И такая, ты знаешь, мама, ненужность фатальная.
Для чего это все? Для каких таких берегов
Я везу это все контрабандное, нелегальное,
Высшей пробы накопленное тепло?
Мама, здесь никому это и не надо.
Я пустое место, ничья отрада,
Чемодан неуместно нежных вещей
На складе не-первой-свежести-овощей.
Мама, я отрастила волосы ниже плеч.
Но никто в них не запускает пальцы.
И никто не станет меня беречь.
Мама, я чемпион одиночных танцев, гений невстреч.
И поэтому я пишу только дурацкие стансы
И не фильтрую речь.

© Елена Пуговкина

Мне с грустинкою кофе, пожалуйста, можно?
Мне с грустинкою кофе, и с дымкой коричной
Есть в неважности мыслей закон непреложный
Улыбаясь, всегда отвечать- все отлично!
И следить за неясным весны измененьем
От красавицы робкой к легенде столичной,
И молчать, запасаясь до краю терпеньем,
И легко отвечать — «у меня все отлично»…

Починаючи писати це невеличке послання я одразу згадала рекламу пива
"Рогань" про справжніх Друзів. Той ролик не є витвором мистецтва,
але... щось у ньому таки є... щось таке, що трохи чіпляє за серце.
Однак чіпляє далеко не всіх. Можливо чіпляє лише тих, хто розуміє про
що вона, - тих, хто розуміє поняття Друг. 
Саме Друг - з великої літери. 
Саме Друг - граматично чоловічого роду, але практично - без визначення статі. 
Саме Друг - без усіляких уточнень типу "ліпший", "кращий" і т.д. і т.п. 
Просто Друг. І цим усе сказано. Я розумію. 
Я пишу це послання своєму Другу. Тобі, моя люба Пет. 
"Дякую
тобі за то, що ти завжди зі мною..." Дякую Святославу Вакарчуку за ці
слова. Дякую творцям серіалу "Друзі" за яскраві та правдиві образи.
Дякую численним письменникам, які присвячували свої твори темі Дружби. 
Дякую тобі, моя люба.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі мені ніколи не вдається посумувати.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я завжди маю підтримку.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я пережила нещасливе кохання.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я знову закохалась.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я завжди маю причину посміхнутись.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі слово Друг набуває сенсу. Дякую.
P.S. Сумую за тобою...

Ну что ж...
В последнее время стало модным вести блоги. Все мои друзья только этим и занимаются (а говорят, что работают...). Может и мне стоит попробовать?...
Я конечно не волшебник, я только учусь.
Попробую)))