Незнайомка з мого Універу

Просто дуже хочеться з кимось поділитись, а найкращий друг зараз далеко.

 Одже почну спочатку щоб все було ясно: я зараз на другому курсі в одному з унівєрів м. Луцька. Перший курс я наймав квартиру і сумліно ходив на всі пари, але мені набридла моя група (просто не люблю людей які кажуть одне, а роблять геть інше), і я написав заяву на вільне відвідування. Зараз я приїджаю на навчання два рази в тиждень і майже не бачу як мої одногрупники поливають одне одного брудом (але замітка не про це).

Через те що я рідко зявляюсь в університеті, я майже не бачу першокурсників. І ось коли я приїхав на навчання, і їхав маршуткою до свого унівєру, на одній із зупинок в автобус зайшла вона... Звичайно що я звернув на неї увагу, тому що вона була не така як всі, не наче з іншої країни. Спробою описати: темне волося, маленька на зріст-десь 160-170см, але видно що вже не школярка. Загалом звичайна дівчина, якби не одна особливість, вона мулатка. Незнаю чому але це мене найбільш  привабило і зацікавило.  Заплативши за проїзд вона пройшла далі в салон маршутки і сіла десь далеко по заду мене. Я ж повернув голову до вікна і задумався про щось своє. Яке ж було моє здивування коли вона вийшла на кінцевій (кінцева це мій універ). Вона швидко зайшла в приміщення, а я залишився на дворі бо вирішив зачекати свою одногрупницю, яку я помітив їхавши в маршутчі. Того дня я її більше не бачив, і тому якось забувся про неї. Приїхавши  наступного разу на одній з перерв я зустрівся з нею поглядом на на сходах. Мене за чарував її погляд, її облича, і якись не звичайний спокій в її очах. І я зрозумів що хочу бути з нею!

Я навіть не знаю її ім"я, знаю лише що вона навчається в моєму унівєрі на 1 курсі. Звичайно можна підійти і  сказати їй про свої почуття, але є дві проблеми.

Всі подібні історії закінчувались однаково, мені просто набридли обломи!

І друга: Я живу за 80км від Луцька і просто фізично не можу кожний день туди їздити.

Ось така історія. Галіма штука Кохання