Ніби вічність з тобою не бачились.Як багато всього нами втрачено...Раптом серце з грудей вискакуєІ летить до твого на побачення.Розсуває в душі твоїй темнії хмари - До твого потрапляє в обійми-лещата.Заніміли у подиві вічні стожари, Стих цвіркун у барвінку хрещатім.Тріпотять, в хвилюванні полощуться, Обіймаються, шепчуть дитинно.І така благодать в нас хлюпочетьсяВІд сердець, що злились воєдино!По тілам розлилася мелодія світла, Що початку не має й не має кінця.Снують люди повз нас...

Читати далі...

А я просила, щоб пустив у осінь, Де мову про спочинок клен повів.Там на горбочку мовчазний колодязьВід літечка вже не знайде ключів..А я просила, щоб пустив у осінь, Де коники принишкли у стерні, А неба чистого звабливу просиньНа крила в вирій захопили журавлі.А я просила, щоб пустив у осінь, Там павучок мереживо плете.Біленька церква у холодних росахНа сито сіє сонце золоте.А я просила, щоб пустив у осінь, Де ніжиться баштан, теплом зігрітий.Моє погладив золоте волосся, Прошепотів: &quot...

Читати далі...

Тебе не бачу - не горю в огні, Коли зустріну - очі не ховаю.Чи я кохаю? Вже, напевно, ні, Перегоріло...Перетліло... Забуваю...Лиш хочу знати, що на світіДесь поруч ти. І не важливо, з ким...І хочеться когось вже полюбити, Так не дає від попелища дим...[Приєднана картинка] Сквозь дым костра...

Минають дні, так близько осінь.І прохолода дмухає в лице землі.Я ж бачу очі, удивляючись у просинь, Вони так часто снилися мені...Але на людях їх завжди відводиш...Чи вдавана байдужість , а чи ні?Коли вночі до мене ти приходиш, Хлюпоче щастя в місячній пітьмі.Слова любові пристрасно шепочеш, Я розправляю крила - і у вись!Все буде так, як ти захочеш, Лише до мене серцем прихились![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Ще не вичахла збуджена нічка, Ще тепло твоїх уст берегла, А вже щастя відсунула свічкуІ пройшла до господи біда.Тужно квилило щастя уголос -Реготала біда, мов сама не своя.Відтепер слово "ми" розкололосьНа два слова чужих: "ти" і "я"..Час мине - скоро ранок настане, Блідим воском чуття догорить.Й те саднити тоді перестане, Що всередині плаче й болить...

[Приєднана картинка] Літня ніч... Спів пташок.. Прохолода.. Наше щастя п'янке не забути повік! Рушничком із зірок пролягала дорога У незнано-широкий незайманий світ. Ми тримались за руки, коханий, з тобою, І легкий вітерець нам куйовдив волосся. Нам здавалось, що Бог сам, своєю рукою, Нас до пари з'єднав, щоб таїнство збулося. Ти на руки підняв мене, наче пір'їну - Змовкло все, лише тиша німотна стояла. "Будь мені, -шепотів,-за кохану...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Про тебе знову нагадає вечір, Що пестить в небі хмарки злотогриві. Гніздо на дереві, пусте, лелече, В дворі садиби, де були щасливі. Там голуби в садочку цілувались, А потім дзьОбали зірки тремтливі. А ми в будиночку з тобою милувались В дворі садиби, де були щасливі. Коханням нашим соловей тремтів, У вітах хлипав пісню незрадливу. - Люблю тебе! - мені ти шепотів В дворі садиби, де були щасливі. Духмяна вишня цвітом почалась, Квітками ложе щедро ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ідеш? Іди! Прощай! Потисну руку. Нехай емоцій через край - Пірну в розлуку. Сльоза чи сніг? Сліди... Ти йшов, а сніг все падав... І залишав, вже назавжди, Любов позаду. Вогонь у сніг? Хай буде лід, Це більш природньо. А сніг все йшов, все падав сніг... Ура! Свобода!

[Приєднана картинка] Ідеш? Іди! Прощай! Потисну руку. Нехай емоцій через край - Пірну в розлуку. Сльоза чи сніг? Сліди... Ти йшов, а сніг все падав... І залишав, вже назавжди, Любов позаду. Вогонь у сніг? Хай буде лід, Це більш природньо. А сніг все йшов, все падав сніг... Ура! Свобода!

[Приєднана картинка] А я ж стелила під ноги небо, Ти ж був найкращим на всій землі! А я ж хотіла чуттів від тебе, А ти приносив лише жалі. А ж я любов, як оберіг, носила Побіля серця, щоб навіки. А я ж просила: «Люби красиво» - Любить не вміють чоловіки… Тендітну квітку в душі ростилаІ захищала від всіх вітрів. Сам був щасливим, мужчино милий, Та щастя дати все ж не зумів...