хочу сюда!
 

Лиля

35 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «гумор»

Дмитро Комаров на Лізі Сміху

Очікував, що в «Лігу сміху» рано чи пізно в якості запрошеної знаменитості запросять Дмитра Комарова. І от, дочекався!

Правда, кажуть, що з Дмитра такий актор, як і танцюрист. Але все одно, вийшло смішно.


МеЖо і труси ))

          Згадалась мені історія про одну тітоньку з перцем.
Деякий час ми жили в селі. Працювала я у сбербанку, який знаходився у приміщенні відділення Укрпошти. І звичайно, що там був такий собі центр зібрання бабусь, дідусів і взагалі місцевих жителів. Люди приходили платити комуналку, класти гроші на сберкнижки, та і заодно поспілкуватись.
         Не далеко від пошти жили чоловік і жінка. Мишко був дядько добродушний, веселий, з гумором. А Нінка була така швидка, моторна і теж весела, але гумор такий у неї був зі стьобом, з перцем так би мовити. І головне вона над кимось могла так пошуткувати, а як до неї хтось з такими жартами підходив, то обиди було багато і тоді в Нінці просиналась баба-перепилиха. Нінка здатна була допиляти ту людину до білого каління. Ще про таких кажуть: пальці в рот не клади, по лікоть відкусить.

                       

      І от одного разу заходять дві жіночки (працівниці ферми) і сміються аж до сліз rofl
Ми звичайно припинили роботу і тьотя Валя, начальник відділення пошти, давай їх розпитувати, що ж їх так розсмішило.
Кажуть: 
           Покотом від сміху лежить вся ферма. Наша Нінка приїхала на роботу і кричить: "Ой-йой скоріше,                     скоріше, дайте води. Цілу миску води!!!" hypnosis
Забігла за ферму з мискою, сіла в неї і сидить.cry
Ми до неї питаємо: що трапилось?
- Та Мишко гад, собака такий......  omg
- А що ж він зробив?
- Та зараз же літо, а мені подобається вдягати його сімейні труси, в них не жарко. Збираюсь сьогодні на роботу, дивлюсь вже на стулі труси лежать. О думаю, чоловік який турботливий, то сердився на мене, що його труси вдягаю, а тут на тобі - сам приготував. Я їх і вділа. Сіла на вєлік, їду, а воно щось пече. Я скоріше їду, а воно ще дужче пече. Не пойму шо таке.... На силу оце до ферми доїхала. І зрозуміла: ото він не зря такий турботливий був, гад, розсердився  намазав труси перцем tears Ось як прийду до дому - буде йому від мене непереливки beat
- То ми щойно йшли повз їхнього двору. Сміємось і кричимо Мишку - Привіт! privet
А він: Як там моя Нінуля? podmig 

                              






 

95й квартал про Савченко

Ще одна весела сценка з нового випуску «Вечірнього кварталу». Цього разу пожартували над Надією Савченко.


Сантехнік, який любив читати

Багато хто чув вислів "літературний запой" або "читати книги запоєм", але ніхто не знає, як це відбувається насправді. А відбувається це так: приміром, сантехнік Вовчік ось уже три дні не виходить на роботу. Колеги б`ють на сполох: де Вовчік, де наш сантехнік? Минає ще пару днів, усі крани остаточно протікають, а Вовчіка немає. Добрий пузатий шеф засилає двох людей до Вовчіка додому, щоб дізнатись, чи живий він. Люди приходять і знаходять Вовчика в його брудній квартирі. Сам Вовчик лежить на підлозі, а біля нього купа книг - Бальзак, Франко, Достоєвський, Трублаїні. У Вовчика - літературний запой. Як і всі сантехніки, він з дитинства полюбляв після роботи, замість того, щоб іти додому, зайти в бібліотеку і прочитати кілька сторіночок книги Ортеги-і-Гассета "Присмерк Європи" чи Чосера "Кентерберійські оповідання". Колеги не були проти, вони самі часто читали (будьмо чесні, не тільки після роботи, а навіть на роботі, в перерві, поки шеф не бачить, збирались в курилці і читали Флобера, передаючи томик одному в руки), а от дружина постійно агрилась. "Краще б ти бухав!", - часто говорила вона. Вовчік відчував свою вину, але не міг зупинитись. Він уже був читач зі стажем, усе почалось зі школи, коли пацани принесли на дискотеку цілу торбу якогось сільського самвидаву. Вовчік спробував, прочитав кілька сторінок і відразу втягнувся. Далі він читав регулярно, переходячи від детективів до сучасної класики, потім взявся за реалізм. Потім почав читати паралельно класицизм і бароко, хоча навіть його друзі по бібліотеці не радили мішати. І зараз Вовчік вже не може без книг. Читає по кілька книг одночасно. Дійшло до того, що він почав читати сучукрліт, а це вже означає, що межу перейдено. Зараз він читає запоєм, це дуже складний випадок, але він може зібратись і звернутись у спеціальну клініку, де за допомогою телевізійної терапії його поставлять на ноги, він забуде, як брати книгу до рук і стане нормальною людиною - такою, як усі.