історично важливого культурно-освітнього центру.

 

P.S. Для тих, хто не встиг ще побувати на виставці картин Ольги Гошовської «Паралакси свідомості» - запрошуємо!

Адреса: м. Дрогобич, вул. Й. Левицького, 2 (біля гурт. №3), МЦ «Альтер».

Виставка триватиме до кінця березня (у вихідні з 1500 до 1900 і в будні з 1800 до 2100).

Вхід вільний.

Фото з виставки http://photo.i.ua/user/1032408/244238/

Наталія ЖМУРКО

І чужому научайтесь...


Днями минає п’ятдесят років від дня створення Урядом Сполучених Штатів Америки неполітичної організації Корпус Миру США. Ця організація розпочала роботу і в Україні у 1992 році, коли український Президент Леонід Кравчук та американський Президент Джордж Буш підписали відповідну двосторонню угоду.

Відтоді Корпус Миру співпрацює з багатьма прогресивними організаціями у нашій країні. Американські добровольці живуть і працюють пліч-о-пліч із українцями упродовж двох років, обмінюючись досвідом та започатковуючи стосунки, які часто тривають і після завершення місії.

Метою цієї організації є допомога громадянам України наданням спеціалістів із вивчення англійської мови, для ознайомлення з демократичними цінностями американського суспільства, популяризації активної громадянської позиції, здорового способу життя, екологічних знань, виховання лідерства.

Добровольці Корпусу Миру приїжджають в Україну, 2-3 місяці живуть у сім’ях, де знайомляться з побутом, звичаями, традиціями нашого народу, вивчають українську мову. Після того вони повертаються у Київ, де складають присягу на вірність Україні при Президенті України і вирушають до місць постійної праці.

Дрогобицька гімназія тісно співпрацює з Корпусом Миру США в Україні. Шість добровольців протягом останніх 13 років працювали у нашому навчальному закладі. Вони допомагали вчителям і учням опановувати англійську мову, організовували різноманітні проекти, вели заняття гуртків, ділилися досвідом, порівнюючи дві системи шкільної та вищої освіти, виховної роботи, здорового способу життя.

Третій рік працює у гімназії вчителем англійської мови доброволець Корпусу Миру Деймен Сміт (на фото). Він людина з вищою освітою, побував в усіх куточках нашої держави, у багатьох країнах світу. Йому 25 років. Він добре розуміє запити та інтереси дітей, відкритий для спілкування з ними. Діти люблять і поважають його, розуміючи, що спілкування з носієм мови допомагає їм глибше опанувати її, познайомитися з життям ровесників у США. Поважають його і вчителі гімназії за доброзичливість і готовність завжди прийти на допомогу у викладанні англійської мови, обговоренні різноманітних питань із виховної роботи.

Деймен Сміт за два роки перебування у Дрогобичі вивчив українську мову. Він із глибокою пошаною ставиться до наших звичаїв і традицій. На Свята першого та останнього дзвоника, національні та державні свята одягає вишиванку, вивчив напам’ять деякі твори Т.Г.Шевченка, любить читати історичні книжки, знає наших героїв. Дуже подобається йому Дрогобицька гімназія, наш педагогічний колектив. У грудні минулого року термін його перебування завершився, але на прохання вчителя та адміністрації гімназії Корпус Миру продовжив його перебування у Дрогобичі ще на один рік.

Іван ЛЕПКИЙ,

директор Дрогобицької гімназії,

заслужений вчитель України

Про Героя Радянського Союзу Григорія Геврика

  • 15.05.10, 21:48
У музейному комплексі "Дрогобиччина" про Героя Радянського Союзу

дрогобичанина Григорія Геврика розповідає стенд

Працівники відділу історії музейного комплексу "Дрогобиччина" виготовили стенд, який розповідає про життя дрогобичанина Героя Радянського Союзу Григорія Геврика, який відзначився в боях з німецькими окупантами і поліг в бою біля м.Фрідштадт (тепер Польща). Довідка Геврик Григорій Федорович народився 30 грудня 1925 р. у м. Дрогобичі у робітничій сім'ї, де був наймолодшим із семи дітей. У 1938 р. закінчив 5 класів Дрогобицької початкової школи. На фронті з вересня 1944 р. у складі кулеметного відділення 330-го гвардійського стрілецького полку, 129-ої гвардійської стрілецької дивізії, 1-ої гвардійської армії, 4-го Українського фронту. Вперше проявив себе у боях у горах Чехії - у Буковсько. 7-8.10.1944 р. - бої за Карпатський перевал, після яких 23 жовтня Г.Геврик був нагороджений Орденом Слави III ступеня. 7.11.1944 р. - поранення у ногу. 20-22 грудня 1944 р. - делегат І обласного селянського з'їзду у Дрогобичі від 4 Українського фронту. Нагороджений Орденом Слави II ступеня 20.12.1944 p., отримав звання молодшого сержанта. Командир кулеметного відділення. 25 січня 1945 р. - участь у бою біля Гадзи (на захід від м. Стара Любовня, Польща). 28.01.1945 р. - участь у бою біля м. Лапше Вижнє. 8.02.1945 р. - у лісі біля Липниці Вєлької вивів із оточення 10 людей і виніс кулемет. 23.02.1945 р. - клопотання командира 330 ГвСП полк. Кантарія про присвоєння звання Героя СРСР Григорію Геврику, 8.05.1945 р. - командуючого І Гв. Армії А. Гречка. 29.03.1945 р. - загинув біля м.Фрідштадт (тепер Польща). 29 березня 1945 р. Г. Геврик загинув у бою, похований біля станції Прухна. 1952 р. - перезахоронений у м. Бєльсько-Бяла (Польща). 29.06.1945 р. - присвоєно звання Героя СРСР із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». У 1970 р. у Дрогобичі споруджено пам'ятник нашому землякові. Зоряна Кордуба, заввідділом історії музейного комплексу «Дрогобиччина»

«Карітас» допоміг обдарованій дитині здобути перемогу

  • 25.03.10, 16:28

Восьмирічний дрогобичанин переміг у Міжнародному мистецькому конкурсі дитячих малюнків у США Восьмирічний дрогобичанин Остап Чапля переміг у Міжнародному мистецькому конкурсі дитячих малюнків, який відбувався у м. Аве Марія, Флорида (США). В конкурсі брало участь 150 робіт дітей із 15 країн світу. В результаті таємного голосування всі члени журі конкурсу проголосували за малюнок Остапа «Українське Різдво». Інформація про конкурс та переможця, а також фотографія малюнку розміщена на веб-сторінці цього міста.

Шлях до перемоги цього хлопчика був нелегкий. Залишившись без батька, сім’я мала чималі проблеми. Але Остап, незважаючи на статус пів-сироти, росте хлопцем життєрадісним і відповідальним. В школі він найбільше полюбляє трудове навчання та етику, тобто йому краще даються гуманітарні предмети. А за словами його вчительки Оксани Ярославівни Брелик Остап є дуже мудра та вихована дитина. Він активний, приймає участь у всіх заходах, відвідує багато гуртків. Малювати хлопчик почав років із двох, коли одного разу розмалював всі стіни в одній із кімнат. Тепер Остап навчається мистецтву у Дрогобицькій дитячій художній школі. Його викладач Ольга Орестівна Демкович каже, що Остап, безперечно, має здібності і талант, знає, чого хоче і досягне успіху, якщо і надалі буде працювати. Вона впевнена, що ми про нього ще почуємо.

Крім захоплення живописом, Остап відвідує музичну школу (вчиться грати на флейті), шаховий клуб, катехетичний гурток та ансамбль бального танцю «Оксамит».

Як же потрапив малюнок маленького дрогобичанина до Америки?

Справа в тому, що дрогобицький Благодійний Фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії» вже понад два роки допомагає цій родині. Тому довідавшись про такий конкурс від знайомих, колектив «Карітасу» вирішив відправити фото його малюнку організаторам. Вони були вражені цією роботою та попросили прислати оригінал. «Тоді ми підготувати роботи до участі в конкурсі та за сприяння ще одного добродія п. Тараса Зубрицького відправили кілька малюнків до США», - розповіли у «Карітасі». І ось нещодавно отримали вражаючий результат – звання найкращого здобув Остап Чапля, а серед призерів ще двоє дрогобичан - дітей з особливими потребами – Артур Ковельський та Роман Плоскодняк.

Дорогі відвідувачі блогу!

  • 23.03.10, 11:17
Інформуємо вас, що відновив роботу сайт www.drohobychanyn.io.ua. Відтепер найсвіжіші новини читайте на цьому сайті. Дякуємо, що ви з нами!

До уваги дрогобичан!

  • 22.03.10, 16:45

З 25 березня виконавчий комітет Дрогобицької міської ради працюватиме за новим розпорядком, а саме:

 

 

 

 

 

Понеділок-четвер

 

 Пятниця

Початок роботи

           08.00

08.00

 

Перерва

 

         12.00 - 12.45

 

12.00 – 12.45

 

Закінчення роботи

 

       17.00

 

 15.45

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
17
предыдущая
следующая