Другу

Починаючи писати це невеличке послання я одразу згадала рекламу пива
"Рогань" про справжніх Друзів. Той ролик не є витвором мистецтва,
але... щось у ньому таки є... щось таке, що трохи чіпляє за серце.
Однак чіпляє далеко не всіх. Можливо чіпляє лише тих, хто розуміє про
що вона, - тих, хто розуміє поняття Друг. 
Саме Друг - з великої літери. 
Саме Друг - граматично чоловічого роду, але практично - без визначення статі. 
Саме Друг - без усіляких уточнень типу "ліпший", "кращий" і т.д. і т.п. 
Просто Друг. І цим усе сказано. Я розумію. 
Я пишу це послання своєму Другу. Тобі, моя люба Пет. 
"Дякую
тобі за то, що ти завжди зі мною..." Дякую Святославу Вакарчуку за ці
слова. Дякую творцям серіалу "Друзі" за яскраві та правдиві образи.
Дякую численним письменникам, які присвячували свої твори темі Дружби. 
Дякую тобі, моя люба.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі мені ніколи не вдається посумувати.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я завжди маю підтримку.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я пережила нещасливе кохання.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я знову закохалась.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі я завжди маю причину посміхнутись.
Дякую тобі за те, що завдяки тобі слово Друг набуває сенсу. Дякую.
P.S. Сумую за тобою...