Вирішив продовжити нещодавню розпочату рубрику "Коротко про різне": про події в житті і всяке різне навколо.

Щось знову накрило. Другий тиждень вдома. Вчора набридло — сходив по магазинам. Враховуючи настрій, не втримався від солодкого — купив цукерки — міні батончики. Оскільки найбільш надіборані були "Milky way", їх і купив. Не сподобалось. Може підкажете, що з "міні"-серії батончиків смачно, окрім "Снікерсів"?

Зрозуміло, що в похід по магазинам фотік залишив вдома. Але хто фотографує, знає, що знайдеться що фотографувати якраз тоді, коли нема чим фоткати.

Ну, думаю, треба вийти спеціально на прогулянку. Але руки так змерзли, що захотів відігрітися. Але захмарилось, тож виходити на фотополювання маршруток не захотів. А фоткати є що! Тим паче, скоро повинні відкрити новий міський маршрут!!!

Був у нашому місті соціальний маршрут. З осені 2015-го (чи 2016-го). Особливість маршруту в тому, що він пролягав як по старій частині Боярки, так і по новій. І це був перший маршрут, який об'єднав дві частини нашого міста. Так ось, проїздив він рік, чи може навіть менше. І справа заглохла. І ось знову! Десь пів року велися балачки стосовно купівлі міськрадою нового автобуса і ось нарешті — звістка про впровадження нового маршруту. Причому, він буде в двох версіях: соціальний — з одною машиною і величезним інтервалом в годину (пільговикам доведеться чекати, проте "на шару") і комерційний — на 5 мікроавтобусів (цікаво скільки їх буде насправді). Правда, треба провести конкурс на обслуговування маршруту. Так що ще невідомо коли його запустять. Але факт приємний. Чим більше маршрутів маршруток, тим крутіше місто і транспорте обслуговування. Тепер можна буде доїхати до Одеської траси і на Радуницю до міського кладовища без пересадок.

Робота підходить до завершення, тому запропонували написати статтю. За день настрочив на 6-7 тисяч знаків. Але не вдавалось досягти високої унікальності тексту. Алгоритм розпізнання запозичень якийсь недолугий займенники, числівники і тип продукції сприймає за копіювання. Сьогодні вирішив скоротити найменування, створивши абревіатуру. Допомогло, але не дуже. Не хочеться, щоб праця була марною і не знаю як "добити" статтю, щоб текст вийшов унікальний. Там така тема, в якій не "шарю" і в загальних рисах особливо не розгуляєшся. Можна збільшити кількість тексту, але стаття й так вийшла завеликою — збільшувати нікуди. Не знаю що робити: переключитись на інші завдання, чи домучити текст (тільки як?)?

З радістю б взяв вихідний і кудись поїхав чи злазив. Однак напарник менш, ніж за день, скасував вилазку, яку чекав два тижні!!! Настрій зіпсувався. Можливо, варто самому з'їздити? Тим паче, судячи за статистикою, нова вилазка повинна бути одиночною.

Ще й надодачу скрутило вени. Нога другий день болить і такі відчуття, ніби за день пройшов кілометрів 20-30. Давненько не було таких проблем. Сподіваюсь, що пройде.

Ось такі справи... Де взяти оптимізму?

Коротко про різне. Набір питань, які турбують.

Новорічні свята скінчились, а ялинки ще не прибрали. Вони у нас штучні, тому питання не настільки нагальне, як у тих, хто ставив натуральні ялинки. Та й практика така, що пізно ставимо (десь в останніх днях грудня) і так само пізно (наприкінці січня або навіть у лютому) їх прибираємо. Хоча кожного разу інтрига скільки вони простоять. Мені новорічна атрибутика, якщо чесно, вже набридла. Тим паче, що давно настали робочі будні.

З дозвіллям не все гарно. Нові вилазки пригальмувалися. Знайомий, який закидував новими повідомленнями замовк. Сподіваюсь, що зайнятий, а не поставив на ігнор. Бо лізти самому на закинутості не хочеться. Та й таких місць, куди не страшно пробратися одному, не залишилось.

Подружці не пишу і не дзвоню. Треба бути принциповим, якщо вирішив не звертати увагу (вистачило б терпіння ігнорити). Стосовно неї вже нема сподівань навіть у дружбі.

Писати в блог нічого, оскільки нових прогулянок і вилазок нема. Хоча багато блогерів із частотою дописів не заморочуються. Шкода лише, що при бездіяльності рейтинг знижується.Та й не лише звітами в блозі вимірюється цікавість дозвілля. Просто час від часу треба десь лазити, подорожувати. Інакше падає продуктивність роботи і псується настрій. Хоча, наближення епідемії грипу лякає.

До речі, про роботу. Об'єм роботи зменшується і є ризик, що у лютому буду сидіти без діла. Каталог товарів, яким би він не був величезним, колись закінчиться і треба братися або за написання статей (чого не пропонують), або шукати інший підробіток. З острахом очікую цього моменту. Але, в цілому, за січень непогано напрацював (за мірками мого підробітку).

З'явилися новини про цьогорічне "Євробачення". Перелік учасників майже нічим не здивував. Як завжди, багато молодих і невідомих (навіть у нас в країні) виконавців. Ясно тільки одне — шанси на перемогу у конкурсі мінімальні. Чи буду слідкувати за відбором ще не визначився. Якщо не буде іншого дозвілля, то мабуть буду дивитися відбіркові передачі.

Пів зими пройшло, а снігу нема. І можливо, не буде. Новорічно-різдвяні свята без снігу. Навіть на Водохрещу нема снігу. А, між іншим, сьогодні — Міжнародний день снігу (виявляється, є й таке свято). Виходить, День снігу — без снігу.

Як думаєте, нинішній зимовий сезон ще засніжить?

Як всі і очікували, зараз відбувається обмін військовополонених. В принципі, гарна подія, але... Обмін нерівноцінний.127 в обмін на 76. Причому віддають злочинців за військових і звичайних громадян. Мабуть, перед президентом поставало питання: або нерівноцінний обмін, або зовсім без обміну. Цікаво, що він відповість на це?! З такими обмінами Україні не буде кого видавати Росії. Наша ж країна більш демократичніша і до сепарів ставиться поблажливо — в країні вільно почувають прихильники "руського миру".

"Слуги Зради" наверно знайдуть якесь виправдання. Подія, звичайно, позитивна. Але, з осадом.

Перед Новим роком традиційно буває сумно. Навіть цьогоріч. Хоча 2019-й був мегацікавим і насиченішим, ніж попередні роки. А якщо порівняти із 2014 і 2015м, то спокійнішим і приємнішим. В плані дружби такий самий, як і попередній. Хіба шо з одним товаришем влаштовував спільні вилазки.

А сумно від чого? Від того, що як би не було, хочеться ще цікавіше і більше приємних подій. Хочеться, щоб нарешті-таки з'явилося особисте життя і людина, якій можна відкритися і зустрічатись. Хочеться більшого заробітку. Хочеться закордонних подорожей. Та багато хого хочеться.

Ну а розширені підсумки будуть ближче до Нового року.

Вчора таки наважився встановити відеоредактор. Дякую, на одному форумі підказали. Правда, подивився відзняте і зрозумів, що відвик тримати камеру. Відео так трусить, що хаж. На ходу точно краще не фільмувати. Ну а голос нічо. Хоча теж треба тренуватись і записувати по декілька дублів. Можливо, як музичні виконавці, тюнити. Але в ідеалі робити відео без звуку.

З фотохостингом дупа. Четвертий день не працює. І так само ніхто не знає, що трапилось.

Думки вголос.

Після нещодавніх вилазок хочеться ще щось такого, але... за тиждень знову захотілося десь злазити. Ось тільки ніхт цікавого і доступного ні в Києві, ні в найближчому передмісті вже не залишилось. Так що знову ниття. Хоча... якби була дружина, то може б і ніколи було б про це думати. А може навіть і краще було б з ким прогулюватись. Декому щастить знайти кохану людину зі спільними інтересами. Ну, то таке... Мені б хоч когось знайти. Ну а стосовно вилазок, то цікаві місця є лише поза Київською областю. Якщо влітку можна сунутися в дальні пєрді, то зараз холодно, темно. Ще й захворів. Однак все одно не сидиться вдома. А прогулянки по місту — то зовсім не те.

Президентську політичну партію "Слуга народу" треба перейменовувати в "Зашквар народу". Блін, електроенергію купляіють у Росії. Зєля хоче прямих перемовин з Путіним (мабуть, він думає, що комік зможе обхитрити КГБшника?). Пенсії сепаратистам.

Порадував хіба шо батл Зеленського і Тимошенко. Юлія Володимирівна його знатно потроллила.