Сон (сновидіння).
- 22.09.21, 15:23
Профессор Ричард Вайзман из Университета Хартфордшира заявляет: можно создать условия для идеального сна, после которого человек проснется полным сил.
3
Гумористичний сон
Давно це було) Якось я з підмовляла подругу зробити прогулянку поїздом в інше місто. Місто недалеко, тож до вечора можна встигнути вернутись, але та все відмовлялась:
- Що ти? Як я можу поїхати нікому вдома про це не сказавши?
- Та все буде нормально. Ми встигнемо!
Все-таки посадила її в купе і ми з вікна почали милуватись різними краєвидами.
Раптом вона помічає, як ми обганяємо стаю птахів, що летять поруч, а серед них подруга впізнає свою маму-чарівницю:
- Бачиш? Я казала, що так не можна! Тепер мені дістанеться!
В цей час потяг зупиняється на станції і я кажу:
- Спокійно. Зараз я все влаштую, - і виходжу з вагону.
На пероні я підходжу до вишки, на якій стояла сумна жінка с сивим волоссям. Вона сама була худа і одягнена в довгу сіру спідницю і сіру шаль – загалом, нагадувала голуба. Я стала підійматись до неї, але вона відсахнулась і піднялась вище. Я йду далі, а вона перетворилась на голуба і піднялась ще вище. Тоді я ловлю ривок вперед і ловлю цю пташку.
…
Як я дісталась назад – не пам’ятаю. Пізніше цю техніку назвуть телепортом.
Я заходжу в купе, зачиняю двері, подруга з надією питає:
- Ну як? Влаштувала?
Я кидаю на стіл два відрізаних крила:
- Так, тепер вона за нами не летітиме.
Якось дивно повела себе подруга. Замість того, щоб заспокоїтись, у неї ентузіазму іще менше стало. Всю дорогу зі мною навіть не розмовляла. Лише, коли ми прибули на наступну зупинку, вона дала собі волю виговоритись:
- Як ти могла так вчинити з моєю мамою? Як вона тепер буде без крил?
Та я й тут не розгубилась:
- Спокійно, я все влаштую.
Коли поїзд став відправлятись далі, я знов заходжу в купе, подруга кидається з питанням:
- Влаштувала?!
- Так, - я кидаю на стіл пташину тушку, - тепер їй крила не потрібні!
Невимовний жах проступає на обличчі подруги.
А мені, як спалось, було смішно))
Наступне - http://blog.i.ua/user/2222714/2382604/
Так називалась одна наукова стаття, яка колись потрапила мені на очі. Звісно, вона зацікавила мене, оскільки інших снів я й не бачу і взагалі не уявляю як це - бачити чорно-білі сни. А нині думається : якщо сучасні новини на кольорових плазмах нічим не відрізняються від шизофренічних снів, то чи означає це, що в недалекому минулому, коли телевізори були маленькими й чорно-білими шизофренічності в житті було менше або й не було зовсім?..
І самі новини з незмінними вибухами, катастрофами, вбивствами, погромами може й півбіди, але справжнє божевілля звалюється на голову, коли починаєш читати коментарі та мнєнія про ці ж таки новини у віртуальному просторі усіляких зєвак та знавців усього й уся (тих самих, які не знехтують нагодою зазняти на мобільний як ти тонеш у воді чи як горить будівля, якій понад 300 років). Зазвичай це думки справжніх експертів (у будь-якому питанні не залежно від теми обговорення), які полюбляють пафосні фрази на кшталт : "А мнє нравітса, то что проісходіт в Мелкобритании" і пускають слину від злорадства і єхидства. Не забуваючи при цьому повчати життю менш обдарованих (на їхню думку) експертів, демонструючи невичерпні запаси нецензурної лексики (Експерти вони ж Експерти у всьому). Всі Експерти знають ЯК треба жити, ЯКИЙ варіант правильний, ЩО є правильним взагалі, і тим не менш, живуть у тій самій купці власного лайна, яке на запах їм подобається набагато більше, ніж лайно сусіда.
Але то таке... Думка шизофреніка, який бачить кольорові сни не лише по телевізійному ящику.