хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «рифмоплётство»

Декабрь звёзд рассыпал груду

Декабрь звёзд рассыпал груду

И тишиною пропитал,

Луны катилось в небе блюдо

В извечных поисках начал.

Игру оставив цветовую,

Десятый сон смотрел восход,

И ночь, холодным поцелуем,

Из луж ковала тонкий лёд.


13.12.2015

Було нестерпно й темно у очах

Було нестерпно й темно у очах,
Пекло у горлі розумінням гірким,
Котилось серце у провалля з гірки,
Коли Ви розчинялися у снах.
Коли Ви йшли туди, де голос мій
Вас огорнути ніжно не посміє,
Де поруч з Вами тінь моя не мліє
Та меркне блиск розбурханих стихій.
Та що з того, що зараз невловимі?
Я Вас зберіг у спогадах та римі.

12.12.2015

Ти хто?

Ти хто? І хто тебе послав?

Скажи, хіба тобі так важко?

Моїх думок пекучий сплав

Та невловима синя пташка.

Ти хто? Чому пізнав тебе?

Твою ходу, твій погляд, коси,

Чом моє серце, не скупе,

Уже благає: «Досить! Досить!»

Ти хто? Й навіщо саме ти?

Жива, яскрава, загадкова.

Пора просити: «Відпусти…»

Та я не знаю цього слова.


12.12.2015

До всього звичка є лише в словах

До всього звичка є лише в словах,
А у житті насправді все складніше,
І знову рими на папері пише
Фантомний біль по молодих роках.
О, скільки шани білому листку,
Квадратному шматочку целюлози!
Та це єдині ліки від загрози
Вкотитись в тиху старість на візку.

12.12.2015

Містам, країнам та цілим народам

Містам, країнам та цілим народам

Душі моєї хтось відкриє суть,

Вони забудуть про печаль та лють,

Думки їх, покривавлені, поснуть

Навіки. Й тільки добрі розцвітуть,

Буде це точно, та не зараз, згодом,

Коли земний завершиться мій путь.

Я вдячний за увагу хоч таку.


11.12.2015

Рёва

Перечное слово,

Влага на щеках,

Что ты хочешь, рёва?

Что в твоих мечтах?

Или кто подарком

Обошёл тебя,

Что румянцем ярким

Ты горишь, вопя?

День излечит новый,

Стоит лишь хлебнуть,

Будет радость, рёва,

Подожди чуть-чуть.


11.12.2015

Побудь зі мною...

Побудь зі мною трохи наостанок,
Якщо уже надумала піти,
Мій добрий та омріяний світанок,
Есенція загублена мети.
Побудь зі мною хоч іще хвилину,
Вона замінить тисячі століть,
Душі моєї зламана стеблина
Ще поживе у цю чарівну мить.
Побудь зі мною, недосяжна доле!
Вгамуй сліпого неба чорну лють!
А потім вже лети собі на волю,
Та перед тим, прошу тебе, побудь...

11.12.2015

Не забывай

Уйдут года за неба острый край,

Мы станем старше, может быть, мудрее,

Прошу лишь об одном – не забывай,

Всё остальное пережить – сумею.

И светлою, и пасмурной порой,

Когда охота погрузиться в негу,

Не забывай меня и голос мой,

И чувств моих блуждающую реку.

Когда сбежать решишь от власти дня

Под полог снов, врачующих чудесно,

Не забывай, пожалуйста, меня,

Я заслужил на это, если честно.

В плакучий март и в говорливый май,

В апреле – многоцветном богатее,

И круглый год меня не забывай,

Всё остальное пережить – сумею.


10.12.2015

И был рассвет таким горячим

И был рассвет таким горячим,

До горизонта красноты,

Сулил желанную удачу,

Стирая блеск большой звезды.

И ветра тёплое касанье,

И звуков трепет по лесам,

Минут и мыслей начинанье,

И снов тяжёлых, битых в хлам.

И было время, что хотелось

Ещё чего-то, просто так,

И поднимало знамя смелость,

И убегал от страха мрак.


10.12.2015

Не зупиняй мене...

Не зупиняй мене, я хочу догоріти,
Вогнями розкидатися по небу,
Моє життя - не фантастичні квіти,
Нема у ньому, вічному, потреби.
Не зупиняй, я й далі бути хочу
Таким, як є, яким мене створили,
Я глибше таємниць жагучих ночі,
Залиш мене в моїй природній силі.
Не зупиняй мене, ні словом, ні мовчанням,
Ні дотиком, ні поглядом пекучим,
Моє неперевершене бажання,
Мій янгол й покарання неминуче.

10.12.2015