Побудь зі мною...

Побудь зі мною трохи наостанок,

Якщо уже надумала піти,

Мій добрий та омріяний світанок,

Есенція загублена мети.

Побудь зі мною хоч іще хвилину,

Вона замінить тисячі століть,

Душі моєї зламана стеблина

Ще поживе у цю чарівну мить.

Побудь зі мною, недосяжна доле!

Вгамуй сліпого неба чорну лють!

А потім вже лети собі на волю,

Та перед тим, прошу тебе, побудь...

11.12.2015

Останні статті

130.05.17, 20:06

Вам би йоших якийсь контракт з Іво Бобулем і Рибчинським....трохи коштів таланту ніколи незавадить...

Гість: Турок

230.05.17, 20:25

Щиро дякую. Есенція загублена мети - слід більш чіткіше вказати на ярмо золотоординське.

330.05.17, 21:29

красиво написано, душевно