Капєць! Не спиться! Знову безсоння! Вдається влягтися лише о 2-й ночі, й то назвати це нормальним спанням не можна. До ранку толком нічого не сниться.

Що роблю? Слухаю музику, поки не набридне(!!!), або читаю форуми. Влаштовую набіги на холодильник або проріджую щетину. Ще й на додачу почали турбувати зуби (більше року не було потреби відвідувати стоматологію). Плюс — скоро наближається День народження, і я вже передчуваю чергове підбиття підсумків "досягнень". Одним словом, є чим забити голову перед сном. "Відключити" думки не вдається.

З перевірених засобів у нинішніх умовах доступні лише ліки зі снодійним ефектом (за показаннями, тому можна приймати, — просто не хочу звикання і зниження ефективності).

Підкажіть, як ви засинаєте. Можливо, є якісь способи?

На роботі затишшя. Підняття цін призвело до зниження попиту. Відповідно, поточних завдань нема. Добре, хоч січень вийшов продуктивним. Точніше, за тиждень встиг зробити заробити стільки, скільки встигав за місяць.

В офісі багато людей у відпустках. Тож у мене теж знову вимушена відпустка,... яку нікуди витратити.

----

Схоже, зрозумів, чого кицька перебралась до мене. За кілька днів спіймав на ній 45 бліх. Тепер і чухається рідше, і до кімнати навідується рідше, бо знає, що буду шукати бліх. Як тільки блохи стали менше докучати — перейшла на стару дислокацію.

-----

Не розумію людей, які щось планують, якщо не збираються нічого робити. Це я про знайомого дослідника заброшок, який щоразу запитує куди можна з'їздити, але так нікуди не їде. Ось я не будую плани, коли знаю, що найближчим часом навряд чи вдасться кудись вибратись. До карантину був перелік об'єктів і подій, які хотів би відвідати (правда, там такі місця, куди без автомобіля не дістатись, але...), однак з початком пандемії все пішло перевертом. Тому перестав планувати. Хіба шо, помріяти.

Найцікавіше, що той знайомий на тролінг не ведеться.

Дивні речі відбуваються. Кицька останнім часом заходить до мене в кімнату може раз у пів року, а цього тижня зачастила. Можливо, Мурзік приніс дуже надокучливих бліх, можливо їй просто стало нудно і захотілося нових місць. Коротше, сидить в кімнаті. Допитлива, як батько. Незрозуміло, що хоче: і в шафі ій не сидиться, і на підвіконні, і на дивані, і на підлозі. Преться на журнальний стіл, однак і там надовго не засиджується. За декілька днів блокноти пожмакані, шпалери подерті (робили ремонт лише пів року тому). А як любить сидіти на ногах! Вже навіть не лоскотно. Лише незручно сидіти на одному місці. Причому тільки сідаю на диван — одразу застрибує. Ледве доробив завдання по роботі.

Закидую до інших кімнат — прибігає. Як медом намазано.

Посеред минулого тижня два рази зникала електрика, до 5 хвилин. А з 14 на 15 січня електропостачання зникло майже на 3 доби. На вихідних ворушилися не дуже активно. Гадаю, що без скарг не обійшлося (без електрики залишились станція швидкої допомоги, комерційна медична лабораторія, поштове відділення, сервісний відділ газової служби, магазини, кафе, в місті не працювали світлофори). Народ викручувався, як міг. В приватному секторі люди покупляли бензинові генератори. Комерційні структури теж були змушені перейти на самостійне вироблення струму.

По роботі завдань не було, так що робота через це не постраждала. Й так був у вимушеній відпустці.

Але вдома було дуже холодно. Ну і смартфоном і фотокамерою потрібно було користуватись економно, бо де зарядиш?

На новорічно-різдвяні свята, зазвичай, нічого робити. А цьогоріч ще й трапилась вимушена відпустка. Річ у тому, що начальник з офісу у відпустці, тож і завдання нікому давати. До того ж, на фірмі й так багато святкових вихідних — поки розгойдаються пів місяця пройде. Передчуваю, що у цьогорічному січні може не вийде заробити навіть свій мінімум, оскільки за грудень попрацював наперед, виконавши всі можливі завдання (які доручають).

В докарантинні часи кудись би поперся. Крім того, було що робити по роботі (ось така тавтологія). А що робити зараз не знаю.

Втішає хіба що те, що до звичної святкової нудьги не додалася ностальгія, приводів для якої з кожним роком все більше.

Ще можна переписати архів зі старого компа, але щось стрьомно.

У новорічну ніч від дощу і відлиги сніг повністю зійшов. Сусіди поводили себе тихо, а от інші містяни — ні. Фейєрверки гуркотіли з опівночі (збирався їх відзняти, однак найкрасивіші моменти пропустив). На підвіконні на ранок знайшов папірці з хлопавок. Виходить, хтось з вищих поверхів запускав.

За святковим столом не об'їдався. Й так передоз по солоному і солодкому. А ось бірмікс зайшов з трудом, хоч і смачний. Відвик від алкоголю — вже не лізе.

Про дегустацію мідій напишу пізніше.

Настрій сумнуватий. Так буває щороку у новорічні вихідні, але цього року почуваюсь як після звіздецю, коли звичайні дні без пригод сприймаються за радість або в очікуванні приємних подій.

Ну і пісня дня, на яку випадково натрапив на радіо.

Поки на вулиці сніжно захотілось помилуватись справжньою зимою. На перевірку -11 не так підморожують, як очікував. Навіть бачив дівчину в спідниці і 40 DEN. Значить, не так вже й холодно! Я, он, переживав, що не взяв рукавиці, але руки не змерзли поки фотографував заброшки (коли не було снігу не вдавалось сфотографувати, а як випав сніг — так одразу, хоча як тепер бути із запланованим звітом?).

Дороги охарактеризував би як "утоптаний сніг". Місцями траплявся лідок, але прохідно.

Кажуть, з п'ятниці буде відлига, тому буде не так красиво.

Чогось не спиться. Думки перед сном? От якраз ні. Правда, є здогадки. Найперше, це відсутність нових подорожей. Друга причина — іноді доводиться засиджуватись за роботою допізна. Сьогодні ще "порадували" глюками на фотохостингу, де розмістив знімки з блогів. Мабуть, щось на серверах. Зараз більш-менш запрацювало. Однак все одно рознервувався.

Звичайно, під ранок все одно засинаю, але то вже не те. Та й спати доводиться ледве не до 9-10 години(!). Ну а найгірше, що майже ніц не сниться. Хоча, коли сниться, такі сни, що не дуже то і радієш.

Може прийняти снодійні ліки? Іншого варіанту як заснути нема.

Якось примудрився видалити папку. Захотів відкрити, а потім дивлюся — а її нема. Причому навмисно не видаляв: або просто клікнув "Enter", або запхнув у іншу папку. Добре, що можна була скасувати дію, тож папку з файлами відновив.

Другий прикол цього тижня: пішов обідати, приходжу — а комп'ютер не працює. Подумав, материнка накрилася, чи блок живлення. Але потім ввімкнув і комп запрацював. Мабуть, був перепад напруги або тимпачосовий перебій з електрикою — інакше пояснити не можу.

І ще така цікавинка: при монтажі відео комп засрався на 61 ГБ! Тільки замисліться! Правда, готове відео заважило майже на 8ГБ. Можливо цим і пояснюється, що зайнялось багато місця на системному диску?

Сьогодні був всеукраїнський радіодиктант. Вирішив спробувати. Вистачило на перші три речення. А потім — не встигав думати і записувати. Ще ж намагаєшся писати розбірливим почерком. Але оскільки є можливість послухати радіо в повторі, все ж дописав диктант. Однак відправляти на перевірку не буду. Не хочу осоромлюватись. Думаю, що з тире точно будуть помилки.

Цікаво, скільки буде помилок?

А ви писали радіодиктант?