Блог провінційного Растамана. Я читаю.

Нарешті почав читати. Відразу виник Наполеонівський план купити електронну читалку. Хоча знаючи себе, є підозра що це в мене не на довго вистачить цього бажання, можливо ще одну книгу і прочитаю. А читалка потім просто буде собі десь валятися в шухляді. Чомусь подумалося що в нашій країні, заробити собі на життя прозою майже не можливо. Все просто: навіщо платити гроші за те, що можна на шару зтягнути з мережі! Що власне я й зробив. Я отримав задоволення від читання, автор натомість не отримав нічого! Можливо пошукаю його в соцмережах, хоч подякую... Але ж за "дякую" нові труси не купити.

Купуючи книгу, це те саме що купуєш кота в мішку, ніколи не знаєш чи ця книга тобі сподобається. Як на мене, краще за ті гроші купити букет квітів, морозиво або Чупачупс, і подарувати першій ліпшій чувіхі, яка вам сподобається! І їй приємно і вам око радує як вона буде облизувати морозиво чи сосати чупачупс!))

Я не проти книжок. Просто особисто я не хочу заставляти вільне місце книгами, які я прочитав і сумніваюсь що буду їх ще колись перечитувати. Я дуже рідко перечитую щось, навіщо тратити час на те, про що і так знаєш? Хоча на брак часу я не страждаю. Проте напевно прикольно закосити під розумного чувака і показати комусь свою домашню бібліотеку, з електронною читалкою так не зробиш)) Бібліотеки ще ніхто не відміняв, але в бібліотеці мого йобнутого містечка, немає тієї літератури, яку я хоті в би читати.

Якось просто захотілось почитати, книгу вибрав майже наугад, невідомого мені до того автора. Для проби роздрукував 10 сторінок, потім ще 15. Книга дуже затягнула і я не шкодуючи фарби і паперу, роздрукував всю книгу . Давно я так не жадібно не "їв" очима букви. Прочитав книгу як кажуть на одному диханні, за два дні. Можливо це і не те що мені зараз треба, але це дуже близько до того...