Містам, країнам та цілим народам
Душі моєї хтось відкриє суть,
Вони забудуть про печаль та лють,
Думки їх, покривавлені, поснуть
Навіки. Й тільки добрі розцвітуть,
Буде це точно, та не зараз, згодом,
Коли земний завершиться мій путь.
Я вдячний за увагу хоч таку.
11.12.2015
Тихо-тихо, вже поснули
Співані пісні,
Тонуть, тонуть у минулім
Ноти голосні.
Темно-темно, навіть зорі
Сплять уже давно,
Добрих-добрих снів прозорих
Дивляться кіно.
Досить, досить серце моє
Вірити казкам,
Баю-бай, не бався грою,
А віддайся снам.
09.12.2015
Не бійся нервів канонади
І вгору дертися щосили.
У болю є свої принади –
Він є відвертості мірилом.
Нехай він б’є та скаженіє,
Дере на клаптики безбожно,
Хто біль в собі тримати вміє,
Той вміє все, що тільки можна.
07.12.2015
Слово моє – не зброя,
Слово моє – не ліки,
Схоже на тінь каліки,
Й сам я не знаю – хто я.
Нібито не ледащо,
Кожного дня – у милі,
Та без мети та цілі,
Й слово не знає – нащо.
Може, колись, із часом,
Все зрозуміле стане,
Відповідь не обмане,
Мене та слово разом.
07.12.2015
Мовчить природа й небо оніміло,
Пірнувши з головою в забуття,
Та є слова і слів магічна сила,
Що здатна повертати до життя.
Нехай у тім житті я необачний
Й тікає спокій, скільки не лови,
Слова, слова, я вам безмежно вдячний,
За те, що, часом, згадуєте ви
Про те, що я існую…
06.12.2015
Жила душа, дитяча, чиста,
Об тіла билась товсті грати,
Вік спокушав скляним намистом
Та вимагав себе продати.
А на додачу – стукіт серця
Й любов сховати під землею,
Але душа – не продається,
Інакше не була б душею.
06.12.2015
