Тема не на часі, але є яскравою ілюстрацією того, як народжуються мої вірші . Як і водиться, "дитина", себто вірш, народилась після 9 місяців виношування - доки "дозріли" правильні рими, і образи повністю сформувалися. Вихор шалений сніжинок-валькірій! Рвучко, синкопами дихає січень. Світ захлинувся в імлі біло-сірій, Щулиться, мружить засніжені вічі... Небо схилилось...

Читати далі...

Сердце - камнем на душе Руки вяжут словно путы Тень - рисунок на золе Струны-волосы погнуты Весну проганю взашей Тоски от горючей прочь: Пусть выгорит черный день И наступит белая ночь[Приєднана картинка]