хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «моя поезія»

*** *** ***

[Приєднана картинка] Зазирни у мої очі – Ти весну у них побачиш. Вони розказати хочуть Все, що ти для мене значиш. Зазирни у мою душу – Лиш тобі її відкрию. У її глибИни впущу, Там побачиш мою мрію. Потаємних струн торкнеться Неприховане бажання. Зазирни у моє серце – Ти побачиш там кохання.

****************************************

[Приєднана картинка] Я загубила світ в твоїх очах, Зате знайшла у них зорю ранкову. Я загубила образ твій у снах, Бо у реальності зустріла їх основу. Я загубила десь самотні вечори, Та віднайшла я лагідні світанки. Я загубила чорно-білі кольори, В душі веселка прокидається щоранку. Я загубила біль минулих літ, Політ душі я знову можу відчувати. Я в погляді твоїм згубила світ, Та знаєш,я його не хочу повертати.

Материнські руки

[Приєднана картинка] Я так люблю ці ніжні теплі руки. Ніхто у світі їх не зможе замінити. Не вистачає їх мені у час розлуки. Сльозами вдячності їх хочу окропити. Вони мою колиску колисали, Вони не знали втоми і спочинку. І лагідно до серця пригортали. Плели віночки з м’яти і барвінку. Ці руки мене пестили й ростили, І від усякої біди завжди оберігали. Молитвою мене благословили, І у життя мені дорогу показали. Матусю моя рідна,найдорожча, Перед...

Читати далі...

Кава

[Приєднана картинка] Ми сиділи й каву пили В нашій затишній кав’ярні. Наші душі ввись летіли З ароматами кохання. Цю кавову насолоду Так приємно відчувати. І, забувши про негоду, У очах твоїх блукати. Поодинокі перехожі... І сніг за вікнами кружляє. Нас не остудять дні негожі, Бо у серцях весна буяє. Кавова ніжність огортає, А в поглядах горить зізнання. Й нестримно в серце проникає З кавовим присмаком кохання.

Просто кохаю

[Приєднана картинка] У березневих тихих вечорах І у рожевих лагідних світанках Твоє ім’я у серці й на вустах Пише любов мереживним серпанком. Стомилися … Але не в тому річ, Що розучились вірити й чекати. Бо серед тисячі чужих облич Так важко рідні очі відшукати. Ти поруч – і не треба зайвих слів, Й назад вже не потрібно повертати. Не ранять душу більше спогади зі снів. Я день новий з тобою хочу зустрічати. Ти втрат багато у житті пізнав, Та не стогнав, не...

Читати далі...

Мачо

[Приєднана картинка] Одній говориш, що кохаєш, Другую палко обіймаєш. Третю додому проводжаєш, І всім надію залишаєш. Одній шепочеш слова ніжні, А іншій гарні пишеш вірші. Третій щоденно квіти носиш, І бути вірними всіх просиш. Одна для тебе королева, Інша – принцеса з міста Лева. А третя – миле янголятко, Лиш ти – для них усіх загадка. У першої блакитні очі, У другої – як темні ночі. А в третьої – два ізмарагди, Та жодна з них не знає правди. Для ...

Читати далі...

Пробач,Україно!

[Приєднана картинка] Я не знайду потрібних слів, Щоб відчуття всі передати. Назавжди в серці ти моїм, Єдина, рідна наша мати. Нема твоєї в тім вини, Що чиїсь душі зачерствіли. Й отруту випити до дна Тебе примусити хотіли. Де віра?Де любов?Де єдність? Забули й слухати не хочуть… У душах псевдоукраїнців Лиш тільки ненависть клекоче. Ведуть у прірву навпростець В овечих шкурах злі тирани. Що в їх серцях?Нема сердець. Вони вже й їх давно продали. &nbsp...

Читати далі...

Пробач,Україно!

[Приєднана картинка] Я не знайду потрібних слів, Щоб відчуття всі передати. Назавжди в серці ти моїм, Єдина, рідна наша мати. Нема твоєї в тім вини, Що чиїсь душі зачерствіли. Й отруту випити до дна Тебе примусити хотіли. Де віра?Де любов?Де єдність? Забули й слухати не хочуть… У душах псевдоукраїнців Лиш тільки ненависть клекоче. Ведуть у прірву навпростець В овечих шкурах злі тирани. Що в їх серцях?Нема сердець. Вони вже й їх давно продали. &nbsp...

Читати далі...

Високий Замок

[Приєднана картинка] Липневий день.Високий Замок. Кохання нашого світанок. Снують туристи.В’януть квіти. А ми з тобою, наче діти. У своїх мріях заблукали, Й нікого ми не помічали. Години бігли, наче миті, А ми одні у цілім світі. Для нас мелодія лунала, У серці ніжність проростала, Вже вечір перейшов у ранок. Нас поєднав Високий Замок.

Рідна мова

Неначе дзвіночок срібний, Неначе чистий ручай, Як сонця промінчик світлий, Як синього неба край. Як ніжний спів солов"їний, Як теплий подих весни, Як шелест листя осінній, Як тихе журчання води. Як мамина колискова, Її мелодія ллється. Як світла зоря ранкова, Відлуння любові у серці. Як все різнобарв"я квітів. Веселкова, мила,чудова. Як можна тебе не любити, Свята моя рідна мова?